Учасники програми з 11 країн світу упродовж 9 травневих днів проживали в родинах українських мігрантів, які стали жертвами торгівлі людьми, кого спіткали проблеми за кордоном, а також у тих, хто досягнув своєї мети і зумів заробити грошей для влаштування побуту, на освіту дітей.
Бідні українські села вразили європейських експертів
Генрік Алберіус із Франції, представник Європейської комісії «Справедливість і мир» при Раді Європи мешкав у родині трудових мігрантів у дуже бідному селі на Житомирщині, а Пауліс Апініс, фахівець комісії «Справедливість і мир» із Німеччини, проживав у сім’ї в Кам’янець-Подільському.
Обоє експертів зазначили, що найбільше їх вразили порожні українські села, що люди змушені їхати на заробітки через те, що їх не влаштовує бідність, що не почуваються реалізованими, потрібними державі.
Трудова міграція розділяє родини, а діти сумують за батьками і почуваються покинутими, каже Генрік Алберіус. «Основна проблема в тому, що йде процес відтоку мізків із України, їдуть ті люди, які могли принести користь державі. Україна втрачає тих людей, які б сприяли її розвитку, це рух держави в нікуди, безперспективний шлях», – зазначає пан Алберіус.
З ним погоджується і Пауліс Апініс, який зауважив: «За кордон їдуть молоді, освічені люди, але проблема в тому, що інші члени родини залишаються і страждають».
Не всі мігранти адаптуються у суспільство після повернення
Понад 80% мігрантів, за даними «Карітас-Україна», мають намір повернутись на батьківщину, близько 70% із них залишили родини і постійно спілкуються з рідними, а 90% мігрантів вважають, що їхнє майбутнє в Україні, тому купують тут помешкання, вчать дітей чи розпочинають бізнес.
Координатор проектів комісії «Справедливість і мир» Української Греко-Католицької Церкви Мирослава Рап зазначила, що найважче українським мігрантам чи заробітчанам адаптуватись до умов на батьківщині після повернення, позбутись відчуття приниження, тому важливою є їхня реінтеграція в суспільство своєї країни.. Тут свою роль мали б відігравати Церква і громадські організації.
«Чимало мігрантів, розчарувавшись, не знайшовши праці, підтримки і розуміння, знову повертаються за кордон, залишають родину. Жертви торгівлі людьми доволі часто опиняються у так званому гетто, з якого не можуть знайти вихід, оскільки їх відштовхує суспільство...», – каже Мирослава Рап.
Європа не може залишатись осторонь проблем трудових мігрантів
Європейські експерти донесуть свої висновки про передумови трудової міграції в Україні, враження від побаченого до Ради Європи і, можливо, до Європарламенту. Оскільки вважають, що європейська спільнота не може залишатись осторонь проблем трудових мігрантів, бо Європа потребує дешевої робочої сили.
Питання розвитку України як держави, підтримка громадських організацій, які займаються проблемами торгівлі людьми, необхідність ратифікації Конвенції Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми» – це те, на чому наголошують європейські експерти і апелюватимуть до урядів України та Європейського парламенту.
За даними Ради Європи, в європейських країнах налічується півмільйона жертв торгівлі людьми з різних країн. Генрік Алберіус навів приклад 34-річної галичанка, яка стала жертвою торгівлі у Польщі, з нею перебували діти 6 і 8 років, котрі водночас із мамою теж є жертвами торгівлі.
Українські політики і влада не зважають на людей
Згідно з даними «Карітас-Україна», нині за кордоном перебувають близько 4,5 мільйонів мігрантів із України. Майже половина з них працюють в Європі. 70% громадян України не мають офіційного дозволу на працю і проживання.
15 тисяч українок, стверджує Всесвітня організація у справах міграції, зазнають сексуальної експлуатації, а близько 100 тисяч українських чоловіків перебувають у трудовому рабстві.
Європейські експерти назвали неприпустимим, що нині українські політики і влада шалено багатіють на тлі загального зубожіння громадян. А це ознака дуже і дуже молодої демократії.
(Львів – Київ – Прага)
Бідні українські села вразили європейських експертів
Генрік Алберіус із Франції, представник Європейської комісії «Справедливість і мир» при Раді Європи мешкав у родині трудових мігрантів у дуже бідному селі на Житомирщині, а Пауліс Апініс, фахівець комісії «Справедливість і мир» із Німеччини, проживав у сім’ї в Кам’янець-Подільському.
Обоє експертів зазначили, що найбільше їх вразили порожні українські села, що люди змушені їхати на заробітки через те, що їх не влаштовує бідність, що не почуваються реалізованими, потрібними державі.
Трудова міграція розділяє родини, а діти сумують за батьками і почуваються покинутими, каже Генрік Алберіус. «Основна проблема в тому, що йде процес відтоку мізків із України, їдуть ті люди, які могли принести користь державі. Україна втрачає тих людей, які б сприяли її розвитку, це рух держави в нікуди, безперспективний шлях», – зазначає пан Алберіус.
З ним погоджується і Пауліс Апініс, який зауважив: «За кордон їдуть молоді, освічені люди, але проблема в тому, що інші члени родини залишаються і страждають».
Не всі мігранти адаптуються у суспільство після повернення
Понад 80% мігрантів, за даними «Карітас-Україна», мають намір повернутись на батьківщину, близько 70% із них залишили родини і постійно спілкуються з рідними, а 90% мігрантів вважають, що їхнє майбутнє в Україні, тому купують тут помешкання, вчать дітей чи розпочинають бізнес.
Координатор проектів комісії «Справедливість і мир» Української Греко-Католицької Церкви Мирослава Рап зазначила, що найважче українським мігрантам чи заробітчанам адаптуватись до умов на батьківщині після повернення, позбутись відчуття приниження, тому важливою є їхня реінтеграція в суспільство своєї країни.. Тут свою роль мали б відігравати Церква і громадські організації.
«Чимало мігрантів, розчарувавшись, не знайшовши праці, підтримки і розуміння, знову повертаються за кордон, залишають родину. Жертви торгівлі людьми доволі часто опиняються у так званому гетто, з якого не можуть знайти вихід, оскільки їх відштовхує суспільство...», – каже Мирослава Рап.
Європа не може залишатись осторонь проблем трудових мігрантів
Європейські експерти донесуть свої висновки про передумови трудової міграції в Україні, враження від побаченого до Ради Європи і, можливо, до Європарламенту. Оскільки вважають, що європейська спільнота не може залишатись осторонь проблем трудових мігрантів, бо Європа потребує дешевої робочої сили.
Питання розвитку України як держави, підтримка громадських організацій, які займаються проблемами торгівлі людьми, необхідність ратифікації Конвенції Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми» – це те, на чому наголошують європейські експерти і апелюватимуть до урядів України та Європейського парламенту.
За даними Ради Європи, в європейських країнах налічується півмільйона жертв торгівлі людьми з різних країн. Генрік Алберіус навів приклад 34-річної галичанка, яка стала жертвою торгівлі у Польщі, з нею перебували діти 6 і 8 років, котрі водночас із мамою теж є жертвами торгівлі.
Українські політики і влада не зважають на людей
Згідно з даними «Карітас-Україна», нині за кордоном перебувають близько 4,5 мільйонів мігрантів із України. Майже половина з них працюють в Європі. 70% громадян України не мають офіційного дозволу на працю і проживання.
15 тисяч українок, стверджує Всесвітня організація у справах міграції, зазнають сексуальної експлуатації, а близько 100 тисяч українських чоловіків перебувають у трудовому рабстві.
Європейські експерти назвали неприпустимим, що нині українські політики і влада шалено багатіють на тлі загального зубожіння громадян. А це ознака дуже і дуже молодої демократії.
(Львів – Київ – Прага)
