Нова символіка послові Швеції в Україні Стефанові Ґуллґрену подобається. Від синьо-жовтого логотипу, на його думку, віє духом сучасності та оптимізму: «Той факт, що у логотипі використовується синій та жовтий кольори – це, звичайно, приємний збіг обставин, адже це кольори українського та шведського прапорів. Але є також і темно-синій колір – колір європейського прапора».
Посол Швеції в Україні Стефан ҐуллґренСеред пріоритетів головування Швеції – питання економіки та зміни клімату. Перед об’єднаною Європою стоїть завдання повернути впевненість у фінансовий сектор, а також гідно представити ЄС на конференції з питань клімату в Копенгагені в грудні нинішнього року.
На час головування Швеції, яке триватиме півроку, заплановано шість самітів з партнерами Європейського Союзу. Один із них, наприкінці року, – з Україною.
План із трьох пунктів
Стефан Ґуллґрен означив три пункти співпраці України та ЄС. Перший – це нова Угода про асоціацію. «Говорячи від імені шведського головування, ми були б більш, ніж щасливі, – сказав посол, – якби ми могли завершити ці переговори до кінця цього року. Але Європейський Союз – лише один із партнерів на цих переговорах. Тому нам також потрібна відданість зобов’язанням і робота, яка виконується з іншого боку – боку України».
Пункт другий – це «Східне партнерство». Швеція, яка разом із Польщею була ініціатором нової політики, продовжить впровадження цього інструменту. Він пропонується шістьом східним сусідам ЄС – Білорусі, Грузії, Молдові, Азербайджану, Вірменії та Україні. Головні питання співпраці – законодавство, торгівля та вільне пересування громадян.
Пункт третій, а для пересічних українців найважливіший, – це візи. Діалог про безвізовий режим між Україною та ЄС триває. Головними перешкодами з українського боку Стефан Ґуллґрен називає недостатню захищеність документів, недостатнє управління кордонами та процесами міграції.
Посол Швеції говорить, що кількість відмов у отриманні шенгенських віз становить не більше 5%, а загалом кількість виданих віз у 2008 році подвоїлася.
Ще одна тема, без якої останнім часом не обходиться жодна прес-конференція, – це газове питання. Для шведського головування в ЄС важливо, щоб постачання енергоносіїв європейським споживачам було безперервним.
Стефан Ґуллґрен зазначив: «Ми розуміємо проблеми, які стоять перед Україною. Але в той самий час зрозуміло, що Україні доведеться провести серйозні реформи в енергетичному секторі. Ми розуміємо те, що це складне питання, але з нашого боку ми будемо надавати підтримку відповідним зусиллям України в цій сфері».
Україна, за словами посла Швеції в Україні, використовує в 5 разів більше енергоресурсів на одиницю ВВП, ніж країни-члени ЄС. А енергоємність напряму пов’язана з конкурентноздатністю економіки.
Підхопивши факел естафети у Чехії, Швеція головуватиме в Європейському Союзі півроку. Якщо Договір про асоціацію з Україною не вдасться підписати до нового року, це завдання буде передане Іспанії.
(Київ – Прага)
На час головування Швеції, яке триватиме півроку, заплановано шість самітів з партнерами Європейського Союзу. Один із них, наприкінці року, – з Україною.
План із трьох пунктів
Стефан Ґуллґрен означив три пункти співпраці України та ЄС. Перший – це нова Угода про асоціацію. «Говорячи від імені шведського головування, ми були б більш, ніж щасливі, – сказав посол, – якби ми могли завершити ці переговори до кінця цього року. Але Європейський Союз – лише один із партнерів на цих переговорах. Тому нам також потрібна відданість зобов’язанням і робота, яка виконується з іншого боку – боку України».
Пункт другий – це «Східне партнерство». Швеція, яка разом із Польщею була ініціатором нової політики, продовжить впровадження цього інструменту. Він пропонується шістьом східним сусідам ЄС – Білорусі, Грузії, Молдові, Азербайджану, Вірменії та Україні. Головні питання співпраці – законодавство, торгівля та вільне пересування громадян.
Пункт третій, а для пересічних українців найважливіший, – це візи. Діалог про безвізовий режим між Україною та ЄС триває. Головними перешкодами з українського боку Стефан Ґуллґрен називає недостатню захищеність документів, недостатнє управління кордонами та процесами міграції.
Посол Швеції говорить, що кількість відмов у отриманні шенгенських віз становить не більше 5%, а загалом кількість виданих віз у 2008 році подвоїлася.
Ще одна тема, без якої останнім часом не обходиться жодна прес-конференція, – це газове питання. Для шведського головування в ЄС важливо, щоб постачання енергоносіїв європейським споживачам було безперервним.
Стефан Ґуллґрен зазначив: «Ми розуміємо проблеми, які стоять перед Україною. Але в той самий час зрозуміло, що Україні доведеться провести серйозні реформи в енергетичному секторі. Ми розуміємо те, що це складне питання, але з нашого боку ми будемо надавати підтримку відповідним зусиллям України в цій сфері».
Україна, за словами посла Швеції в Україні, використовує в 5 разів більше енергоресурсів на одиницю ВВП, ніж країни-члени ЄС. А енергоємність напряму пов’язана з конкурентноздатністю економіки.
Підхопивши факел естафети у Чехії, Швеція головуватиме в Європейському Союзі півроку. Якщо Договір про асоціацію з Україною не вдасться підписати до нового року, це завдання буде передане Іспанії.
(Київ – Прага)
