Спроби продати Одеський припортовий завод робили, як Кабінет Міністрів Віктора Януковича, так і Юлії Тимошенко. Однак Президент Віктор Ющенко чотири рази скасовував урядові рішення щодо приватизації ОПЗ.
Тепер же Фонд державного майна оголосив конкурс із продажу 99,6% акцій Одеського припортового. Конкурс запланований на 29 вересня.
Цього разу Президент дає приватизації «зелене світло». За словами заступника голови президентського Секретаріату Олександра Шлапака, рішення про заборону приватизації заводу, було пов’язане із тим, що раніше підприємство планували продати у пакеті з низкою інших об’єктів. Тепер же, каже Шлапак, «досягнуті домовленості про окремий продаж ОПЗ».
За умовами Фонду держмайна, покупець зобов’язаний надавати експортерам аміаку безперешкодний доступ до комплексу перевалки у рамках квот, встановлених Мінпромполітики. Тарифи на перевалку будуть узгоджуватися безпосередньо з урядом.
Ціна питання
Стартова ціна пакету акцій, виставленого на продаж, становить 4 мільярди гривень. Проте, на думку виконувача обов’язків голови ФДМ Дмитра Парфененка, реалізаційна ціна пакету акцій ОПЗ може становити близько 1 мільярда доларів. Однак, за словами екс-голови Фонду Валентини Семенюк-Самсоненко, вигідно продати підприємство сьогодні не вдасться.
«Те, що сьогодні під час такої фінансової кризи, такого падіння на фондових ринках виставляти на приватизацію Одеський припортовий – це означає просто проїдати гроші, проїдати прибуткове підприємство, яке дає прибуток до бюджету», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода пані Семенюк-Самсоненко.
Зрозуміло, якщо порівнювати із минулим роком, то ціна на ОПЗ впала, зазначає директор Інституту приватизації Олександр Рябченко. Але, попри це, завод потребує інвестора. «Потребує інвестора не зараз, а з огляду на перспективу, – каже він. – Варто конкурс оголошувати, оскільки Фонд може встановлювати достатньо суворі умови до інвесторів».
«Газпромівська» компанія у фаворитах?
Перебуваючи у травні з візитом у Лівії, Юлія Тимошенко запропонувала лівійській стороні взяти участь у процесі приватизації. На думку Тимошенко, Лівія з її запасами природного газу може стати добрим партнером для українських хімічних підприємств, які використовують його як сировину. У свою чергу керівник уряду Лівії заявив, що Тріполі готовий взяти участь у приватизації ОПЗ. А за словами Дмитра Парфененка, у перший день умовами продажу заводу цікавилися представники двох російських компаній: «Сибур» та «Єврохім». Але, за інформацією Олександра Рябченка, головним претендентом стане компанія, пов’язана із «Газпромом».
«Хтось, пов’язаний із «Газпромом», братиме участь у конкурсі, якась компанія, яка безпосередньо є «газпромівською». Вона матиме достатньо великі шанси на перемогу. Також за планом мають бути дві українські компанії з різних фінансово-промислових груп», – розповів Радіо Свобода пан Рябченко.
Деякі російські оглядачі вважають, що приватизація українських важливих підприємств російськими компаніями є однією із ключових тем, які керівники двох держав обговорюють за зачиненими дверима. Що ж до ОПЗ, то, раніше у конкурсі із продажу планували взяти участь також естонський «Нітроферт», що входить до структур Дмитра Фірташа, компанія «Нортіма» Ігоря Коломойського та «Стирол» Миколи Янковського.
(Київ – Прага)
Тепер же Фонд державного майна оголосив конкурс із продажу 99,6% акцій Одеського припортового. Конкурс запланований на 29 вересня.
Цього разу Президент дає приватизації «зелене світло». За словами заступника голови президентського Секретаріату Олександра Шлапака, рішення про заборону приватизації заводу, було пов’язане із тим, що раніше підприємство планували продати у пакеті з низкою інших об’єктів. Тепер же, каже Шлапак, «досягнуті домовленості про окремий продаж ОПЗ».
За умовами Фонду держмайна, покупець зобов’язаний надавати експортерам аміаку безперешкодний доступ до комплексу перевалки у рамках квот, встановлених Мінпромполітики. Тарифи на перевалку будуть узгоджуватися безпосередньо з урядом.
Ціна питання
Стартова ціна пакету акцій, виставленого на продаж, становить 4 мільярди гривень. Проте, на думку виконувача обов’язків голови ФДМ Дмитра Парфененка, реалізаційна ціна пакету акцій ОПЗ може становити близько 1 мільярда доларів. Однак, за словами екс-голови Фонду Валентини Семенюк-Самсоненко, вигідно продати підприємство сьогодні не вдасться.
«Те, що сьогодні під час такої фінансової кризи, такого падіння на фондових ринках виставляти на приватизацію Одеський припортовий – це означає просто проїдати гроші, проїдати прибуткове підприємство, яке дає прибуток до бюджету», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода пані Семенюк-Самсоненко.
Зрозуміло, якщо порівнювати із минулим роком, то ціна на ОПЗ впала, зазначає директор Інституту приватизації Олександр Рябченко. Але, попри це, завод потребує інвестора. «Потребує інвестора не зараз, а з огляду на перспективу, – каже він. – Варто конкурс оголошувати, оскільки Фонд може встановлювати достатньо суворі умови до інвесторів».
«Газпромівська» компанія у фаворитах?
Перебуваючи у травні з візитом у Лівії, Юлія Тимошенко запропонувала лівійській стороні взяти участь у процесі приватизації. На думку Тимошенко, Лівія з її запасами природного газу може стати добрим партнером для українських хімічних підприємств, які використовують його як сировину. У свою чергу керівник уряду Лівії заявив, що Тріполі готовий взяти участь у приватизації ОПЗ. А за словами Дмитра Парфененка, у перший день умовами продажу заводу цікавилися представники двох російських компаній: «Сибур» та «Єврохім». Але, за інформацією Олександра Рябченка, головним претендентом стане компанія, пов’язана із «Газпромом».
«Хтось, пов’язаний із «Газпромом», братиме участь у конкурсі, якась компанія, яка безпосередньо є «газпромівською». Вона матиме достатньо великі шанси на перемогу. Також за планом мають бути дві українські компанії з різних фінансово-промислових груп», – розповів Радіо Свобода пан Рябченко.
Деякі російські оглядачі вважають, що приватизація українських важливих підприємств російськими компаніями є однією із ключових тем, які керівники двох держав обговорюють за зачиненими дверима. Що ж до ОПЗ, то, раніше у конкурсі із продажу планували взяти участь також естонський «Нітроферт», що входить до структур Дмитра Фірташа, компанія «Нортіма» Ігоря Коломойського та «Стирол» Миколи Янковського.
(Київ – Прага)
