– Енергетика – це великі гроші. І коли поєднуються великі гроші та брак демократії, то ви отримуєте корупцію. На жаль, коли ми досліджуємо таку країну, як Україна, ми не можемо звернутися до бодай якоїсь звітності щодо того, куди йдуть гроші. Наприклад, коли ви хочете поглянути, куди пішли гроші і берете для цього бухгалтерські звіти «Нафтогазу», ви не знайдете звітів за два з останніх чотирьох років. Коли це відбувається з державною енергетичною компанією, це велика проблема.
– Наскільки декларація з Європейським Союзом може вирішити питання прозорості у діяльності «Нафтогазу»?
– Йдеться лише про попередню угоду. Але частина декларації дійсно присвячена «Нафтогазу». І ми будемо закликати Єврокомісію бути дуже пильними в цьому питанні, бо якщо ви хочете мати безпеку постачання енергоносіїв, треба позбавитися від корупції у виробничих та транспортних компаніях. Ми, серед іншого, пропонували, щоб ЄС профінансував аудит не лише «Нафтогазу», але й усього газового сектору України. Частина проблеми полягає в тому, що про малі газорозподільні компанії взагалі не існує інформації – про те, скільки вони отримують газу, чи кому вони належать. Якщо говорити про прозорість газового ринку, то Комісія має дбати не лише про газові потоки через Україну, але і про те, хто керує мережею, кому вона належить, кому належать окремі компанії, і куди перетікають гроші.
– При бажанні українці могли б зробити це і самі, але не зробили досі. Що спонукатиме людей, які отримують прибутки від корупції в газовому секторі, відмовитися від них?
–Це добре запитання. ЄС має сказати, що якщо ви хочете нашої допомоги, потрібно дотримуватися певних правил і є певні передумови щодо того, що вся фінансова інформація має бути доступною і перевіреною. Зрозуміло, що людям, які заробляють на газі зараз, буде дуже нелегко відмовитися від цих грошей, але ЄС має бути твердим. Енергетичний сектор має фундаментальне значення для України. Починаючи від Президента Кучми, такі пани, як Ігор Бакай, Юрій Бойко, Олексій Івченко, всі брали участь у цьому непрозорому бізнесі, і багато людей заробили на ньому великі гроші. Тому для української держави це фундаментальне завдання – відділити газ від політики.
(Прага – Київ)
– Наскільки декларація з Європейським Союзом може вирішити питання прозорості у діяльності «Нафтогазу»?
– Йдеться лише про попередню угоду. Але частина декларації дійсно присвячена «Нафтогазу». І ми будемо закликати Єврокомісію бути дуже пильними в цьому питанні, бо якщо ви хочете мати безпеку постачання енергоносіїв, треба позбавитися від корупції у виробничих та транспортних компаніях. Ми, серед іншого, пропонували, щоб ЄС профінансував аудит не лише «Нафтогазу», але й усього газового сектору України. Частина проблеми полягає в тому, що про малі газорозподільні компанії взагалі не існує інформації – про те, скільки вони отримують газу, чи кому вони належать. Якщо говорити про прозорість газового ринку, то Комісія має дбати не лише про газові потоки через Україну, але і про те, хто керує мережею, кому вона належить, кому належать окремі компанії, і куди перетікають гроші.
– При бажанні українці могли б зробити це і самі, але не зробили досі. Що спонукатиме людей, які отримують прибутки від корупції в газовому секторі, відмовитися від них?
–Це добре запитання. ЄС має сказати, що якщо ви хочете нашої допомоги, потрібно дотримуватися певних правил і є певні передумови щодо того, що вся фінансова інформація має бути доступною і перевіреною. Зрозуміло, що людям, які заробляють на газі зараз, буде дуже нелегко відмовитися від цих грошей, але ЄС має бути твердим. Енергетичний сектор має фундаментальне значення для України. Починаючи від Президента Кучми, такі пани, як Ігор Бакай, Юрій Бойко, Олексій Івченко, всі брали участь у цьому непрозорому бізнесі, і багато людей заробили на ньому великі гроші. Тому для української держави це фундаментальне завдання – відділити газ від політики.
(Прага – Київ)
