Із заявами про блокування імпорту білоруської сільськогосподарської техніки в Росії днями виступили і президент Олександр Лукашенко, і прем’єр-міністр Сергій Сидорський. Вони невдоволені тим, що товарообіг між Білоруссю та Росією за перші 4 місяці року впав на 40 відсотків. Білоруська продукція не знаходить покупців, а Росія завжди була основним її імпортером. Але тепер, в умовах економічної кризи, російські власті намагаються підтримати своїх виробників.
Офіційний Мінськ хоче, щоб російські антикризові преференції, зокрема державна закупівля, торкалися і білоруських товарів. Про це було домовлено на початку цього року у спільному антикризовому плані Білорусі та Росії. Цей план пояснюється перш за все високим рівнем виробничої кооперації Білорусі та Росії, коли ці ж білоруські трактори та комбайни на половину виробляються з російських деталей. На думку білоруської сторони, Москва ігнорує домовленості.
На ці закиди вже відреагував Володимир Путін, який дав зрозуміти, що Росія буде підтримувати лише своїх виробників. Сьогодні у Мінську він має можливість дати безпосередню відповідь.
Цей конфлікт свідчить, що Росія зупиняє підтримку білоруської економіки. Хоча наразі підтримка залишається, тому що Білорусь, наприклад, купує російські енергоносії за нижчими цінами, ніж Україна. Крім цього, недавно Білорусь отримала від Росії кредит у 2 мільярди доларів. І ось сьогодні, як очікується, буде підписана угоду про будівництво Росією в Білорусі атомної електростанції – знову ж за російські кредити. У Росії є свої інтереси в Білорусі, і, щоб мати можливість їх реалізувати, вона далі йде на певні витрати.
Активізація Мінськом західного зовнішньополітичного вектора дратує Москву
Негативні оцінки в Москві з цього приводу дійсно звучать, хоча і не прямо від прем’єра Путіна чи президента Медведєва. Багато хто пов’язує це з тим, що Росія проігнорувала прохання Мінська про кредит у 100 мільярдів російських рублів – для того, щоб перевести двосторонні розрахунки на національні валюти.
Росії не подобається і те, що Білорусь досі не визнала незалежність її сателітів у Сухумі та Цхинвалі, і те, що офіційний Мінськ вагається у своїх намірах поглиблювати політичну інтеграцію з Москвою, і те, що Білорусь приєдналася до програми Східного партнерства Євросоюзу.
Відносини Білорусі та Росії мають великий комплекс проблем, які ніколи не були остаточно вирішені, завжди були якісь суперечки та взаємні претензії. І мало шансів, що вони будуть вирішені сьогодні під час зустрічей Володимира Путіна у Мінську. Але й розрубати ці стосунки, як ми бачимо останніми роками, теж ніхто не поспішає – з обох сторін.
(Мінськ – Київ – Прага)
Офіційний Мінськ хоче, щоб російські антикризові преференції, зокрема державна закупівля, торкалися і білоруських товарів. Про це було домовлено на початку цього року у спільному антикризовому плані Білорусі та Росії. Цей план пояснюється перш за все високим рівнем виробничої кооперації Білорусі та Росії, коли ці ж білоруські трактори та комбайни на половину виробляються з російських деталей. На думку білоруської сторони, Москва ігнорує домовленості.
На ці закиди вже відреагував Володимир Путін, який дав зрозуміти, що Росія буде підтримувати лише своїх виробників. Сьогодні у Мінську він має можливість дати безпосередню відповідь.
Цей конфлікт свідчить, що Росія зупиняє підтримку білоруської економіки. Хоча наразі підтримка залишається, тому що Білорусь, наприклад, купує російські енергоносії за нижчими цінами, ніж Україна. Крім цього, недавно Білорусь отримала від Росії кредит у 2 мільярди доларів. І ось сьогодні, як очікується, буде підписана угоду про будівництво Росією в Білорусі атомної електростанції – знову ж за російські кредити. У Росії є свої інтереси в Білорусі, і, щоб мати можливість їх реалізувати, вона далі йде на певні витрати.
Активізація Мінськом західного зовнішньополітичного вектора дратує Москву
Негативні оцінки в Москві з цього приводу дійсно звучать, хоча і не прямо від прем’єра Путіна чи президента Медведєва. Багато хто пов’язує це з тим, що Росія проігнорувала прохання Мінська про кредит у 100 мільярдів російських рублів – для того, щоб перевести двосторонні розрахунки на національні валюти.
Росії не подобається і те, що Білорусь досі не визнала незалежність її сателітів у Сухумі та Цхинвалі, і те, що офіційний Мінськ вагається у своїх намірах поглиблювати політичну інтеграцію з Москвою, і те, що Білорусь приєдналася до програми Східного партнерства Євросоюзу.
Відносини Білорусі та Росії мають великий комплекс проблем, які ніколи не були остаточно вирішені, завжди були якісь суперечки та взаємні претензії. І мало шансів, що вони будуть вирішені сьогодні під час зустрічей Володимира Путіна у Мінську. Але й розрубати ці стосунки, як ми бачимо останніми роками, теж ніхто не поспішає – з обох сторін.
(Мінськ – Київ – Прага)
