Східна Європа, зокрема, Україна – нездатні успішно адаптуватися до глобальних змін клімату. Тому що охорона довкілля у цьому регіоні залишається незадовільною ще з радянських часів, натомість антропогенний вплив на територію – значний, каже директор групи з підготовки доповіді про зміни клімату Світового банку Маріанна Фей.
«Від часу розпаду СРСР минуло майже два десятиліття, проте незадовільна охорона довкілля у минулому і роздута промислова та інша інфраструктура країн, які не входять до Євросоюзу, погрожує згубними наслідками. Такі країни є вразливими навіть за незначних кліматичних змін», – наголошує представниця Світового банку.
Не такі страшні зміни клімату, як їх малюють?
За словами Маріанни Фей, Україну очікують посухи, повені, спека та лісові пожежі, зниження врожаїв, затоплення узбережжя морів та руйнування будівель, зокрема ¬¬– морських портів. Вихід фахівці Світового банку вбачають у реформуванні екологічної політики, зменшенні забруднення довкілля та активній співпраці влади з громадськими організаціями.
Прогнози Світового банку загалом є слушними, але згубні наслідки потепління для України дещо перебільшені, вважає заступник директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу Міністерства природи Микола Кудін.
«В дечому вони праві, проте я не думаю, що становище таке загрозливе. Дійсно, внаслідок танення льодовиків буде підтоплено узбережжя Чорного та Азовського морів, тому збільшиться засолювання ґрунту. Від цього, а також через більш посушливу погоду погіршаться врожаї на півдні України. Але загалом проблеми можна вирішити, наприклад – заміною сільськогосподарських культур на більш пристосовані до теплого клімату», – зкаже Микола Кудін.
Є план дій. Нема грошей та державної волі
За словами Миколи Кудіна, Мінприроди вже розпочало підготовку Плану заходів із адаптації до змін клімату. До її розробки долучаться провідні науковці країни. Проте найскладніше буде втілити цей план у життя – через брак коштів.
Зі свого боку, науковці вважають найбільшою проблемою адаптації України до змін клімату не брак фінансів, а небажання держави приділяти увагу екології.
Академік Національної академії наук України Сергій Комісаренко зазначає: «НАН України розглядала ризики від зміни клімату, і ми вважаємо, що держава має ініціювати дослідження можливих наслідків від підвищення температури на 1-2 градуси. Поза сумнівом, зменшиться кількість лісів та впадуть врожаї. Але Верховна Рада і уряд приділяють увагу зовсім іншим питанням: державні мужі думають, що зміни клімату вплинуть на нас не за їхньої каденції. Україна взагалі приділяє небезпечно мало уваги стратегічним проблемам».
Потребу об’єднати зусилля науковців та держави визнає і голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Проте він не вважає екологічну доповідь Світового банку авторитетним джерелом інформації.
«Світовий банк – не наукова установа. Якби вони говорили про гроші, я б дослухався до їхньої думки, а в екології вони не є авторитетом. Україні дійсно слід звертати увагу на глобальні зміни клімату. Зокрема, приділяти увагу збереженню лісів та зменшенню викидів у атмосферу, і в результаті навіть заробляти гроші згідно з квотами Кіотського протоколу!», – зауважив Володимир Борейко.
Він наголошує, що кліматичні прогнози мають робити не банки, а науковці світового рівня. А їхні думки на сьогодні розділилися. Половина фахівців вважає, що потепління – природній процес, не пов’язаний з екологією, і він не спричинить тієї шкоди, про яку говорить Світовий банк.
(Київ – Прага)
«Від часу розпаду СРСР минуло майже два десятиліття, проте незадовільна охорона довкілля у минулому і роздута промислова та інша інфраструктура країн, які не входять до Євросоюзу, погрожує згубними наслідками. Такі країни є вразливими навіть за незначних кліматичних змін», – наголошує представниця Світового банку.
Не такі страшні зміни клімату, як їх малюють?
За словами Маріанни Фей, Україну очікують посухи, повені, спека та лісові пожежі, зниження врожаїв, затоплення узбережжя морів та руйнування будівель, зокрема ¬¬– морських портів. Вихід фахівці Світового банку вбачають у реформуванні екологічної політики, зменшенні забруднення довкілля та активній співпраці влади з громадськими організаціями.
Прогнози Світового банку загалом є слушними, але згубні наслідки потепління для України дещо перебільшені, вважає заступник директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу Міністерства природи Микола Кудін.
«В дечому вони праві, проте я не думаю, що становище таке загрозливе. Дійсно, внаслідок танення льодовиків буде підтоплено узбережжя Чорного та Азовського морів, тому збільшиться засолювання ґрунту. Від цього, а також через більш посушливу погоду погіршаться врожаї на півдні України. Але загалом проблеми можна вирішити, наприклад – заміною сільськогосподарських культур на більш пристосовані до теплого клімату», – зкаже Микола Кудін.
Є план дій. Нема грошей та державної волі
За словами Миколи Кудіна, Мінприроди вже розпочало підготовку Плану заходів із адаптації до змін клімату. До її розробки долучаться провідні науковці країни. Проте найскладніше буде втілити цей план у життя – через брак коштів.
Зі свого боку, науковці вважають найбільшою проблемою адаптації України до змін клімату не брак фінансів, а небажання держави приділяти увагу екології.
Академік Національної академії наук України Сергій Комісаренко зазначає: «НАН України розглядала ризики від зміни клімату, і ми вважаємо, що держава має ініціювати дослідження можливих наслідків від підвищення температури на 1-2 градуси. Поза сумнівом, зменшиться кількість лісів та впадуть врожаї. Але Верховна Рада і уряд приділяють увагу зовсім іншим питанням: державні мужі думають, що зміни клімату вплинуть на нас не за їхньої каденції. Україна взагалі приділяє небезпечно мало уваги стратегічним проблемам».
Потребу об’єднати зусилля науковців та держави визнає і голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Проте він не вважає екологічну доповідь Світового банку авторитетним джерелом інформації.
«Світовий банк – не наукова установа. Якби вони говорили про гроші, я б дослухався до їхньої думки, а в екології вони не є авторитетом. Україні дійсно слід звертати увагу на глобальні зміни клімату. Зокрема, приділяти увагу збереженню лісів та зменшенню викидів у атмосферу, і в результаті навіть заробляти гроші згідно з квотами Кіотського протоколу!», – зауважив Володимир Борейко.
Він наголошує, що кліматичні прогнози мають робити не банки, а науковці світового рівня. А їхні думки на сьогодні розділилися. Половина фахівців вважає, що потепління – природній процес, не пов’язаний з екологією, і він не спричинить тієї шкоди, про яку говорить Світовий банк.
(Київ – Прага)
