У червні цього року Московський міський суд засудив екс-голову слідчого управління Слідчого комітету при прокуратурі Росії Дмитра Довгія до 9 років ув’язнення в колонії суворого режиму і великого штрафу. Його також позбавили звання радника юстиції. Відомство, в якому працював Довгій, було створене 2007 року тодішнім президентом Володимиром Путіним. За деякими даними, співробітники могутнього відомства мали шпигувати за своїм суперником – Федеральною службою безпеки (ФСБ).
І Довгій, і його адвокат Юрій Баграєв назвали справу «сфабрикованою» і вважають це є особистою помстою керівника Слідчого комітету Олександра Бастрикіна за конфлікт екс-співробітника з відомством.
За версією адвоката, у його клієнта почалися проблеми через критику свого керівництва в пресі. До того ж, Довгій проявляв принциповість у розслідуванні справ щодо заступника міністра фінансів Росії Сергія Сторчака, генерала Олександра Бульбова, близького свого часу до Путіна, і петербурзького підприємця Володимира Барсукова. Крім того, Довгій подавав клопотання про звільнення під заставу смертельно хворого віце-президента ЮКОСА Василя Алексаняна і вимагав із Чити матеріали кримінальної справи ЮКОСа.
Адвокати Довгія вважають, що до нього свого часу підіслали власника «Інвестсоцбанку» Валітова, який під час двох зустрічей з ним нібито говорив про передані 750 тисяч євро. Розмови записали на диктофон, після цього Довгія звільнили і заарештували.
Втім, усе могло бути по-іншому, вважає адвокат Юрій Баграєв. «Якщо б він (Довгій) не зчиняв галас, якби він не звернувся до суду, бажаючи відновитися, і вважаючи, що його звільнили незаконно; якщо б, більше того, він не дав інтерв’ю, я впевнений, він би зараз не сидів у цій клітці», – зазначає Баграєв.
Лояльність – понад усе
Експерти не так однозначно оцінюють ситуацію навколо Довгія, вважаючи, що він є частиною системи, яку критикує.
Колишній старший слідчий Володимир Волков ще відвертіший. «Він навіть не мав підстав і права посідати пересічну посаду співробітника центрального апарату. Тим не менше, його призначили на цю посаду. Я можу дозволити собі вважати, що ця людина дістала посаду за хабар», – каже Волков.
Він не погоджується з тим, що всі ці антикорупційні репресії в Росії мають на меті реальну боротьбу з корупцією. За словами Володимира Волкова, справжня ціль цих дій – позбутися конкурентів і критиків.
Кирил Кабанов, колишній офіцер спецслужб, який тепер очолює неурядовий Національний антикорупційний комітет, вважає, що корупція посідає центральне місце в російській політичній системі.
«В принципі, ми бачимо васальну систему, систему васалів. Тобто, є група недоторканних, в кожній групі формують зі своїх людей своїх васалів, ті формують своїх. Ця система не просто васальна. Вона кримінально-васальна. Лояльність купується», – впевнений Кабанов.
У Росії Путіна інтереси політичних кланів, їхня лояльність до господаря – понад усе, вважає колишній співробітник ФСБ Михайло Трепашкін, який чотири роки провів у тюрмі після того, як звинуватив владу Росії і ФСБ в організації серії вибухів житлових будинків у 1999 році. Привід для арешту влада знайшла швидко – його звинуватили в нібито незаконному зберіганні вогнепальної зброї.
«Закон при Путіні відійшов на другий план. Більше того, в ті закони, які інколи заважали, вносили зміни і поправки, що мали відверто реакційний характер», – зазначає Трепашкін.
За його словами, коли Путін прийшов до влади, розпочалося захоплення державою приватних компаній, серед них – найголовніша нафтова компанія ЮКОС. Керівник компанії Михайло Ходорковський, колись найбагатша людина в Росії, зараз відбуває восьмирічне тюремне ув’язнення. Активи фірми перейшли в руки дружків Путіна, громадськості ж це подали як боротьбу з корупцією серед скупих олігархів.
Лев Гудков, керівник Аналітичного центру Юрія Левади (Левада-Центру) вважає, що корупція на вершині політичної системи стала зразком для решти суспільства.
«На думку населення, чим вищий рівень влади, тим більше корупційних оборудок. І частота, і інтенсивність і обсяги, або як каже російське прислів’я: «риба гниє з голови», – розповів Гудков.
(Прага – Київ)
І Довгій, і його адвокат Юрій Баграєв назвали справу «сфабрикованою» і вважають це є особистою помстою керівника Слідчого комітету Олександра Бастрикіна за конфлікт екс-співробітника з відомством.
За версією адвоката, у його клієнта почалися проблеми через критику свого керівництва в пресі. До того ж, Довгій проявляв принциповість у розслідуванні справ щодо заступника міністра фінансів Росії Сергія Сторчака, генерала Олександра Бульбова, близького свого часу до Путіна, і петербурзького підприємця Володимира Барсукова. Крім того, Довгій подавав клопотання про звільнення під заставу смертельно хворого віце-президента ЮКОСА Василя Алексаняна і вимагав із Чити матеріали кримінальної справи ЮКОСа.
Адвокати Довгія вважають, що до нього свого часу підіслали власника «Інвестсоцбанку» Валітова, який під час двох зустрічей з ним нібито говорив про передані 750 тисяч євро. Розмови записали на диктофон, після цього Довгія звільнили і заарештували.
Втім, усе могло бути по-іншому, вважає адвокат Юрій Баграєв. «Якщо б він (Довгій) не зчиняв галас, якби він не звернувся до суду, бажаючи відновитися, і вважаючи, що його звільнили незаконно; якщо б, більше того, він не дав інтерв’ю, я впевнений, він би зараз не сидів у цій клітці», – зазначає Баграєв.
Лояльність – понад усе
Експерти не так однозначно оцінюють ситуацію навколо Довгія, вважаючи, що він є частиною системи, яку критикує.
Колишній старший слідчий Володимир Волков ще відвертіший. «Він навіть не мав підстав і права посідати пересічну посаду співробітника центрального апарату. Тим не менше, його призначили на цю посаду. Я можу дозволити собі вважати, що ця людина дістала посаду за хабар», – каже Волков.
Він не погоджується з тим, що всі ці антикорупційні репресії в Росії мають на меті реальну боротьбу з корупцією. За словами Володимира Волкова, справжня ціль цих дій – позбутися конкурентів і критиків.
Кирил Кабанов, колишній офіцер спецслужб, який тепер очолює неурядовий Національний антикорупційний комітет, вважає, що корупція посідає центральне місце в російській політичній системі.
«В принципі, ми бачимо васальну систему, систему васалів. Тобто, є група недоторканних, в кожній групі формують зі своїх людей своїх васалів, ті формують своїх. Ця система не просто васальна. Вона кримінально-васальна. Лояльність купується», – впевнений Кабанов.
У Росії Путіна інтереси політичних кланів, їхня лояльність до господаря – понад усе, вважає колишній співробітник ФСБ Михайло Трепашкін, який чотири роки провів у тюрмі після того, як звинуватив владу Росії і ФСБ в організації серії вибухів житлових будинків у 1999 році. Привід для арешту влада знайшла швидко – його звинуватили в нібито незаконному зберіганні вогнепальної зброї.
«Закон при Путіні відійшов на другий план. Більше того, в ті закони, які інколи заважали, вносили зміни і поправки, що мали відверто реакційний характер», – зазначає Трепашкін.
За його словами, коли Путін прийшов до влади, розпочалося захоплення державою приватних компаній, серед них – найголовніша нафтова компанія ЮКОС. Керівник компанії Михайло Ходорковський, колись найбагатша людина в Росії, зараз відбуває восьмирічне тюремне ув’язнення. Активи фірми перейшли в руки дружків Путіна, громадськості ж це подали як боротьбу з корупцією серед скупих олігархів.
Лев Гудков, керівник Аналітичного центру Юрія Левади (Левада-Центру) вважає, що корупція на вершині політичної системи стала зразком для решти суспільства.
«На думку населення, чим вищий рівень влади, тим більше корупційних оборудок. І частота, і інтенсивність і обсяги, або як каже російське прислів’я: «риба гниє з голови», – розповів Гудков.
(Прага – Київ)
