70 років тому, 1 вересня 1939 року точно за розкладом з головного вокзалу Праги до Лондона мав відправитись поїзд, а в ньому 250 єврейських дітей. Цього дня поїзд не від’їхав, цього ж дня розпочалась Друга світова війна, нацисти заборонили контакти з Англією як з країною – воєнним противником. Однак вони не знали, що перед тим британський громадянин Ніколас Вінтон уже відправив до Англії кілька поїздів з єврейськими дітьми. Нині ми знаємо це число – 669 хлопців і дівчаток врятував від смерті простий британець Ніколас Вінтон. Ризикуючи життям, він діставав дозволи на виїзд дітей з Праги, і з другого, британського боку – гарантію, що дітей приймуть в англійський родинах.
1939 року молодий британець Вінтон відпочивав в швейцарських Альпах. Від свого друга, співробітника британського посольства в Празі, він дізнався про небезпеку, яка зависла над єврейським населенням Чехословаччини після нацистської окупації. Він швидко прибув до Праги, щоби організувати рятування дітей.
Повторна дорога до свободи
Про рятівні акції Ніколаса Вінтона довго ніхто не знав. Про них дізнався світ тільки наприкінці 80-их років, коли дружина Вінтона знайшла на горищі архівні документи про ці події й вперше про них розповіла. На зустріч до свого рятівника з усього світу почали зголошуватись «діти Вінтона», як вони самі себе називають. Нині їх живе 27. Саме вони разом зі своїми дітьми, друзями, родичами, як 70 років тому, сіли в Празі на поїзд, щоб повторити історичну поїздку – до Лондона, де їх на вокзалі зустрів нині вже 100-літній сер Ніколас Вінтон.
Про його шляхетне життя написані книжки, зняті фільми, а на головному вокзалі Праги рятівникові єврейських дітей відкрили пам’ятник.
(Київ – Прага)
1939 року молодий британець Вінтон відпочивав в швейцарських Альпах. Від свого друга, співробітника британського посольства в Празі, він дізнався про небезпеку, яка зависла над єврейським населенням Чехословаччини після нацистської окупації. Він швидко прибув до Праги, щоби організувати рятування дітей.
Повторна дорога до свободи
Ніколаса Вінтона вітає одна з «дітей Вінтона», яка прибула до Лондона з Праги в 70-ту річницю евакуації єврейських дітей з Чехословаччини
Кожний поїзд Ніколас Вінтон особисто зустрічав на Ліверпульському вокзалі в Лондоні. Як і зустрів він нинішній поїзд, на якому прибуло 27 вінтонівських дітей зі своїми нащадками. Сер Ніколас пригадує: «У Британії тоді була трохи хаотична ситуація. Все нагадувало якийсь бізнес: на кожну дитину треба було знайти в Британії сім’ю, яка б гарантувала, що її прийме. Потім потрібно було дістати підпис дитини і тоді – дозвіл на в’їзд до Англії. Ми тоді не знали, скільки ще маємо часу, ми б не наважились організувати останній поїзд з дітьми. Це було жахливо».Про рятівні акції Ніколаса Вінтона довго ніхто не знав. Про них дізнався світ тільки наприкінці 80-их років, коли дружина Вінтона знайшла на горищі архівні документи про ці події й вперше про них розповіла. На зустріч до свого рятівника з усього світу почали зголошуватись «діти Вінтона», як вони самі себе називають. Нині їх живе 27. Саме вони разом зі своїми дітьми, друзями, родичами, як 70 років тому, сіли в Празі на поїзд, щоб повторити історичну поїздку – до Лондона, де їх на вокзалі зустрів нині вже 100-літній сер Ніколас Вінтон.
Про його шляхетне життя написані книжки, зняті фільми, а на головному вокзалі Праги рятівникові єврейських дітей відкрили пам’ятник.
(Київ – Прага)