В Україні проходить ювілейний тиждень «Україна – НАТО». З цієї нагоди викладачі та експерти Оборонного коледжу НАТО в Римі проводять лекції та дискусії в Національній академії оборони України.
Керівник коледжу генерал-лейтенант Вольф-Дітер Льозер радий такій співпраці й сподівається продовжити її в майбутньому, оскільки завдяки їй українські військові та громадськість зможуть більше дізнатися про Північноатлантичний союз.
Генерал-лейтенант Льозер на зустрічі з журналістами спростував інформацію, яка раніше з’явилася в ЗМІ, ніби Україна візьме участь у Силах реагування НАТО лише в 2015–16 роках. Він заявив, що Україна долучиться до цього контингенту вже влітку цього року.
У ЗМІ сталося непорозуміння, сказав Вольф-Дітер Льозер. Прес-секретар говорив про «ротації сил швидкого реагування 15–16», а це просто порядковий номер ротації цих сил.
Представник Північноатлантичного союзу додав, що Україна перша і поки єдина країна-партнер НАТО, яка долучиться до Сил реагування НАТО в липні цього року. За його словами, українці візьмуть участь у групі захисту від атомної, біологічної та хімічної загрози в складі німецького батальйону. Їхнє останнє навчання пройде в червні у Німеччині. Очікується, що з українського боку будуть залучені близько 30 осіб.
Сили реагування НАТО – сучасні війська високого рівня готовності. Вони складаються з сухопутних, повітряних, морських і спеціальних сил, які Північноатлантичний союз може швидко розгорнути там, де потрібно. Зараз ці сили складають 7–8 тисяч військових та цивільних осіб, але їхнє число може зрости залежно від потреб.
«Здається, що Україна також надасть транспортний літак, – продовжує Вольф-Дітер Льозер. – Я оцінюю цю співпрацю дуже позитивно, в тому числі і для сил НАТО. Досвід співпраці допоможе, якщо доведеться долати наслідки стихійних лих, таких, як, наприклад, Чорнобильська катастрофа».
У Міністерстві оборони інформацію про участь України в Силах реагування НАТО поки не коментують.
Участь у Силах реагування НАТО Україні лише на користь – експерт
Тим часом експерт, головний редактор сайту «Євроатлантика» Володимир Горбач наголошує, що участь у Силах реагування НАТО підніме імідж України у світі, оскільки це миротворча діяльність, яка зазвичай відбувається під егідою ООН. При цьому підготовку українських військових фінансує Україна, а безпосередню участь – міжнародні організації.
«Із партнерами у НАТО вони взаємодіють, навчаються, підвищують кваліфікацію, отримують реальний досвід. І заробляють гроші для себе і країни», – коментує Володимир Горбач.
Щоправда, участь у Силах реагування ще не означає членство України у Північноатлантичному союзі, і п’ята стаття Договору НАТО, яка передбачає колективну відповідь у разі нападу на одного з союзників, на Україну не поширюватиметься.
«Інша справа, що, коли українці говорять із альянсом, вони висловлюють занепокоєність власною безпекою і можуть ставити питання про поширення 5-ї статті на Україну. НАТО зараз веде внутрішню дискусію щодо трансформації. Поки це розмови і хороші побажання (з боку України). Вони є нереалістичні з нашого боку, але змушують думати членів НАТО у цьому напрямку», – каже Володимир Горбач.
Із-поза меж Північноатлантичного союзу, крім України, висловила бажання взяти участь у Силах реагування Фінляндія. За словами Володимира Горбача, своєю участю в Силах реагування НАТО Україна робить крок уперед у співпраці з цією організацією, хоча про вступ тим часом не йдеться.
Керівник коледжу генерал-лейтенант Вольф-Дітер Льозер радий такій співпраці й сподівається продовжити її в майбутньому, оскільки завдяки їй українські військові та громадськість зможуть більше дізнатися про Північноатлантичний союз.
Генерал-лейтенант Льозер на зустрічі з журналістами спростував інформацію, яка раніше з’явилася в ЗМІ, ніби Україна візьме участь у Силах реагування НАТО лише в 2015–16 роках. Він заявив, що Україна долучиться до цього контингенту вже влітку цього року.
У ЗМІ сталося непорозуміння, сказав Вольф-Дітер Льозер. Прес-секретар говорив про «ротації сил швидкого реагування 15–16», а це просто порядковий номер ротації цих сил.
Представник Північноатлантичного союзу додав, що Україна перша і поки єдина країна-партнер НАТО, яка долучиться до Сил реагування НАТО в липні цього року. За його словами, українці візьмуть участь у групі захисту від атомної, біологічної та хімічної загрози в складі німецького батальйону. Їхнє останнє навчання пройде в червні у Німеччині. Очікується, що з українського боку будуть залучені близько 30 осіб.
Сили реагування НАТО – сучасні війська високого рівня готовності. Вони складаються з сухопутних, повітряних, морських і спеціальних сил, які Північноатлантичний союз може швидко розгорнути там, де потрібно. Зараз ці сили складають 7–8 тисяч військових та цивільних осіб, але їхнє число може зрости залежно від потреб.
«Здається, що Україна також надасть транспортний літак, – продовжує Вольф-Дітер Льозер. – Я оцінюю цю співпрацю дуже позитивно, в тому числі і для сил НАТО. Досвід співпраці допоможе, якщо доведеться долати наслідки стихійних лих, таких, як, наприклад, Чорнобильська катастрофа».
У Міністерстві оборони інформацію про участь України в Силах реагування НАТО поки не коментують.
Участь у Силах реагування НАТО Україні лише на користь – експерт
Тим часом експерт, головний редактор сайту «Євроатлантика» Володимир Горбач наголошує, що участь у Силах реагування НАТО підніме імідж України у світі, оскільки це миротворча діяльність, яка зазвичай відбувається під егідою ООН. При цьому підготовку українських військових фінансує Україна, а безпосередню участь – міжнародні організації.
«Із партнерами у НАТО вони взаємодіють, навчаються, підвищують кваліфікацію, отримують реальний досвід. І заробляють гроші для себе і країни», – коментує Володимир Горбач.
Щоправда, участь у Силах реагування ще не означає членство України у Північноатлантичному союзі, і п’ята стаття Договору НАТО, яка передбачає колективну відповідь у разі нападу на одного з союзників, на Україну не поширюватиметься.
«Інша справа, що, коли українці говорять із альянсом, вони висловлюють занепокоєність власною безпекою і можуть ставити питання про поширення 5-ї статті на Україну. НАТО зараз веде внутрішню дискусію щодо трансформації. Поки це розмови і хороші побажання (з боку України). Вони є нереалістичні з нашого боку, але змушують думати членів НАТО у цьому напрямку», – каже Володимир Горбач.
Із-поза меж Північноатлантичного союзу, крім України, висловила бажання взяти участь у Силах реагування Фінляндія. За словами Володимира Горбача, своєю участю в Силах реагування НАТО Україна робить крок уперед у співпраці з цією організацією, хоча про вступ тим часом не йдеться.
