«Парадна полеміка». Військовому парадові на День Незалежності бути?

Коштів на парад не виділили

На День Незалежності України в Києві провели чотири паради із залученням військової техніки: у 1998, 1999, 2001, а також 2008 роках. Якщо парад проведуть і нинішнього року, це буде п’ятий такий захід. Наразі жодної копійки на парад військовим не виділили, розповіли Радіо «Свобода» у прес-службі Міністерства оборони. Тому ніякої підготовки до нього не починали. «Поки ніякі кошти не виділялися, ніяких приготувань не проводили. Бо нема конкретного формату проведення параду, а він повинен бути визначений керівництвом держави. Свої напрацювання та пропозиції Міністерство оборони запропонувало, зараз все - за рішенням Президента як Верховного Головнокомандувача України».

Колишній міністр оборони, нині глава профільного парламентського комітету, Анатолій Гриценко в принципі не проти парадів. Але їх слід проводити, коли країна не зазнає економічної кризи, і лише в певних випадках, говорить він. «Перший випадок - це кругла дата, річниця держави або її армії. Другий - це коли є можливість продемонструвати народу України певну кількість нової техніки й озброєнь, які виготовлені власним оборонно-промисловим комплексом, і підняти тим самим військово-патріотичний настрій. І третій випадок - коли є воєнна загроза, і треба показати впевненість у можливості захистити країну (в 1941 році з параду на Червоній площі в Москві йшли у бій). Слава Богу, загрози такої немає. Крім того, парад треба планувати до 1 грудня, бо 1 грудня у Збройних Силах починається навчальний рік». Цього року на фінансування Збройних Сил України виділили тільки третину необхідних коштів, констатують експерти (бюджет для Міноборони на 2009-й рік становить понад 11,5 мільярдів гривень. Хоча ця сума мала бути утричі більшою, щоб сягати 2,5% від ВВП, як планували раніше). Далі скорочувати фінансування військових вже нікуди, зауважив Анатолій Гриценко. «Достатньо було б десь 17, 5 мільярдів гривень. Але цих коштів уряд не передбачив у бюджеті. Президент мав можливість заветувати цей Закон, але він нічого не зробив. Я навіть не хочу прогнозувати, що буде з армією, якщо залишиться такий рівень фінансування, як зараз».

Патріотичний дух

Військові паради проводять з давніх-давен: перші з них відбулися ще 6 000 років тому в Стародавньому Єгипті. Зазвичай військові крокували, відзначаючи перемогу над супротивником. Влаштовували паради і в Київській Русі, і за часів козацтва. Про це розповідає історик Ярослав Тинченко. «Практично всі історичні барельєфи, які нам відомі, вони так чи інакше несуть на собі ознаки військових парадів. Країни Межиріччя, Єгипет, Греція, Давній Рим, практично всі грецькі колонії, зафіксовані навіть паради варварів. Відбувалися паради за часів Священної Римської імперії, паради підчас хрестових походів. Від часів Київської Русі збереглися кілька фресок, на яких фрагментарно видно парад військ. Також відомі зображення парадів козаків війська Богдана Хмельницького».

У сусідній Польщі зараз паради за участю військової техніки теж проводять не щороку. Найбільший парад був у 2007, тоді головною вулицею Варшави проходила тисяча солдатів Польського війська, почесна рота збройних сил Франції, важка техніка, у тому числі танки, серед них бойові машини німецького виробництва Leopard-2, бронетранспортери Rosomak У небо злетіли літаки F-16 та гелікоптери. Військовий парад тоді обійшовся польському державному бюджету в суму близько 300 000 доларів. Цього року поляки знову готуються провести парад, незважаючи на економічну кризу, повідомляє варшавська кореспондентка Радіо «Свобода» Єва Поштар. «Ще два роки тому за ініціативи президента Леха Качинського відродилась довоєнна традиція проведення військових парадів 15 серпня, у День Польського війська. А відколи Польща стала незалежною, на державному рівні День перемоги (9 травня) не відзначають. Більшість поляків воліють святкувати 8 травня, тобто День закінчення Другої світової війни (в Європі). Польські історики наголошують, що так званий День Перемоги просто штучно вигаданий Москвою», - зазначає польська кореспондентка.

Письменник і видавець Віталій Капранов був свідком минулорічного військового параду до Дня Незалежності України. Незважаючи на те, що людям через парад довелося простояти у пробці, настрій у всіх був піднесений, каже Віталій Капранов. «На відміну від звичайних днів, замість того, щоб лаятися, всі вискакували з машин, лізли на дахи, махали руками, фотографували. Військові у відповідь сигналили. Ми раптом зрозуміли, навіщо потрібні військові паради. Саме для того, щоб у людях, які це бачать, піднімався бойовий дух, гордість за свою державу, за себе. Ми отримали заряд бадьорості, патріотизму. Парад - це необхідність для будь-якої держави, в якої є військо».

У проведенні парадів завжди була ще одна очевидна мета: видовище. Наприклад, торік на Хрещатику зібралися до 50 000 глядачів. Не кожен день цивільна людина може побачити реактивні системи «Смерч», «Град» або зенітний комплекс «Оса». Але нинішнього року влаштовувати таке шоу є занадто дорогим задоволенням, констатує військовий експерт Сергій Згурець. «Цього року фінансування Міністерства оборони на 2 третини менше, ніж потрібно військовим загалом. Зараз навіть є ризик повернення миротворчих місій в Україну, бо нема коштів на їх утримання. Сенс у параді є, але за умови, якщо є можливість не лише техніку показувати на параді, але й постачати її в українську армію. Якщо техніка в нас стара, неремонтована і в критичному стані, то пишатися парадами навряд чи доцільно. Підготовка до параду має починатися за 4 місяці, а не зараз».Це означає, що техніки на параді не буде, констатує експерт.

Проведення військового параду цього року в Києві може обійтися, за даними фахівців, у 100 мільйонів гривень.