Більшість соціологів сходяться на тому, що до середнього класу можна віднести людей, які мають:
– стабільний заробіток, що забезпечує не лише базові потреби, а й розвиток та відпочинок;
– власне помешкання і автомобіль;
– належний рівень освіти та кваліфікації;
– а також високу самооцінку і бажання долучатися до вирішення громадських проблем.
Таких людей в Україні настільки мало, що їх не можна назвати середнім класом, вважає Людмила Черенько, керівник відділу вивчення рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.
5-7% – це не середній клас!
Середній клас – це потужна частина суспільства. «Тому якщо ми нараховуємо 5-7% , то це ще не середній клас, а тільки люди, які розпочинають його формувати. Але ми можемо говорити про різні групи, що мають потрібні окремі ознаки. Так, наприклад, людей з вищою освітою у нас багато, людей з хорошим рівнем кваліфікації, які займають впевнену позицію на ринку праці, теж достатньо для середнього класу. У нас проблема з рівнем доходів і самооцінкою населення. 70-80% називають себе бідними, а середній клас – це найперше ті, хто себе до нього відносить», – каже Людмила Черенько.
Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко також зазначає, що прошарок людей із середнім рівнем статків ще не набув в Україні такої важливої характеристики, як можливості й бажання істотно впливати на соціально-політичні процеси.
Наявність середнього класу надзвичайно важлива для суспільства, пояснює Биченко. Адже люди, які можуть собі дозволити задовольняти не лише базові потреби, істотно впливають на внутрішній ринок. Саме на таких людей почали орієнтуватися ті, хто зумів піднятися на вищі щаблі суспільної ієрархії за рахунок побудови споживчих ринків. Ці власники мають своє лобі серед політиків, а відтак обов'язково доносили до влади інформацію про споживчі настрої населення.
Середній клас формується не завдяки, а наперекір державі
До дискусії долучився й підприємець зі Львова, який відповідає усім параметрам представника середнього класу. У справі, якою він керує, зайнято 1000 людей. Він переконаний, що формуванню базового прошарку суспільства заважає політична, економічна й правова нестабільність.
«Немає правил гри. Немає законодавчої бази, яка була б стабільною і не змінювалася протягом хоча б 3-5 років. Немає такого закону щодо оподаткування чи створення нової справи, щоб до нього не було тисячі додатків, нормативних чи піднормативних актів. Наразі середній клас формується не завдяки, а наперекір тому, що діється в державі» , – наголошує підприємець.
У докризовий період соціологи фіксували стабільне кількісне зростання кількості людей, яких можна віднести до середнього класу – на 1, 5-2% за рік. Тепер, на їхню думку, цей процес зупинився і навіть може піти у зворотньому напрямку.
(Київ – Прага)
– стабільний заробіток, що забезпечує не лише базові потреби, а й розвиток та відпочинок;
– власне помешкання і автомобіль;
– належний рівень освіти та кваліфікації;
– а також високу самооцінку і бажання долучатися до вирішення громадських проблем.
Таких людей в Україні настільки мало, що їх не можна назвати середнім класом, вважає Людмила Черенько, керівник відділу вивчення рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.
5-7% – це не середній клас!
Середній клас – це потужна частина суспільства. «Тому якщо ми нараховуємо 5-7% , то це ще не середній клас, а тільки люди, які розпочинають його формувати. Але ми можемо говорити про різні групи, що мають потрібні окремі ознаки. Так, наприклад, людей з вищою освітою у нас багато, людей з хорошим рівнем кваліфікації, які займають впевнену позицію на ринку праці, теж достатньо для середнього класу. У нас проблема з рівнем доходів і самооцінкою населення. 70-80% називають себе бідними, а середній клас – це найперше ті, хто себе до нього відносить», – каже Людмила Черенько.
Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко також зазначає, що прошарок людей із середнім рівнем статків ще не набув в Україні такої важливої характеристики, як можливості й бажання істотно впливати на соціально-політичні процеси.
Наявність середнього класу надзвичайно важлива для суспільства, пояснює Биченко. Адже люди, які можуть собі дозволити задовольняти не лише базові потреби, істотно впливають на внутрішній ринок. Саме на таких людей почали орієнтуватися ті, хто зумів піднятися на вищі щаблі суспільної ієрархії за рахунок побудови споживчих ринків. Ці власники мають своє лобі серед політиків, а відтак обов'язково доносили до влади інформацію про споживчі настрої населення.
Середній клас формується не завдяки, а наперекір державі
До дискусії долучився й підприємець зі Львова, який відповідає усім параметрам представника середнього класу. У справі, якою він керує, зайнято 1000 людей. Він переконаний, що формуванню базового прошарку суспільства заважає політична, економічна й правова нестабільність.
«Немає правил гри. Немає законодавчої бази, яка була б стабільною і не змінювалася протягом хоча б 3-5 років. Немає такого закону щодо оподаткування чи створення нової справи, щоб до нього не було тисячі додатків, нормативних чи піднормативних актів. Наразі середній клас формується не завдяки, а наперекір тому, що діється в державі» , – наголошує підприємець.
У докризовий період соціологи фіксували стабільне кількісне зростання кількості людей, яких можна віднести до середнього класу – на 1, 5-2% за рік. Тепер, на їхню думку, цей процес зупинився і навіть може піти у зворотньому напрямку.
(Київ – Прага)