Однак фінансова криза таки вплинула на книжковий ринок і на сьогодні наполовину менше продається книжок, аніж торік. Врятувати таку ситуацію може лише читач, кажуть ініціатори дитячого фестивалю «Форум видавців».
На книжках не можна економити
На три дні львівський палац мистецтв заполонили діти. Тут багато книжок, дитячого галасу і вражень. Дітлахи ходять виставковими залами, із зацікавленням гортають книжки і щось підбирають, самі, без підказок дорослих.
Діти розповіли, що цьогоріч батьки змогли дати їм значно меншу суму грошей, ніж торік, по 20-40 гривень, на книжки. П’ятикласники львівської школи проділилися своїми міркуваннями:
– Книжки дуже дорогі, але не можна економити на літературі, треба купувати книжки і завдяки їм рости розумово, без книг ми нічого не навчимось.
– Читання допомагає розвиватись, пізнати світ.
Більше ніж 136 тисяч дітей з усієї України визначили найкращу книжку форуму. «Чи в бабуїна є бабуся?» Мар’яни Савки і «Час настав» Костянтина Матвієнка найбільше сподобались дітворі. Однак ті з них, кого я зустріла на форумі зазначили, що їхні ровесники читають дуже мало.
– Якщо чесно, діти не читають книжки, вони бавляться в комп’ютері, дивляться телевізор, читають мало.
– Є багато захоплюючих ігор в комп’ютері і тому не читають».
– Не дуже читають, але тут так багато книг, що кожен може собі підібрати, коли легка книжка, цікава, то і настрій гарний.
У Львові підготували проект регіональної програми підтримки читання
Попри різноманітні заходи, презентації на «Форум видавців – дітям» говоритимуть про те, як сьогодні навчити дітей читати і думати. Скажімо, у Чехії оголосили акцію «Уся Чехія читає дітям», у Росії ухвалили загальнонаціональну програму з підтримки читання, дитячі видавці мають пільги від держави. Натомість 8 років поспіль президент «Форуму видавців» Олександра Коваль оббиває пороги Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, щоби чиновники і парламентарі ухвалити загальнонаціональну українську програму підтримки читання. Наразі їй не вдалося досягти у цьому позитивного результату, й тому на форумі вона представила концепцію регіональної програми, яку обговорили і оприлюднять на широкий загал, а вже потім подадуть на розгляд обласної влади, яка б мала виділити фінансування. Для прикладу, в російському Санкт-Петербурзі на рік виділили під таку ж програму грошову суму, що в перерахунку сягає 8 мільйонів гривень.
Олександра Коваль сподівається, якщо Львівщина матиме регіональну програму підтримки читання, то цю ідею підхоплять усі області і вже тоді й ухвалять загальнонаціональну програму.
«Перш за все має бути державна підтримка читання, як це є в нормальних державах. Має бути регіональна програма, бо головна мета підтримати читача, читання, це спільна праця освіти, бібліотек, ЗМІ, родичів», – наголошує пані Коваль.
Ті, що не читають, ледарі
11-ти річні дівчата обожнюють читати
На запитання, що втрачають люди, які не читають, почула у відповідь від підлітків:
– Я думаю, що вони ледачі і ніколи від життя нічого не будуть хотіти. Книжки дають розум.
– Такі люди не вміють передати свої думки.
– Люди, які не читають, з ними нема про що говорити. Я, правда, з такими дружу, але вони не вміють знайти тему для розмови, по телефону не вміють говорити, підтримати розмову.
– Політики не читають, тому і не вміють говорити українською, такі нерозумні.
Щодня читати дітям книжки, купувати їх дітям, говорити про прочитане – це найкращі рецепти навчити дітей читати, переконують ініціатори книжкового дитячого фестивалю.
(Львів – Київ – Прага)
На книжках не можна економити
На три дні львівський палац мистецтв заполонили діти. Тут багато книжок, дитячого галасу і вражень. Дітлахи ходять виставковими залами, із зацікавленням гортають книжки і щось підбирають, самі, без підказок дорослих.
Діти розповіли, що цьогоріч батьки змогли дати їм значно меншу суму грошей, ніж торік, по 20-40 гривень, на книжки. П’ятикласники львівської школи проділилися своїми міркуваннями:
– Книжки дуже дорогі, але не можна економити на літературі, треба купувати книжки і завдяки їм рости розумово, без книг ми нічого не навчимось.
– Читання допомагає розвиватись, пізнати світ.
Більше ніж 136 тисяч дітей з усієї України визначили найкращу книжку форуму. «Чи в бабуїна є бабуся?» Мар’яни Савки і «Час настав» Костянтина Матвієнка найбільше сподобались дітворі. Однак ті з них, кого я зустріла на форумі зазначили, що їхні ровесники читають дуже мало.
– Якщо чесно, діти не читають книжки, вони бавляться в комп’ютері, дивляться телевізор, читають мало.
– Є багато захоплюючих ігор в комп’ютері і тому не читають».
– Не дуже читають, але тут так багато книг, що кожен може собі підібрати, коли легка книжка, цікава, то і настрій гарний.
У Львові підготували проект регіональної програми підтримки читання
Попри різноманітні заходи, презентації на «Форум видавців – дітям» говоритимуть про те, як сьогодні навчити дітей читати і думати. Скажімо, у Чехії оголосили акцію «Уся Чехія читає дітям», у Росії ухвалили загальнонаціональну програму з підтримки читання, дитячі видавці мають пільги від держави. Натомість 8 років поспіль президент «Форуму видавців» Олександра Коваль оббиває пороги Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, щоби чиновники і парламентарі ухвалити загальнонаціональну українську програму підтримки читання. Наразі їй не вдалося досягти у цьому позитивного результату, й тому на форумі вона представила концепцію регіональної програми, яку обговорили і оприлюднять на широкий загал, а вже потім подадуть на розгляд обласної влади, яка б мала виділити фінансування. Для прикладу, в російському Санкт-Петербурзі на рік виділили під таку ж програму грошову суму, що в перерахунку сягає 8 мільйонів гривень.
Олександра Коваль сподівається, якщо Львівщина матиме регіональну програму підтримки читання, то цю ідею підхоплять усі області і вже тоді й ухвалять загальнонаціональну програму.
«Перш за все має бути державна підтримка читання, як це є в нормальних державах. Має бути регіональна програма, бо головна мета підтримати читача, читання, це спільна праця освіти, бібліотек, ЗМІ, родичів», – наголошує пані Коваль.
Ті, що не читають, ледарі
На запитання, що втрачають люди, які не читають, почула у відповідь від підлітків:
– Я думаю, що вони ледачі і ніколи від життя нічого не будуть хотіти. Книжки дають розум.
– Такі люди не вміють передати свої думки.
– Люди, які не читають, з ними нема про що говорити. Я, правда, з такими дружу, але вони не вміють знайти тему для розмови, по телефону не вміють говорити, підтримати розмову.
– Політики не читають, тому і не вміють говорити українською, такі нерозумні.
Щодня читати дітям книжки, купувати їх дітям, говорити про прочитане – це найкращі рецепти навчити дітей читати, переконують ініціатори книжкового дитячого фестивалю.
(Львів – Київ – Прага)
