Ще донедавна близько сотні туристичних фірм, котрі працюють на Рівненщині, займалися здебільшого закордонним туризмом. Проте останнім часом відсоток краян, котрі прагнуть перш за все краще пізнати рідні місця, суттєво зросла. Цьому сприяла серйозна робота щодо популяризації природних та історичних об’єктів Рівненщини. У результаті лише в минулому році Рівненщину відвідали понад 80 тисяч туристів, повідомила заступник начальника обласного управління культури Ярослава Гаврилова. Рівненщина нині активно розробляє нові буклети, карти, календарі, які популяризують туристичний потенціал краю. Однак це лише один аспект пропаганди внутрішнього туризму.
Фортеці Рівненщини ще послужать
Екстрім по-рівненськи: не гірська річка, а стрімкий Случ.
Нині за державний і муніципальний кошт завершується реставрація палацу Любомирських у Дубенському замкові. Дубнівцям лишилося «вибити» кошти на встановлення охоронної сигналізації – і в Дубні, за попередньою домовленістю зі Львівською картинною галереєю, розміститься колекція з її Фондів.
Зовсім інша доля спіткала Клеванський та Олицький замки, які так і не дочекалися реставрації. Ярослава Гаврилова вважає, якби давні споруди дозволили передавати в приватну власність із певними застереженнями щодо використання, їх можна було б зберегти: «Так, як це робиться в усьому світі. Тоді це буде результат – доглянутий об’єкт, готель, виставкові зали… Я особисто займалася цим питанням з 2004 року, щоб можна було все ж таки передавати замки в приватну власність, але поки що до нас у парламенті не дослухались».
До «Швейцарії» – на байдарках
Інтерес до природних та історичних об’єктів Рівненщини зростає завдяки залученню до інформаційної кампанії ентузіастів туристичної справи. Таких, як голова правління клубу туристів «Обрій», байдарочник із багаторічним стажем Іван Оліферук. Днями він повернувся з чергового сплаву по ріці Случ, який організував для туристів зі столиці.
Подорожі мальовничою Рівненщиною, яку місцеві мешканці називають надслучанською Швейцарією, – одна з найцікавіших родзинок місцевого туризму. Упродовж літа Іван Федорович збирав журналістів, яких за два дні перетворював на завзятих мандрівників: «Ще в 1976 році, коли я вперше сів на туристичну байдарку, я зрозумів, що я від неї не відійду, – розповідає Іван Оліферук. Нещодавно дві рівненських групи пройшли приполярний Урал. А ось масовий туризм відновлюють лише зараз.
Осіння пора благодатна для одноденних піших мандрівок, тож саме їх відновлюють у нинішньому році ентузіасти. Але найцікавіший вид туризму, на переконання Івана Оліферука,– водний: «Стільки емоцій і вражень від природи пішки не побачиш. Гребля – це ще й ідеальне навантаження для фізичного розвитку і маса вражень. Ми надаємо їм спорядження: байдарку, намет, рюкзаки, якщо потрібно – катамаран, різне спорядження для різних маршрутів».
В області уже другий рік поспіль працює програма з кредитування сільського туризму. Кількість зелених садиб за цей період зросла з п’яти до вісімдесяти Це відбувається завдяки спеціально ухваленій обласній програмі мікрокредитування сільського туризму. Тож з’являються і люди, які прагнуть займатися не лише цим видом підприємництва, а й заодно розвитком територій і громад.
На найближчу сесію обласної ради депутати виносять питання про збільшення розміру мікрогранту для впорядкування «зелених» садиб – до 15-и тисяч гривень.
(Рівне – Київ – Прага)
Фортеці Рівненщини ще послужать
Нині за державний і муніципальний кошт завершується реставрація палацу Любомирських у Дубенському замкові. Дубнівцям лишилося «вибити» кошти на встановлення охоронної сигналізації – і в Дубні, за попередньою домовленістю зі Львівською картинною галереєю, розміститься колекція з її Фондів.
Зовсім інша доля спіткала Клеванський та Олицький замки, які так і не дочекалися реставрації. Ярослава Гаврилова вважає, якби давні споруди дозволили передавати в приватну власність із певними застереженнями щодо використання, їх можна було б зберегти: «Так, як це робиться в усьому світі. Тоді це буде результат – доглянутий об’єкт, готель, виставкові зали… Я особисто займалася цим питанням з 2004 року, щоб можна було все ж таки передавати замки в приватну власність, але поки що до нас у парламенті не дослухались».
До «Швейцарії» – на байдарках
Інтерес до природних та історичних об’єктів Рівненщини зростає завдяки залученню до інформаційної кампанії ентузіастів туристичної справи. Таких, як голова правління клубу туристів «Обрій», байдарочник із багаторічним стажем Іван Оліферук. Днями він повернувся з чергового сплаву по ріці Случ, який організував для туристів зі столиці.
Подорожі мальовничою Рівненщиною, яку місцеві мешканці називають надслучанською Швейцарією, – одна з найцікавіших родзинок місцевого туризму. Упродовж літа Іван Федорович збирав журналістів, яких за два дні перетворював на завзятих мандрівників: «Ще в 1976 році, коли я вперше сів на туристичну байдарку, я зрозумів, що я від неї не відійду, – розповідає Іван Оліферук. Нещодавно дві рівненських групи пройшли приполярний Урал. А ось масовий туризм відновлюють лише зараз.
Осіння пора благодатна для одноденних піших мандрівок, тож саме їх відновлюють у нинішньому році ентузіасти. Але найцікавіший вид туризму, на переконання Івана Оліферука,– водний: «Стільки емоцій і вражень від природи пішки не побачиш. Гребля – це ще й ідеальне навантаження для фізичного розвитку і маса вражень. Ми надаємо їм спорядження: байдарку, намет, рюкзаки, якщо потрібно – катамаран, різне спорядження для різних маршрутів».
В області уже другий рік поспіль працює програма з кредитування сільського туризму. Кількість зелених садиб за цей період зросла з п’яти до вісімдесяти Це відбувається завдяки спеціально ухваленій обласній програмі мікрокредитування сільського туризму. Тож з’являються і люди, які прагнуть займатися не лише цим видом підприємництва, а й заодно розвитком територій і громад.
На найближчу сесію обласної ради депутати виносять питання про збільшення розміру мікрогранту для впорядкування «зелених» садиб – до 15-и тисяч гривень.
(Рівне – Київ – Прага)
