Ядучо-зелений горбатий «Запорожець» відомих книговидавців братів Капранових у центрі Києва можна побачити нечасто. 23 квітня у Всесвітній день книги він з’явився на Контрактовій площі. Над капотом – прапор, із до болю знайомим гаслом: «Вдаримо автопробігом по безкнижжю та нехлюйству!»
«Письменницький автопробіг ми проводимо другий рік поспіль. Що змінилося за цей час? Відкриваються нові книгарні, зокрема сьогодні -– «Могилянська книгарня» на Контрактовій площі. Чого ми очікуємо? Що держава зверне увагу на видавничу справу. Не подачками в межах програми «Українська книга», а створенням умов для того, щоби книга розвивалася, і була цікавою для читача», ¬¬¬– говорить Дмитро Капранов, один із організаторів автопробігу.
Якщо виросте покоління, байдуже до книги, Українська держава зникне
Від початку року обсяг продажу книжок впав на 40%. Державне фінансування книговидавництва скоротилося більш ніж уп’ятеро. І не лише криза є цьому причиною. Українець читає менше трьох книжок на рік – це найнижчий показник у Європі. Є цілком реальний ризик, що в країні виросте покоління, байдуже до книги, говорить учасник автопробігу, відомий письменник та музикант Сашко Лірник.
«Якщо зараз Українська держава не підтримає книгу, духовність – то скоро ця держава зникне, на її місці буде якийсь конгломерат. Маємо цілком реальний ризик, що в Україні виросте таке собі покоління «Пепсі», яке не вміє та не вважає за потрібне читати...», – прогнозує митець.
Загиблі поети й загиблі книгарні
В автопробігу, крім представників видавництв, взяли участь відомі письменники, зокрема Сергій Пантюк, Дмитро Лазуткін, Світлана Поваляєва, Дмитро Павличко, Тарас Федюк.
Кавалькада урочисто проїхала від Контрактової площі до Хрещатика. З гучномовців лунали вірші та промови на честь української книги, перехожі здивовано зупинялися, а водії зустрічних авто схвально тиснули на клаксони. Наступна зупинка – славнозвісний Хрещатик, 26, Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення, який має опікуватися долею української книги. Тут письменники та видавці вшанували хвилиною мовчання померлих майстрів українського слова. А також книгарню «Мистецтво», знищену тут рік тому: її приміщення київська міська влада вирішила здати в оренду.
На сторожі Слова потрібен Закон
Втім, обмеженню прав української книги можна покласти край, якщо ухвалити розроблений за участі книговидавців законопроект, який гарантує українським видавництвам та книгарням право на приміщення, податкові пільги та фінансову підтримку, вважає заступник голови Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення Василь Шевченко.
«Такий закон потрібен, щоби книготорговельні послуги були в нас в рамках норми, норми державної. Сподіваюся, це дасть поштовх, аби кількість книгарень в Україні збільшувалася», – зазначає заступник голови «Держкомтелерадіо»
Учасники автопробігу підготували Листа до Верховної Ради з проханням ухвалити закон на підтримку української книги. Але передати його народним обранцям у руки не вдалося: на час автопробігу всі проїзди до українського парламенту було перекрито. Загалом експерти стверджують, що у розпал кризи, та ще й напередодні виборів, народним депутатам буде просто не до книги. Втім, письменники не втрачають оптимізму, допоки в них є читач.
(Київ – Прага)
«Письменницький автопробіг ми проводимо другий рік поспіль. Що змінилося за цей час? Відкриваються нові книгарні, зокрема сьогодні -– «Могилянська книгарня» на Контрактовій площі. Чого ми очікуємо? Що держава зверне увагу на видавничу справу. Не подачками в межах програми «Українська книга», а створенням умов для того, щоби книга розвивалася, і була цікавою для читача», ¬¬¬– говорить Дмитро Капранов, один із організаторів автопробігу.
Якщо виросте покоління, байдуже до книги, Українська держава зникне
Від початку року обсяг продажу книжок впав на 40%. Державне фінансування книговидавництва скоротилося більш ніж уп’ятеро. І не лише криза є цьому причиною. Українець читає менше трьох книжок на рік – це найнижчий показник у Європі. Є цілком реальний ризик, що в країні виросте покоління, байдуже до книги, говорить учасник автопробігу, відомий письменник та музикант Сашко Лірник.
«Якщо зараз Українська держава не підтримає книгу, духовність – то скоро ця держава зникне, на її місці буде якийсь конгломерат. Маємо цілком реальний ризик, що в Україні виросте таке собі покоління «Пепсі», яке не вміє та не вважає за потрібне читати...», – прогнозує митець.
Загиблі поети й загиблі книгарні
В автопробігу, крім представників видавництв, взяли участь відомі письменники, зокрема Сергій Пантюк, Дмитро Лазуткін, Світлана Поваляєва, Дмитро Павличко, Тарас Федюк.
Кавалькада урочисто проїхала від Контрактової площі до Хрещатика. З гучномовців лунали вірші та промови на честь української книги, перехожі здивовано зупинялися, а водії зустрічних авто схвально тиснули на клаксони. Наступна зупинка – славнозвісний Хрещатик, 26, Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення, який має опікуватися долею української книги. Тут письменники та видавці вшанували хвилиною мовчання померлих майстрів українського слова. А також книгарню «Мистецтво», знищену тут рік тому: її приміщення київська міська влада вирішила здати в оренду.
На сторожі Слова потрібен Закон
Втім, обмеженню прав української книги можна покласти край, якщо ухвалити розроблений за участі книговидавців законопроект, який гарантує українським видавництвам та книгарням право на приміщення, податкові пільги та фінансову підтримку, вважає заступник голови Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення Василь Шевченко.
«Такий закон потрібен, щоби книготорговельні послуги були в нас в рамках норми, норми державної. Сподіваюся, це дасть поштовх, аби кількість книгарень в Україні збільшувалася», – зазначає заступник голови «Держкомтелерадіо»
Учасники автопробігу підготували Листа до Верховної Ради з проханням ухвалити закон на підтримку української книги. Але передати його народним обранцям у руки не вдалося: на час автопробігу всі проїзди до українського парламенту було перекрито. Загалом експерти стверджують, що у розпал кризи, та ще й напередодні виборів, народним депутатам буде просто не до книги. Втім, письменники не втрачають оптимізму, допоки в них є читач.
(Київ – Прага)
