Нинішня конференція працювала «за умов змін клімату» – включно з кліматом політичним – в окремо взятому місті. У Києві – 15 градусів морозу і завірюха. У виступах українських учасників конференції – нарікання на «замороження» стосунків між Києвом та євроатлантичними інституціями. Подібне похолодання шкодить усій Європі: адже через Україну європейці отримують левову частку російських енергоносіїв – через українську територію пролягають транзитні магістралі, які єднають різні регіони Європи та різні континенти.
Україна історично – частина Європи, яка має право «повернутись додому». На цьому наголошували українські експерти: директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, політолог Володимир Фесенко та інші. А заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв у своєму виступі закликав ЄС надати Україні перспективу членства, таким чином розморозивши стосунки між Києвом і Брюсселем.
«Як би Євросоюз не відгороджувався від України, рано чи пізно він повинен зрозуміти: без України не може йти мова про конкурентноздатний європейський дім, процвітаючий ЄС. І тому Євросоюз має думати про Україну з точки зору категорії позитиву, єврооптимізму, а не євроскептицизму. Ми, українці, не лише маємо спільну історію, поділяємо спільні цінності, а ми маємо і європейську ідентичність», – захначив Костянтин Єлісєєв.
Тим часом, представники ГУАМ та Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) наголошували на важливому значенні стабільності усередині кожної з європейських держав. Так, секретар ОЧЕС Траян Кебелеу зауважив, що нестабільні країни загрожують європейській спільноті в економічному, політичному і соціальному сенсах.
«Нинішня криза спричинила появу так званої «економіки подолання небезпек» і відповідної політики. Маю на увазі необхідність для багатьох європейських урядів зашивати бюджетні дірки, відкладаючи на потім і фінансування освіти, і впровадження сучасних екологічно безпечних технологій. А це те, що на пізніше відкладати не можна. Насправді від економічної ефективності та інтелектуального рівня влади залежить і кожна окрема держава, і весь світ – це особливість ХХІ століття», – заявив Траян Кебелеу.
Демократична стабільна Україна – запорука безпеки
Дещо ширше, у контексті глобальної безпеки, запропонували подивитись на європейські проблеми радник політичного департаменту Ради Євросоюзу Піркка Тапіола та голова відділу публічної дипломатії штаб-квартири НАТО Мішель Дюре. Представник ЄС наголосив, що для Центрально-Східної Європи, для Росії демократична стабільна Україна – запорука їхньої безпеки.
А Мішель Дюре нагадав, що двері НАТО відчинені для демократичних держав, і зазначив: «Безпека Європи у Кабулі та Кандагарі – саме там, де більшість європейських країн ведуть боротьбу з тероризмом, витрачаючи на це чималі людські і фінансові ресурси. Так, Європі потрібна стабільна Україна, і Росії потрібна стабільна прогнозована Україна. Але і Європі, і Україні, і Росії потрібна нормальна ситуація в Афганістані й сусідніх країнах, щоб мінімізувати існуючі ризики».
Тож, на думку учасників київської конференції, не можна доводити ситуацію у країні чи у регіоні або до точки замерзання, або до точки кипіння – треба вчитись обговорювати проблеми, шукати шляхи до взаємного порозуміння спільно. Недарма все частіше у виступах європейських політиків чути слово «спільнота».
Україна історично – частина Європи, яка має право «повернутись додому». На цьому наголошували українські експерти: директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, політолог Володимир Фесенко та інші. А заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв у своєму виступі закликав ЄС надати Україні перспективу членства, таким чином розморозивши стосунки між Києвом і Брюсселем.
«Як би Євросоюз не відгороджувався від України, рано чи пізно він повинен зрозуміти: без України не може йти мова про конкурентноздатний європейський дім, процвітаючий ЄС. І тому Євросоюз має думати про Україну з точки зору категорії позитиву, єврооптимізму, а не євроскептицизму. Ми, українці, не лише маємо спільну історію, поділяємо спільні цінності, а ми маємо і європейську ідентичність», – захначив Костянтин Єлісєєв.
Тим часом, представники ГУАМ та Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) наголошували на важливому значенні стабільності усередині кожної з європейських держав. Так, секретар ОЧЕС Траян Кебелеу зауважив, що нестабільні країни загрожують європейській спільноті в економічному, політичному і соціальному сенсах.
«Нинішня криза спричинила появу так званої «економіки подолання небезпек» і відповідної політики. Маю на увазі необхідність для багатьох європейських урядів зашивати бюджетні дірки, відкладаючи на потім і фінансування освіти, і впровадження сучасних екологічно безпечних технологій. А це те, що на пізніше відкладати не можна. Насправді від економічної ефективності та інтелектуального рівня влади залежить і кожна окрема держава, і весь світ – це особливість ХХІ століття», – заявив Траян Кебелеу.
Демократична стабільна Україна – запорука безпеки
Дещо ширше, у контексті глобальної безпеки, запропонували подивитись на європейські проблеми радник політичного департаменту Ради Євросоюзу Піркка Тапіола та голова відділу публічної дипломатії штаб-квартири НАТО Мішель Дюре. Представник ЄС наголосив, що для Центрально-Східної Європи, для Росії демократична стабільна Україна – запорука їхньої безпеки.
А Мішель Дюре нагадав, що двері НАТО відчинені для демократичних держав, і зазначив: «Безпека Європи у Кабулі та Кандагарі – саме там, де більшість європейських країн ведуть боротьбу з тероризмом, витрачаючи на це чималі людські і фінансові ресурси. Так, Європі потрібна стабільна Україна, і Росії потрібна стабільна прогнозована Україна. Але і Європі, і Україні, і Росії потрібна нормальна ситуація в Афганістані й сусідніх країнах, щоб мінімізувати існуючі ризики».
Тож, на думку учасників київської конференції, не можна доводити ситуацію у країні чи у регіоні або до точки замерзання, або до точки кипіння – треба вчитись обговорювати проблеми, шукати шляхи до взаємного порозуміння спільно. Недарма все частіше у виступах європейських політиків чути слово «спільнота».
