В інтернеті лише на сайті однієї празької фірми я знайшла 9 вілл, замків і палаців на продаж. У Радотіні, містечку поблизу Праги, продається замок, 1 тисяча квадратних метрів житлової площі й удвічі більша земельна ділянка – все за півмільйона євро. А в самій Празі, в одному з престижних кварталів можна купити віллу початку 20 століття з великим, понад 2 тисячі квадратних метрів, парком. Ціна в перерахунку – 1 мільйон 600 тисяч євро. Вілла історично пов’язана з творчістю відомого чеського художника Альфонса Мухи і є пам’яткою національного значення. Але й вона виставлена на продаж.
Чехія – одна з небагатьох держав Європи, надзвичайно багатих на пам’ятки архітектури оборонного і палацового типу. Лише замків і палаців найвищої категорії, тобто тих, які стоять у реєстрі Національного інституту охорони пам’яток, 104. А є ще сакральна архітектура: костели, дзвіниці, каплички, пам’ятники і меморіальні комплекси, унікальні сецесійні чи конструктивістські вілли. Є пам’ятки, які стоять на обліку в містечках і селах, відповідальність за їхнє збереження несе місцеве керівництво.
Відповідальність за збереження переходить на нового власника
Коли бракує коштів на утримання пам’ятки, її виставляють на продаж. У цьому випадку від моменту купівлі відповідальність за збереження пам’ятки переходить на нового власника. Так передбачає закон, пояснила Радіо Свобода працівник Національного інституту охорони пам’яток у Празі.
«Якщо пам’ятка є на продаж і потрапила в приватні руки, тоді власник у разі, якщо пам’ятка вписана до центрального реєстру культурних пам’яток, повинен діяти в рамках чинного Закону про охорону пам’яток культури Чеської Республіки, – каже вона. – Коли новий власник хоче провести на об’єкті якісь будівельні зміни, то ці зміни мають бути заздалегідь узгоджені з Національним інститутом охорони пам’яток як із професійним закладом, або з відповідним будівельним комітетом залежно від рівня пам’ятки і місця її розташування. Власник пам’ятки має керуватись рекомендаціями і дозволами цих установ».
На думку фахівців, ситуація з утриманням нерухомих пам’яток у Чехії загалом непогана. Є десятки, якщо не сотні прикладів, як невеликі палаци чи напіврозвалені господарські двори перетворились у затишні готелі, ресторани чи туристичні центри. Нові господарі вдихнули в них друге життя. Є й приклади, коли нові власники з планами на перебудову не впорались, і замок чи вілла перепродаються.
Згідно з чинним законодавством, у Чехії придбати нерухоме майно можуть і іноземці – громадяни Європейського Союзу або іноземці, котрі є власниками зареєстрованих у Чехії фірм. За статистикою, найважче продаються пам’ятки найвищої категорії, тобто пам’ятки державного значення. Ïх охорона і збереження вимагає великих коштів, найдешевше коштують пам’ятки, які стоять на обліку в сільських радах Чехії.
(Київ – Прага)
Чехія – одна з небагатьох держав Європи, надзвичайно багатих на пам’ятки архітектури оборонного і палацового типу. Лише замків і палаців найвищої категорії, тобто тих, які стоять у реєстрі Національного інституту охорони пам’яток, 104. А є ще сакральна архітектура: костели, дзвіниці, каплички, пам’ятники і меморіальні комплекси, унікальні сецесійні чи конструктивістські вілли. Є пам’ятки, які стоять на обліку в містечках і селах, відповідальність за їхнє збереження несе місцеве керівництво.
Відповідальність за збереження переходить на нового власника
Коли бракує коштів на утримання пам’ятки, її виставляють на продаж. У цьому випадку від моменту купівлі відповідальність за збереження пам’ятки переходить на нового власника. Так передбачає закон, пояснила Радіо Свобода працівник Національного інституту охорони пам’яток у Празі.
«Якщо пам’ятка є на продаж і потрапила в приватні руки, тоді власник у разі, якщо пам’ятка вписана до центрального реєстру культурних пам’яток, повинен діяти в рамках чинного Закону про охорону пам’яток культури Чеської Республіки, – каже вона. – Коли новий власник хоче провести на об’єкті якісь будівельні зміни, то ці зміни мають бути заздалегідь узгоджені з Національним інститутом охорони пам’яток як із професійним закладом, або з відповідним будівельним комітетом залежно від рівня пам’ятки і місця її розташування. Власник пам’ятки має керуватись рекомендаціями і дозволами цих установ».
На думку фахівців, ситуація з утриманням нерухомих пам’яток у Чехії загалом непогана. Є десятки, якщо не сотні прикладів, як невеликі палаци чи напіврозвалені господарські двори перетворились у затишні готелі, ресторани чи туристичні центри. Нові господарі вдихнули в них друге життя. Є й приклади, коли нові власники з планами на перебудову не впорались, і замок чи вілла перепродаються.
Згідно з чинним законодавством, у Чехії придбати нерухоме майно можуть і іноземці – громадяни Європейського Союзу або іноземці, котрі є власниками зареєстрованих у Чехії фірм. За статистикою, найважче продаються пам’ятки найвищої категорії, тобто пам’ятки державного значення. Ïх охорона і збереження вимагає великих коштів, найдешевше коштують пам’ятки, які стоять на обліку в сільських радах Чехії.
(Київ – Прага)