Доступність посилання

ТОП новини

Як антикризові ініціативи Уряду допоможуть малому і середньому бізнесу підняти внутрішній ринок України?


Олександра Кужель
Олександра Кужель

Гість Свободи: Олександра Кужель, голова Державного комітету регуляторної політики і підприємництва

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Пані Кужель, наскільки вплинуть постанови уряду, які були спрямовані на відновлення співпраці з МВФ, на малий бізнес?

Матеріалу не так багато з цього приводу, тому це потребує роз’яснень. Однак Ви сказали, що у підприємців щодо цього не виникло ніяких проблем. Так?


Олександра Кужель: Я хотіла б сказати, що, по-перше, маю надію, що МВФ після підписання меморандуму допоможе Україні в розмірі 2,8 на підтримку національної валюти і банківської системи.

І вперше для Українио 1,8 мільйонів передбачено на структурні реформи, тобто в бюджет, є дуже важливою перемогою. Тому що найголовніше для інвестора кожної країни, що Україна не має можливості дефолту, що МВФ дає сигнал, що сюди можна вкладати інвестиції, вкладати кредитування. Це є дуже важливим.

- Це дуже важливо. Однак це така загальна фраза.

- Ні. Це не загальна фраза. Це дуже важливо.

Якщо б ми не отримали цього кредиту МВФ, а він є найдешевші гроші і найголовніший сигнал, що це світова організація, яка має дуже серйозний рекомендаційний ефект, то ми мали б дуже серйозне становище щодо платіжного балансу. І це треба відверто говорити.

Олександра Кужель: Я отримую кожний день телефонні дзвінки від бізнесу – запас міцності закінчується, мабуть, в травні. Вони не можуть витримати більше без кредитних грошей.
Це для бізнесу була б катастрофа. Бо я отримую кожний день телефонні дзвінки від бізнесу – запас міцності закінчується, мабуть, у травні. Вони не можуть витримати більше без кредитних грошей.

Тобто, закон економіки каже: 30% власних обігових коштів, інші – запозичені. Вони тримаються вже 5 років на власних обігових коштах. Так більше тривати не може.

Що ми прийняли щодо малого і середнього бізнесу? Багато про це розповідають політики, а бізнес дуже чітко зрозумів. Цей указ щодо спрощеної системи оподаткування… Я є його автором, я його провела в 1998 році. Тоді 200 гривень єдиного податку було, коли мінімальна зарплата була 76 гривень. Тоді люди сплачували повноцінний пенсійний внесок і їм за рік нараховувався пенсійний стаж. Не трудовий. Трудовий 100% нараховується. А ще й пенсійний 100%.

За 11 років жодні політики (вони зараз піднімають ґвалт) не зрозуміли і не змогли прийняти закон про спрощену систему оподаткування. Він давно вимагав реформування.

Але, на жаль, таким сталося чином, що зараз криза і просто зараз не можна збільшувати єдиний податок. Бо якщо б вони його тільки сплачували, якщо б ви знали, які вони і хабарі, і погодження, і оренди, і платні послуги сплачують, то це копійка.

Олександра Кужель: За цей час, коли вони з 200 гривень сплачують в Пенсійний фонд 80 гривень, то їм нараховують 5 місяців пенсійного стажу. Тобто людина, яка вийшла б на пенсію, то їй сказали б: вибач, ти не маєш права на пенсію, ти будеш мати мінімальну як людина, яка не працювала.
Але коли ми побачили, що ніхто відверто людям не каже, що за цей час, коли вони з 200 гривень сплачують у Пенсійний фонд 80 гривень, то їм нараховують 5 місяців пенсійного стажу. Тобто людина, яка вийшла б на пенсію, то їй сказали б: вибач, ти не маєш права на пенсію, ти будеш мати мінімальну як людина, яка не працювала.

Тоді це не є податок. Це є персоніфікований внесок людини особисто для себе, для отримання пенсійного стажу.

Що ми зразу робимо? Підприємці мені телефонують, єдине попросили: Олександро Володимирівно, щоб це була одна платіжка – для мене 120 гривень заплатити – це просто не питання, збережіть тільки спрощену систему оподаткування.

І вже з Пенсійним фондом ми зараз розробляємо спільний такий наказ, який дасть їм таку можливість…

- Пані Кужель, скільки буде платити з 1 травня суб’єкт підприємницької діяльності?

- Він (підприємець) як сплачував єдиний податок 200 гривень, так і буде сплачувати, але в цій платіжці він окремим рахунком буде писати: власний пенсійний внесок - 124 гривень. Тобто, це до 200 гривень дораховується 124 на власний персоніфікований. Це не до бюджету, а тільки на власний персоніфікований внесок людини.

- Тобто, 324 гривні.

- 324 гривні.

І хочу сказати, що ми провели дві постанови дійсно для них, якими заборонили збільшення орендної плати на ринках, збільшення послуг, ми провели постанову зменшення вартості державного майна на 45%.

Зараз я готую цілий блок щодо дозвільних і регуляторних процедур, якими будуть економити підприємці гроші більше, ніж 134.

Ну якщо сьогодні підприємець, який стоїть на ринку, наприклад, в Одесі, за продовження договору оренди дає 20 тисяч доларів хабара на три місяці продовження, то перепрошую…

Я ще хотіла б сказати про постанову, яку я теж ініціювала, щодо спрощення системи оподаткування, яку можуть використовувати заробітчани…

- Наскільки я розумію, це йдеться тільки стосовно тих людей, які працюють нелегально. Так?

Під час ефіру
- 100% тільки нелегально.

По-друге, її застосування є добровільним.

Тобто, сьогодні людина, яка працює нелегально в будь-якій країні світу, має дві можливості: по-перше, везти ці гроші в шкарпетках, ліфчиках, у трусах і очікувати, як дуже часто це буває, що це в нього на митниці заберуть. І це дуже часто. Вони бояться пересилати рахунки банками, тому що це прозоро і відслідковується державою.

Згідно з законом «Про оподаткування доходів фізичних осіб», коли вони щось хочуть отримати в Україні: або хату, або бізнес, або машину, вони повинні декларувати доходи. І тут виникають проблеми. Податкова зразу обкладає цю суму 15% доходу.
Олександра Кужель: Cплативши 250 євро на рік, він має право на легалізацію еквіваленту 500 тисяч гривень спокійно пересилати, завозити в гаманці. Він стає застрахованою особою Пенсійного фонду, він має право в Києві і на лікарняні, і на пологові, і на поховання, він має право на народження дитини. Тобто, він стає соціально захищеною людиною.

Розуміючи, що це є нерівні умови з нашими спрощенцями, які мають зовсім інші відносини, ми підготували добровільну постанову. Людина може обрати в будь-якій країні, ми там зробили саму спрощену, він може не сам приїхати, а дати доручення, він не дає звітності, але, сплативши, перепрошую, 250 євро на рік, він має право на легалізацію еквіваленту 500 тисяч гривень спокійно пересилати, завозити в гаманці. Це є його право.

Він стає застрахованою особою Пенсійного фонду, а також пенсійного стажу. Він є застрахованою особою Фонду соціального страхування від безробіття, соціального страхування на оздоровлення. Тобто, він має право в Києві і на лікарняні, і на пологові, і, перепрошую, на поховання, він має право на народження дитини. Тобто, він стає соціально захищеною людиною.

Хочу сказати, що наші жінки, які там відпрацьовують,багато людей повертається. І вона не має права (вона тяжко працювала!) мати повний пенсійний стаж свій. Вона може сьогодні за 5 років заплатити по 250 євро і 5 років їй нарахують пенсійного внеску.

Але я хочу сказати, що я маю окреме доручення від Прем’єра. Вона сказала, що я тепер відповідаю за всіх наших трудових мігрантів. Я зараз до них виїжджаю в Італію, Іспанію і Португалію, зустрінуся…

- Це хороше відрядження.

- Ні. Це дуже тяжке відрядження, тому що дуже мало часу. Але хочу сказати, що завдання Прем’єра, щоб я почула кожну їх проблему.

Повірте, на жаль, за всі ці роки всі до них приїжджають, всі їх слухають, надалі ніхто нічого не робить. Там є серйозні питання, які ми зараз…

Прем’єр сказала: все записати, структурувати. Ми, мабуть, створимо раду таких трудових мігрантів і будемо відслідковувати, допомагати комітетами у вирішенні цих питань.

Я просила б, щоб вони всі до мене зверталися. Вони всі чують ваше радіо. Вони його дуже поважають. Мій мобільний телефон: 8-050-469-63-91.

Телефонуйте. Я готова з вами працювати зранку до ночі. Але вночі краще, щоб з чоловіком…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG