Микола Гоголь народився в 1 квітня 1809 року селі Великі Сорочинці нинішньої Полтавської області. Писав переважно російською мовою, але його твори «Тарас Бульба» і «Вечори на Хуторі близ Диканьки» прославили Україну на увесь світ.
І російським, і українським письменником водночас його вважають близько 40 відсотків жителів України, російським – 29%, виключно українським – 22%. Понад 60% українців назвали Гоголя «своїм» письменником. Було опитано понад дві тисячі осіб на всій території держави. Замовник опитування, директор Української філії московського Інституту країн СНД Володимир Корнілов робить на основі нього висновок, що Україна та Росія мають спільно святкувати день народження письменника.
Гоголь не просто писав «Тараса Бульбу», а об’єднував Україну з Росією?
«72 відсотки населення України вважають, що постать Гоголя «безумовно, об’єднує» або «скоріше, об’єднує» Україну та Росію. І майже 60% опитаних впевнені, що Україна і Росія мають спільно святкувати його ювілей», – наводить результати опитування Володимир Корнілов.
За його словами, опитані хочуть, щоб твори Гоголя видавалися в Україні переважно російською мовою. Втім, якщо вірити цифрам, Західна Україна, та й молодь із усіх регіонів, більшою мірою вважають Гоголя суто українським письменником, і хочуть бачити на книжкових полицях його українські переклади.
Соціолог «Research and Branding Group» Євген Копатько називає цю тенденцію «тривожною». Адже, на його думку, спільні культурні надбання України та Росії вкрай необхідні, бо вони є основою для нової української культури.
«Історії минулого важливі. Питання у їх інтерпретації, яка може стати об’єктом жорстокого політичного протистояння. Ми маємо створювати нову, сучасну українську літературу. Але класична російська література, яку ми вивчали у школі, несе глибокий зміст, історію держави. Якщо ми її зараз знищимо або перепишемо, то дуже складно буде щось створити сьогодні», – переконує соціолог.
У Європі одного митця популяризують кілька держав і не сваряться
Але наразі немає реальної проблеми з визнанням Гоголя російським чи українським письменником, вважає народний депутат, голова мистецького об’єднання «Остання Барикада» Олесь Доній. Тоді як використання імені письменника для культурної експансії – проблема набагато небезпечніша.
«Росіяни можуть вважати Гоголя своїм, бо він багато зробив для їхньої культури, а ми – своїм. Але це не значить, що в нас спільні культури чи спільні держави. Такі заяви будуть відсторонювати нас. І молоде покоління в Україні не читатиме Гоголя, якщо йому войовничо нав’язуватимуть, що це лише підмурівок для майбутнього єднання. У Росії величезна культура і держава, тож для чого залазити на наші терени?» – говорить голова об’єднання «Остання Барикада».
За словами Олеся Донія, у Європі письменника чи художника популяризують усі держави, з якими пов’язані його життя і творчість. Так і в Україні діє «Гогольфест» – недержавна мистецька акція на батьківщині письменника. А у школах окремо вивчається так звана російськомовна українська література, включно з доробком Гоголя, Булгакова, Короленка, Шолома Алейхема та інших авторів, які народилися і творили в Україні.
(Київ – Прага)
І російським, і українським письменником водночас його вважають близько 40 відсотків жителів України, російським – 29%, виключно українським – 22%. Понад 60% українців назвали Гоголя «своїм» письменником. Було опитано понад дві тисячі осіб на всій території держави. Замовник опитування, директор Української філії московського Інституту країн СНД Володимир Корнілов робить на основі нього висновок, що Україна та Росія мають спільно святкувати день народження письменника.
Гоголь не просто писав «Тараса Бульбу», а об’єднував Україну з Росією?
«72 відсотки населення України вважають, що постать Гоголя «безумовно, об’єднує» або «скоріше, об’єднує» Україну та Росію. І майже 60% опитаних впевнені, що Україна і Росія мають спільно святкувати його ювілей», – наводить результати опитування Володимир Корнілов.
За його словами, опитані хочуть, щоб твори Гоголя видавалися в Україні переважно російською мовою. Втім, якщо вірити цифрам, Західна Україна, та й молодь із усіх регіонів, більшою мірою вважають Гоголя суто українським письменником, і хочуть бачити на книжкових полицях його українські переклади.
Соціолог «Research and Branding Group» Євген Копатько називає цю тенденцію «тривожною». Адже, на його думку, спільні культурні надбання України та Росії вкрай необхідні, бо вони є основою для нової української культури.
«Історії минулого важливі. Питання у їх інтерпретації, яка може стати об’єктом жорстокого політичного протистояння. Ми маємо створювати нову, сучасну українську літературу. Але класична російська література, яку ми вивчали у школі, несе глибокий зміст, історію держави. Якщо ми її зараз знищимо або перепишемо, то дуже складно буде щось створити сьогодні», – переконує соціолог.
У Європі одного митця популяризують кілька держав і не сваряться
Але наразі немає реальної проблеми з визнанням Гоголя російським чи українським письменником, вважає народний депутат, голова мистецького об’єднання «Остання Барикада» Олесь Доній. Тоді як використання імені письменника для культурної експансії – проблема набагато небезпечніша.
«Росіяни можуть вважати Гоголя своїм, бо він багато зробив для їхньої культури, а ми – своїм. Але це не значить, що в нас спільні культури чи спільні держави. Такі заяви будуть відсторонювати нас. І молоде покоління в Україні не читатиме Гоголя, якщо йому войовничо нав’язуватимуть, що це лише підмурівок для майбутнього єднання. У Росії величезна культура і держава, тож для чого залазити на наші терени?» – говорить голова об’єднання «Остання Барикада».
За словами Олеся Донія, у Європі письменника чи художника популяризують усі держави, з якими пов’язані його життя і творчість. Так і в Україні діє «Гогольфест» – недержавна мистецька акція на батьківщині письменника. А у школах окремо вивчається так звана російськомовна українська література, включно з доробком Гоголя, Булгакова, Короленка, Шолома Алейхема та інших авторів, які народилися і творили в Україні.
(Київ – Прага)
