Конституційний Суд визнав неконституційним закон про першочергові заходи із запобігання негативним наслідкам фінансової кризи у зв’язку з порушенням процедури набуття чинності цього закону. Таке рішення КСУ ухвалив 24 листопада і оприлюднив сьогодні.
Із поданням про неконституційність окремих положень цього закону до Конституційного Суду звертався Президент Віктор Ющенко. За його словами, встановлені законом особливості підтримки Національним банком ліквідності комерційних банків, які надали кредити сільськогосподарським товаровиробникам через відповідні інструменти рефінансування, суперечать Конституції.
Розглядаючи подання, КСУ дійшов висновку про необхідність першочергової перевірки процедури набуття чинності законодавчого акту. Зокрема, у рішенні суду мовиться, що цей закон був ухвалений у цілому 23 грудня минулого року, але Президент його не підписав і 14 січня повернув у парламент зі своїми пропозиціями, після чого Верховна Рада частково врахувала пропозиції Президента й ухвалила його в новій редакції 4 лютого.
Однак у зв’язку з тим, що не всі пропозиції були враховані, Президент наклав повторне вето до цієї редакції закону, яке депутати подолали 3 березня. У зв’язку з цим КСУ заявляє, що остаточною датою ухвалення закону варто вважати не 4 лютого, як зараз, а 3 березня.
Відсутність під текстом закону, ухваленого за результатами повторного розгляду, належної дати порушує положення Конституції за процедурою набуття чинності закону, що є підставою для визнання цього закону неконституційним в цілому, заявляє КСУ.
* * * * * * * * * * *
Парламент подолав вето Президента Віктора Ющенка на закон «Про організацію й порядок діяльності Верховної Ради України», яким регламент визначався як спеціальний акт, що встановлює правила й процедури здійснення парламентських повноважень.
За подолання вето проголосували 384 депутатів за мінімально необхідних 300.
Ющенко пропонував парламентові відхилити цей закон, оскільки він, на його думку, санкціонує ухвалення регламенту Ради спеціальним актом, а не законом, як цього вимагає стаття 92 Конституції, що відносить питання організації порядку діяльності парламенту до виключного регулювання законами.
Наразі не відомо, чи буде цей закон оскаржений у Конституційному Суді.
Попередню версію такого ж закону, разом із Регламентом, Конституційний Суд України визнав неконституційними щойно минулого тижня за поданням Президента, але теж суто з процедурних міркувань, не аналізуючи їхнього змісту.
Як і в випадку з оголошеним сьогодні скасуванням закону про першочергові заходи з запобігання негативним наслідкам фінансової кризи, йшлося про порушену процедуру ухвалення та набрання чинності.
Президент наголошував, що після подолання його вето на ту попередню версію закону «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України» чинний на той час голова парламенту не підписав закон для офіційного оприлюднення після відмови Віктора Ющенка зробити це, а опублікував його за підписом попереднього голови парламенту.
* * * * * * * * * * *
Суперечки навколо Регламенту тривають уже давно. Згадані закон і Регламент, скасовані днями Конституційним Судом, Президент свого часу ветував двічі, але Верховна Рада щоразу долала це вето.
Той Регламент теж був ухвалений як «акт», а не як закон, усупереч попередньому рішенню КСУ – як пояснив тодішній міністр юстиції, а нині перший віце-спікер, член Партії регіонів Олександр Лавринович, «акт», на відміну від закону, не потребує підпису Президента, щоб набути чинності.
Перед цим Конституційний Суд двічі скасовував через неконституційність Регламент Верховної Ради, який був ухвалений як постанова парламенту, і постановив, що Регламент має бути ухвалений тільки як закон.
Із поданням про неконституційність окремих положень цього закону до Конституційного Суду звертався Президент Віктор Ющенко. За його словами, встановлені законом особливості підтримки Національним банком ліквідності комерційних банків, які надали кредити сільськогосподарським товаровиробникам через відповідні інструменти рефінансування, суперечать Конституції.
Розглядаючи подання, КСУ дійшов висновку про необхідність першочергової перевірки процедури набуття чинності законодавчого акту. Зокрема, у рішенні суду мовиться, що цей закон був ухвалений у цілому 23 грудня минулого року, але Президент його не підписав і 14 січня повернув у парламент зі своїми пропозиціями, після чого Верховна Рада частково врахувала пропозиції Президента й ухвалила його в новій редакції 4 лютого.
Однак у зв’язку з тим, що не всі пропозиції були враховані, Президент наклав повторне вето до цієї редакції закону, яке депутати подолали 3 березня. У зв’язку з цим КСУ заявляє, що остаточною датою ухвалення закону варто вважати не 4 лютого, як зараз, а 3 березня.
Відсутність під текстом закону, ухваленого за результатами повторного розгляду, належної дати порушує положення Конституції за процедурою набуття чинності закону, що є підставою для визнання цього закону неконституційним в цілому, заявляє КСУ.
* * * * * * * * * * *
Парламент подолав вето Президента Віктора Ющенка на закон «Про організацію й порядок діяльності Верховної Ради України», яким регламент визначався як спеціальний акт, що встановлює правила й процедури здійснення парламентських повноважень.
За подолання вето проголосували 384 депутатів за мінімально необхідних 300.
Ющенко пропонував парламентові відхилити цей закон, оскільки він, на його думку, санкціонує ухвалення регламенту Ради спеціальним актом, а не законом, як цього вимагає стаття 92 Конституції, що відносить питання організації порядку діяльності парламенту до виключного регулювання законами.
Наразі не відомо, чи буде цей закон оскаржений у Конституційному Суді.
Попередню версію такого ж закону, разом із Регламентом, Конституційний Суд України визнав неконституційними щойно минулого тижня за поданням Президента, але теж суто з процедурних міркувань, не аналізуючи їхнього змісту.
Як і в випадку з оголошеним сьогодні скасуванням закону про першочергові заходи з запобігання негативним наслідкам фінансової кризи, йшлося про порушену процедуру ухвалення та набрання чинності.
Президент наголошував, що після подолання його вето на ту попередню версію закону «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України» чинний на той час голова парламенту не підписав закон для офіційного оприлюднення після відмови Віктора Ющенка зробити це, а опублікував його за підписом попереднього голови парламенту.
* * * * * * * * * * *
Суперечки навколо Регламенту тривають уже давно. Згадані закон і Регламент, скасовані днями Конституційним Судом, Президент свого часу ветував двічі, але Верховна Рада щоразу долала це вето.
Той Регламент теж був ухвалений як «акт», а не як закон, усупереч попередньому рішенню КСУ – як пояснив тодішній міністр юстиції, а нині перший віце-спікер, член Партії регіонів Олександр Лавринович, «акт», на відміну від закону, не потребує підпису Президента, щоб набути чинності.
Перед цим Конституційний Суд двічі скасовував через неконституційність Регламент Верховної Ради, який був ухвалений як постанова парламенту, і постановив, що Регламент має бути ухвалений тільки як закон.
