Студентів, які публічно підтвердили свою причетність до підписної кампанії, викликають у міліцію і допитують, попереджаючи, що за підробку підписів їм «світить» три роки позбавлення волі.
Серед тих, кого викликали днями до міліцейської дільниці, була і студентка ДонНУ Юлія Діденко. Лейтенант, який проводив допит, запитав Юлію та її подругу, чи вони підписували звернення і чи вважають, що ім’ям Стуса потрібно називати університет.
«Я кажу: так, я особисто підписувала. І якщо треба буде, ще раз підпишусь. Він говорить: дівчатка, зізнайтесь краще одразу, або буде гірше. Якщо зізнаєтесь одразу, все буде нормально. А в чому зізнаватись? Ми були здивовані. Не розуміли, що діється, і чого від нас хочуть», – розповідає Юлія.
Донецька прокуратура, яка провела графологічну експертизу 500 підписів, виявила, що 5 із них поставлені однією людиною. Але один із ініціаторів перейменування університету, випускник ДонНУ Станіслав Федорчук, говорить, що прокуратура зробила висновок на підставі іншого документу.
«Висновок експертизи базується на ксерокопії факсового повідомлення, який я відправляв віце-прем’єр-міністру з гуманітарних питань Івану Васюнику. Тобто йдеться про те, що експертиза проводилася не на оригінальних підписах, а на подвійній ксерокопії», – каже Федорчук.
Він упевнений: міліція в цьому випадку значно перевищила свої повноваження: «Я не можу собі уявити ситуацію, коли за поставлений підпис під громадською ініціативою студента могли б викликати до міліції… Йдеться про те, щоб залякати студентів».
«Нас надихає незламність Стуса»
З-поміж приблизно 10 тисяч студентів університету за присвоєння йому імені Стуса виступили 600. Для чого ж університет за допомогою правоохоронних органів хоче встановити не лише особу, а й переконання цих студентів? Про це ми запитали проректора ДонНУ Андрія Кучка.
«Навколо цієї історії багато домислів. У тому числі і навколо цих списків. Ті підписні аркуші, що Донецький національний збирав, там усе відкрите. Їх можна перевіряти і все відкрито робити. Ми б хотіли зрозуміти: серед тих прізвищ, що підписались за Стуса, хто має стосунок до університету, а хто ні», – сказав Кучко.
Але Станіслав Федорчук побоюється, що йдеться не просто про встановлення ясності зі списками: «У телефонному режимі, особисто в очі мені вже розповіли, який буде результат. У прокуратуру міліція напише, що: а) складу злочину немає, але абсолютна більшість студентів сказала, що вона цих підписів не ставила. І таким чином певні люди, які замовили цю справу прокуратурі, а потім міліції, отримують змогу приїхати до Васюника і сказати: ви знаєте, цих людей не було, навіть міліція і прокуратура про це каже».
Протистояння навколо присвоєння імені Василя Стуса, випускника Донецького університету, поета-дисидента, що загинув у радянській тюрмі, триває вже понад півроку. Студенти, які опинилися в епіцентрі політичної боротьби, кажуть, що здаватися не мають наміру. А надихає їх у цьому, зізнаються вони, незламність самого Стуса.
Серед тих, кого викликали днями до міліцейської дільниці, була і студентка ДонНУ Юлія Діденко. Лейтенант, який проводив допит, запитав Юлію та її подругу, чи вони підписували звернення і чи вважають, що ім’ям Стуса потрібно називати університет.
«Я кажу: так, я особисто підписувала. І якщо треба буде, ще раз підпишусь. Він говорить: дівчатка, зізнайтесь краще одразу, або буде гірше. Якщо зізнаєтесь одразу, все буде нормально. А в чому зізнаватись? Ми були здивовані. Не розуміли, що діється, і чого від нас хочуть», – розповідає Юлія.
Донецька прокуратура, яка провела графологічну експертизу 500 підписів, виявила, що 5 із них поставлені однією людиною. Але один із ініціаторів перейменування університету, випускник ДонНУ Станіслав Федорчук, говорить, що прокуратура зробила висновок на підставі іншого документу.
«Висновок експертизи базується на ксерокопії факсового повідомлення, який я відправляв віце-прем’єр-міністру з гуманітарних питань Івану Васюнику. Тобто йдеться про те, що експертиза проводилася не на оригінальних підписах, а на подвійній ксерокопії», – каже Федорчук.
Він упевнений: міліція в цьому випадку значно перевищила свої повноваження: «Я не можу собі уявити ситуацію, коли за поставлений підпис під громадською ініціативою студента могли б викликати до міліції… Йдеться про те, щоб залякати студентів».
«Нас надихає незламність Стуса»
З-поміж приблизно 10 тисяч студентів університету за присвоєння йому імені Стуса виступили 600. Для чого ж університет за допомогою правоохоронних органів хоче встановити не лише особу, а й переконання цих студентів? Про це ми запитали проректора ДонНУ Андрія Кучка.
«Навколо цієї історії багато домислів. У тому числі і навколо цих списків. Ті підписні аркуші, що Донецький національний збирав, там усе відкрите. Їх можна перевіряти і все відкрито робити. Ми б хотіли зрозуміти: серед тих прізвищ, що підписались за Стуса, хто має стосунок до університету, а хто ні», – сказав Кучко.
Але Станіслав Федорчук побоюється, що йдеться не просто про встановлення ясності зі списками: «У телефонному режимі, особисто в очі мені вже розповіли, який буде результат. У прокуратуру міліція напише, що: а) складу злочину немає, але абсолютна більшість студентів сказала, що вона цих підписів не ставила. І таким чином певні люди, які замовили цю справу прокуратурі, а потім міліції, отримують змогу приїхати до Васюника і сказати: ви знаєте, цих людей не було, навіть міліція і прокуратура про це каже».
Протистояння навколо присвоєння імені Василя Стуса, випускника Донецького університету, поета-дисидента, що загинув у радянській тюрмі, триває вже понад півроку. Студенти, які опинилися в епіцентрі політичної боротьби, кажуть, що здаватися не мають наміру. А надихає їх у цьому, зізнаються вони, незламність самого Стуса.
