Її називають «сербською залізною леді». Вона колишня вчителька біології, котра стала одним із найпомітніших політиків часів боснійської війни. Єдина в історії жінка-політик, засуджена Гаазьким трибуналом. Екс-президент Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині Біляна Плавшич потрапила до шведської в’язниці за звинуваченням у злочинах проти людяності в часи боснійської війни з 1992 по 1995 роки, за що отримала 11 років ув’язнення. З них за ґратами Плавшич провела трохи більше 7 років. У жовтні цього року вона знову опиниться на волі.
Приводом для дострокового звільнення, не дивлячись на тяжкість її злочину, голова Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Патрік Робінсон називає «хорошу поведінку» засудженої. Раніше Біляна Плавшич неодноразово зверталась до Гаазького трибуналу з проханням помилувати її, у зв’язку з погіршенням здоров’я. На всі попередні звернення трибунал відповідав відмовою.
Прихильниця політики етнічних чисток
«Залізна леді» – одна з небагатьох політиків, котра визнала свою провину. Це сталося у лютому 2003 року: «Зараз я переконалася, я розумію, що багато тисяч невинних людей були жертвами організованих і систематичних дій; що мусульман і хорватів виганяли з місцевості, яку серби розглядали, як свою територію».
Через це зізнання суд зняв із Плавшич частину звинувачень. А ще в 90-х роках ця жінка відзначалась протилежними радикальними висловлюваннями. Їй належить думка, що переслідування людей несербської національності є «звичайним явищем», а не злочином. Плавшич була прихильницею політики етнічних чисток, контактувала з лідером жорстокого воєнізованого угруповання «Тигри» Арканом. У 90-х роках газети опублікували фотографію, на якій Плавшич, котра на той час була другою особою Республіки Сербської, віце-президентом, цілує Аркана, при цьому однією ногою наступає на тіло вбитого мусульманина.
Мистецтво дипломатії Біляни Плавшич
Після боснійської війни Біляна Плавшич різко змінює свою позицію. Вона починає тісніше контактувати із Заходом. У 1996 році її обирають президентом Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині. Через два роки вона програє вибори і складає повноваження. А в 2002-му добровільно передає себе Гаазькому трибуналу. Однак, перебуваючи у в’язниці, Плавшич відкликала своє зізнання.
Нині їй – 79 років, вона готується до звільнення із в’язниці у Швеції – найгуманнішої тюрми світу. Як сприйняти це рішення суду пересічним громадянам? Так, свідок на суді над Біляною Плавшич, директор Центру розслідувань та документації Сараєво Мірсад Токача зазначає: «Решту свого життя на волі буде насолоджуватися особа, яка чинила страшні злочини у своїй країні, яка була організатором, ідеологом і натхненником цих злочинів».
(Київ – Прага)
Приводом для дострокового звільнення, не дивлячись на тяжкість її злочину, голова Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Патрік Робінсон називає «хорошу поведінку» засудженої. Раніше Біляна Плавшич неодноразово зверталась до Гаазького трибуналу з проханням помилувати її, у зв’язку з погіршенням здоров’я. На всі попередні звернення трибунал відповідав відмовою.
Прихильниця політики етнічних чисток
«Залізна леді» – одна з небагатьох політиків, котра визнала свою провину. Це сталося у лютому 2003 року: «Зараз я переконалася, я розумію, що багато тисяч невинних людей були жертвами організованих і систематичних дій; що мусульман і хорватів виганяли з місцевості, яку серби розглядали, як свою територію».
Через це зізнання суд зняв із Плавшич частину звинувачень. А ще в 90-х роках ця жінка відзначалась протилежними радикальними висловлюваннями. Їй належить думка, що переслідування людей несербської національності є «звичайним явищем», а не злочином. Плавшич була прихильницею політики етнічних чисток, контактувала з лідером жорстокого воєнізованого угруповання «Тигри» Арканом. У 90-х роках газети опублікували фотографію, на якій Плавшич, котра на той час була другою особою Республіки Сербської, віце-президентом, цілує Аркана, при цьому однією ногою наступає на тіло вбитого мусульманина.
Мистецтво дипломатії Біляни Плавшич
Після боснійської війни Біляна Плавшич різко змінює свою позицію. Вона починає тісніше контактувати із Заходом. У 1996 році її обирають президентом Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині. Через два роки вона програє вибори і складає повноваження. А в 2002-му добровільно передає себе Гаазькому трибуналу. Однак, перебуваючи у в’язниці, Плавшич відкликала своє зізнання.
Нині їй – 79 років, вона готується до звільнення із в’язниці у Швеції – найгуманнішої тюрми світу. Як сприйняти це рішення суду пересічним громадянам? Так, свідок на суді над Біляною Плавшич, директор Центру розслідувань та документації Сараєво Мірсад Токача зазначає: «Решту свого життя на волі буде насолоджуватися особа, яка чинила страшні злочини у своїй країні, яка була організатором, ідеологом і натхненником цих злочинів».
(Київ – Прага)
