Київ був містом із найбільшою кількістю храмів та монастирів у колишній Російській імперії, і тому на святині древнього граду першими налетіли виконавці ленінського розпорядження. Вони вривалися в у святі обителі і на купу звалювали все – хрести, підсвічники, ризи з чудотворних ікон, панікадила, царські врата і раки, де лежали мощі святих. Духовну і мистецьку цінність цих речей визначали кількістю пудів золота та срібла і пускали на переплавку.
У розпал вакханалії 26 червня 1922 року група українських учених, серед яких Агатангел Кримський, Сергій Єфремов, Михайло Щербаківський, звернулися до Раднаркому з вимогою припинити так зване вилучення цінностей, в результаті якого гинуть невідновні мистецькі твори.
В листі зазначалося: «Зрозумійте, що хрест Богдана Хмельницького, вилучений із Києво-Печерської Лаври, чи подарунок Мазепи – царські врата, вилучені з Микільського собору, – не можуть бути зроблені наново. Тисячолітній візантійський браслет, взятий із Чернігівського музею, у тисячі разів дорожчий за срібло, з якого він виготовлений. Переплавляти ці речі у зливки чи продавати за кордон – це тяжкий злочин перед народом. Ми просимо Раднарком України втрутитися в ситуацію».
Відповідь на свого листа українські вчені отримали вже наступного дня. І зафіксована вона у документі, який називається «Звіт за 27 червня 1922 року про вторинне вилучення церковних цінностей з Лаврських храмів».
Його текст такий: «Вранці 27 червня Лавру оточили Радянські війська і не впускали та не випускали через браму нікого без спеціального дозволу. Невдовзі туди прибула комісія з вилучення цінностей на чолі з заступником голови НКВС Серафимовим, який заявив намісникові Лаври, що отримав категоричне розпорядження влади забрати ризу з головної лаврської ікони – Успіння Божої Матері. Ризу зняв спеціальний ювелір комісії Хмельовський. Окрім неї, також було знято велике срібне панікадило вагою 10 пудів, срібну дошку з престолу Трапезної церкви і срібну раку з часточками мощей святої Іуліанії. Загальна вага того й іншого 21 пуд. Оскільки, за словами Серафимова, до запланованої комісією кількості вилученого срібла не вистачає ще 8 пудів, то в найближчі три дні Лавра має самостійно вирішити проблему. О шостій годині вечора комісії виїхала з Лаври, забравши з собою всі вилучені цінності». Так завершується текст звіту.
Достеменно не відомо, яка кількість мистецьких цінностей була знищена у той період. Відомо лише, що впродовж 1922 року в процесі роботи комісії з вилучення цінностей було вбито 8100 духовних осіб ще тисячі людей загинули, захищаючи святі ікони.
(Київ – Прага)
Київ – «Якнайшвидше і якнайрішучіше нам потрібно вилучити церковні цінності з храмів та монастирів. Саме зараз ми повинні дати безжалісний бій духовенству і придушити його спротив із такою жорстокістю, щоб воно пам’ятало про це впродовж десятиліть. Без проведення цієї роботи наша державна робота просто немислима». Це уривок із секретного листа, написаного Леніним до Молотова та членів політбюро у березні 1922 року. Отримавши таку вказівку від вождя, більшовики ревно взялися виконувати завдання.
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1
