– Що означає голосувати «проти всіх»? Чи це просто викинутий голос?
– Гадаю, це не просто викинутий голос. Це демонстрація своєї політичної позиції, свого ставлення до теперішньої владної верхівки в України. Але це в жодному разі голос не викинутий. Влада повинна знати про ставлення людей до себе.
– Минулого разу, у 2004 році, не підтримали жодного кандидата лише трохи більше ніж 2 відсотки виборців. Навіщо запроваджувати цей рядок у бюлетені?
– Очевидно, тільки для того, щоб влада знала реальне ставлення людей до владної верхівки, і тільки так. Хоча насправді воно не впливає на тенденцію електоральних симпатій, однак дає право людині висловити свою позицію. Я гадаю, позбавляти людину цього права зовсім не обов’язково. Хоча на розподіл виборчих симпатій, на результат остаточних виборів такий рядок у бюлетені жодним чином не впливає.
– Яка різниця – просто не прийти на виборчу дільницю чи проголосувати «проти всіх», тобто не підтримати жодного кандидата?
– Не прийти – це уникнути демонстрування своєї позиції, а не підтримати жодного кандидата – сама демонстрація. Але кожна людина робить власний вибір. Не прийти можна і з інших причин – не тільки, щоб проголосувати проти всіх, не прийти можна й через байдужість, не прийти через зневіру. Не прийти – позиція пасивна. Проголосувати проти всіх – позиція активна.
– До виборів залишився рівно місяць. Що було головним лейтмотивом цієї кампанії порівняно з попередніми?
– Лейтмотивів як таких не було. Єдине, що можна сказати, що практично всі кандидати на Президента без винятку сьогодні йдуть із програмами, які не вкладаються в систему повноважень Президента України. Всі кандидати на Президента роблять заявки, які мав би робити Прем’єр-міністр або політична сила, яка претендує на посаду Прем’єр-міністра. Ті обіцянки, ті заяви, ті декларації, які сьогодні ми читаємо на біг-бордах, слухаємо в ефірі, – це переважно повноваження не президентські, а прем’єрські чи коаліційні й таке інше. Тобто є невідповідність декларацій кандидатів тій посаді, на яку вони претендують.
– Чи прогнозуєте Ви якісь зміни серед лідерів президентських перегонів?
– Важко сказати. Інтрига, очевидно буде тільки в тому, хто буде третім у цій гонці. Тому що молодше покоління, яке стартувало, – зараз розвивається переважно боротьба між ними. Очевидно, в цій виборчій кампанії у них шансів немає на сьогоднішній день, але вони себе, найімовірніше, покажуть у наступній президентській кампанії, а можливо, навіть під час дострокових виборів у місцеві ради, якщо ці вибори відбудуться. Тому що постанова про проведення виборів до місцевих рад у травні цього року, з моєї позиції, абсолютно не конституційна.
– На Вашу думку, які гасла на сьогодні були б найдієвішими для українців?
– Гасла навряд чи були б якісь найдієвіші. Люди хочуть бачити політиків відвертих, чесних і професійних. Найімовірніше, таких політиків вони сьогодні не бачать, тому дуже великий рівень розчарування практично усім політичним бомондом, який сьогодні претендує на управління державою.
– Гадаю, це не просто викинутий голос. Це демонстрація своєї політичної позиції, свого ставлення до теперішньої владної верхівки в України. Але це в жодному разі голос не викинутий. Влада повинна знати про ставлення людей до себе.
– Минулого разу, у 2004 році, не підтримали жодного кандидата лише трохи більше ніж 2 відсотки виборців. Навіщо запроваджувати цей рядок у бюлетені?
– Очевидно, тільки для того, щоб влада знала реальне ставлення людей до владної верхівки, і тільки так. Хоча насправді воно не впливає на тенденцію електоральних симпатій, однак дає право людині висловити свою позицію. Я гадаю, позбавляти людину цього права зовсім не обов’язково. Хоча на розподіл виборчих симпатій, на результат остаточних виборів такий рядок у бюлетені жодним чином не впливає.
– Яка різниця – просто не прийти на виборчу дільницю чи проголосувати «проти всіх», тобто не підтримати жодного кандидата?
– Не прийти – це уникнути демонстрування своєї позиції, а не підтримати жодного кандидата – сама демонстрація. Але кожна людина робить власний вибір. Не прийти можна і з інших причин – не тільки, щоб проголосувати проти всіх, не прийти можна й через байдужість, не прийти через зневіру. Не прийти – позиція пасивна. Проголосувати проти всіх – позиція активна.
– До виборів залишився рівно місяць. Що було головним лейтмотивом цієї кампанії порівняно з попередніми?
– Лейтмотивів як таких не було. Єдине, що можна сказати, що практично всі кандидати на Президента без винятку сьогодні йдуть із програмами, які не вкладаються в систему повноважень Президента України. Всі кандидати на Президента роблять заявки, які мав би робити Прем’єр-міністр або політична сила, яка претендує на посаду Прем’єр-міністра. Ті обіцянки, ті заяви, ті декларації, які сьогодні ми читаємо на біг-бордах, слухаємо в ефірі, – це переважно повноваження не президентські, а прем’єрські чи коаліційні й таке інше. Тобто є невідповідність декларацій кандидатів тій посаді, на яку вони претендують.
– Чи прогнозуєте Ви якісь зміни серед лідерів президентських перегонів?
– Важко сказати. Інтрига, очевидно буде тільки в тому, хто буде третім у цій гонці. Тому що молодше покоління, яке стартувало, – зараз розвивається переважно боротьба між ними. Очевидно, в цій виборчій кампанії у них шансів немає на сьогоднішній день, але вони себе, найімовірніше, покажуть у наступній президентській кампанії, а можливо, навіть під час дострокових виборів у місцеві ради, якщо ці вибори відбудуться. Тому що постанова про проведення виборів до місцевих рад у травні цього року, з моєї позиції, абсолютно не конституційна.
– На Вашу думку, які гасла на сьогодні були б найдієвішими для українців?
– Гасла навряд чи були б якісь найдієвіші. Люди хочуть бачити політиків відвертих, чесних і професійних. Найімовірніше, таких політиків вони сьогодні не бачать, тому дуже великий рівень розчарування практично усім політичним бомондом, який сьогодні претендує на управління державою.
