Державний секретар США Гілларі Клінтон каже, що адміністрація президента Барака Обами дійшла висновку: найкращий спосіб вчинити тиск на Іран, щоб він чітко виклав свої ядерні амбіції, – це накласти міжнародні санкції, спрямовані конкретно проти владної еліти цієї країни.
Саме цю думку, як очікують, і просуватимуть американські урядовці вже наприкінці цього тижня, коли вони мають зустрітися в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку з колегами з решти чотирьох країн – постійних членів Ради безпеки: Росії, Китаю, Британії і Франції, – а також Німеччини.
Помічник держсекретаря США зі зв’язків із громадськістю Філіп Кроулі підтвердив позицію його країни щодо необхідності нових санкцій проти Ірану.
«Ми охоплюємо широкою мережею консультацій щодо Ірану цілу низку країн. Це дуже важливе питання, і часу дуже мало, тому ми будемо порушувати його в нашому діалозі з низкою країн», – сказав він.
Тегеран наполягає, що його суперечлива ядерна програма має суто мирне призначення, але при цьому відмовляється пристати на пропозиції ООН, які гарантували б саме мирний розвиток цієї програми.
Відтак у світі не вщухає занепокоєння, що ця програма, і в першу чергу розвиток збагачення урану, під прикриттям мирних цілей може мати на меті створення ядерної зброї.
Рада безпеки ООН уже наклала на Іран три пакети міжнародних санкцій. Нині США, Британія і Франція домагаються четвертого пакета за те, що Тегеран відкинув заклик Ради безпеки зупинити збагачення урану, в обмін на що Іранові пропонували організувати це збагачення за кордоном.
США хочуть єдності в ООН, бо односторонніх санкцій замало
Але інші два постійні члени Ради безпеки, Росія й Китай, скептично ставилися до потреби нових санкцій. А оскільки вони мають право вето, то Вашингтон мусить бути дбайливим, щоб утримати єдність у ставленні до Ірану.
Тож у США оголосили, що наступними днями заступник держсекретаря з політичних питань Вільям Бернз відвідає Москву й Мадрид для переговорів із російськими і європейськими урядовцями, зокрема, й на іранську тему.
У Сполучених Штатах наразі не конкретизують, на кого саме в Ірані пропонуватимуть накласти нові міжнародні санкції. Але з натяків, які робила Гілларі Клінтон, роблять висновок, що вони можуть стосуватися не лише чільних іранських урядовців, а й так званого Корпусу охоронців ісламської революції, відомого також як «Революційна гвардія».
Ця елітна збройна організація, що є в Ірані фактично паралельними збройними силами, останніми роками активно вкладає кошти в бізнес. Її окремі структури й належні їй підприємства вже є об’єктами власних санкцій США, разом зі ще низкою іранських фірм, що, як вважають, беруть участь у ядерній програмі Ірану чи фінансують її. Але наразі ці односторонні санкції не переконали Тегеран змінити поведінку.
Саме цю думку, як очікують, і просуватимуть американські урядовці вже наприкінці цього тижня, коли вони мають зустрітися в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку з колегами з решти чотирьох країн – постійних членів Ради безпеки: Росії, Китаю, Британії і Франції, – а також Німеччини.
Помічник держсекретаря США зі зв’язків із громадськістю Філіп Кроулі підтвердив позицію його країни щодо необхідності нових санкцій проти Ірану.
«Ми охоплюємо широкою мережею консультацій щодо Ірану цілу низку країн. Це дуже важливе питання, і часу дуже мало, тому ми будемо порушувати його в нашому діалозі з низкою країн», – сказав він.
Тегеран наполягає, що його суперечлива ядерна програма має суто мирне призначення, але при цьому відмовляється пристати на пропозиції ООН, які гарантували б саме мирний розвиток цієї програми.
Відтак у світі не вщухає занепокоєння, що ця програма, і в першу чергу розвиток збагачення урану, під прикриттям мирних цілей може мати на меті створення ядерної зброї.
Рада безпеки ООН уже наклала на Іран три пакети міжнародних санкцій. Нині США, Британія і Франція домагаються четвертого пакета за те, що Тегеран відкинув заклик Ради безпеки зупинити збагачення урану, в обмін на що Іранові пропонували організувати це збагачення за кордоном.
США хочуть єдності в ООН, бо односторонніх санкцій замало
Але інші два постійні члени Ради безпеки, Росія й Китай, скептично ставилися до потреби нових санкцій. А оскільки вони мають право вето, то Вашингтон мусить бути дбайливим, щоб утримати єдність у ставленні до Ірану.
Тож у США оголосили, що наступними днями заступник держсекретаря з політичних питань Вільям Бернз відвідає Москву й Мадрид для переговорів із російськими і європейськими урядовцями, зокрема, й на іранську тему.
У Сполучених Штатах наразі не конкретизують, на кого саме в Ірані пропонуватимуть накласти нові міжнародні санкції. Але з натяків, які робила Гілларі Клінтон, роблять висновок, що вони можуть стосуватися не лише чільних іранських урядовців, а й так званого Корпусу охоронців ісламської революції, відомого також як «Революційна гвардія».
Ця елітна збройна організація, що є в Ірані фактично паралельними збройними силами, останніми роками активно вкладає кошти в бізнес. Її окремі структури й належні їй підприємства вже є об’єктами власних санкцій США, разом зі ще низкою іранських фірм, що, як вважають, беруть участь у ядерній програмі Ірану чи фінансують її. Але наразі ці односторонні санкції не переконали Тегеран змінити поведінку.
