Європейські міністри закордонних справ вирішили щонайменше ще на 9 місяців продовжити видавати візи білоруським посадовцям, що раніше вважалися персонами «нон ґрата». Нині чинне 6-місячне зупинення візових санкцій ЄС проти представників офіційного Мінська добігає кінця у квітні. Тому в понеділок вирішили, що 42 білоруські чиновники, включно із президентом Олександром Лукашенком, збережуть право в’їзду на територію 27 країн об’єднаної Європи. Водночас інші штрафні санкції не зніматимуть іще принаймні рік.
У «білоруському питанні» голови європе йських зовнішньополітичних відомств умовно все ще поділені на два табори. Адже питання стосується не тільки індивідуальних дозволів на в’їзд частини державних посадовців на територію Євросоюзу. Європа має визначитися, як будувати свої подальші стосунки із Мінськом.
Деякі позитивні зрушення у бік демократії, співпраця з Організацією з безпеки і співпраці в Європі, а також невизнання Білоруссю самопроголошених Південної Осетії та Абхазії дали позитивний поштовх цим стосункам.
Скажімо, для представників Німеччини цього було достатньо, щоб виступати за запрошення Олександра Лукашенка на майбутній саміт зі «Східного партнертства», що має відбутися у Празі на початку травня.
Тримати дистанцію?..
Подібну позицію демонструє також голова естонського МЗС Урмас Пает. Він переконаний, що «ЄС повинен продовжувати намагання впливати і на президента Лукашенка, і на уряд Білорусі, а також допомагати у побудові там громадянського суспільства».
Естонський міністр додає, що «слід тримати всі шляхи відкритими». «Також сподіваюсь, що Білорусь продовжить політику невизнання Південної Осетії та Абхазії», – наголосив він при цьому.
Натомість нові випадки порушень прав людини останніх тижнів насторожили іншу частину міністрів. Вони закликали не змінювати дистанції, що встановилась між Мінськом та Брюсселем, після тиску, численних переслідувань та ув’язнень представників білоруської опозиції.
Донині все ще не відомо, яке місце посідатиме Білорусь у схемі ініціативи «Східного партнерства», де вона значиться поміж країнами-учасницями поряд з Україною, Молдовою, Грузією та ще декількома східними сусідами ЄС.
…Чи зводити мости?
Намагання звести мости між ЄС та Білоруссю розпочалися, коли у жовтні минулого року європейські лідери тимчасово зняли заборону на видачу віз Олександрові Лукашенку та ще декільком десяткам білоруських чиновників. Після оголошення чеськими лідерами, які нині очолюють Раду ЄС, пріоритету Євросоюзу щодо східноєвропейських країн усі 27 держав співдружності розпочали активно відновлювати контакти з офіційним Мінськом.
Минулого місяця білоруську столицю відвідав Верховний представник ЄС зі спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана. А в понеділок, навіть незважаючи на вістки про тиск на представників офіційно невизнаної організації «Союз поляків Білорусі», міністри дали своє «добро» на продовження цього, так би мовити, «випробувального періоду».
Голова зовнішньополітичного відомства Чехії Карел Шварценберґ сказав журналістам, що, на його переконання, Європейський Союз має і далі підтримувати позитивні зрушення у Білорусі.
Тому міністри продовжили термін зупинення візових обмежень для деяких білоруських офіційних осіб ще на 9 місяців. Тим часом дія інших санкцій проти Білорусі триватиме ще 12 місяців. Через 9 місяців Рада ЄС перегляне і вирішить подальшу долю решти штрафних санкцій проти офіційного Мінська.
А от місце Білорусі у «Східному партнерстві» все ще залишається невизначеним, бо поки що немає остаточного рішення, чи запрошувати президента Лукашенка на саміт, чи ні. Євроустанови мають визначитися щодо цього упродовж наступних тижнів.
(Брюссель – Прага – Київ)
У «білоруському питанні» голови європе йських зовнішньополітичних відомств умовно все ще поділені на два табори. Адже питання стосується не тільки індивідуальних дозволів на в’їзд частини державних посадовців на територію Євросоюзу. Європа має визначитися, як будувати свої подальші стосунки із Мінськом.
Деякі позитивні зрушення у бік демократії, співпраця з Організацією з безпеки і співпраці в Європі, а також невизнання Білоруссю самопроголошених Південної Осетії та Абхазії дали позитивний поштовх цим стосункам.
Скажімо, для представників Німеччини цього було достатньо, щоб виступати за запрошення Олександра Лукашенка на майбутній саміт зі «Східного партнертства», що має відбутися у Празі на початку травня.
Тримати дистанцію?..
Подібну позицію демонструє також голова естонського МЗС Урмас Пает. Він переконаний, що «ЄС повинен продовжувати намагання впливати і на президента Лукашенка, і на уряд Білорусі, а також допомагати у побудові там громадянського суспільства».
Естонський міністр додає, що «слід тримати всі шляхи відкритими». «Також сподіваюсь, що Білорусь продовжить політику невизнання Південної Осетії та Абхазії», – наголосив він при цьому.
Натомість нові випадки порушень прав людини останніх тижнів насторожили іншу частину міністрів. Вони закликали не змінювати дистанції, що встановилась між Мінськом та Брюсселем, після тиску, численних переслідувань та ув’язнень представників білоруської опозиції.
Донині все ще не відомо, яке місце посідатиме Білорусь у схемі ініціативи «Східного партнерства», де вона значиться поміж країнами-учасницями поряд з Україною, Молдовою, Грузією та ще декількома східними сусідами ЄС.
…Чи зводити мости?
Намагання звести мости між ЄС та Білоруссю розпочалися, коли у жовтні минулого року європейські лідери тимчасово зняли заборону на видачу віз Олександрові Лукашенку та ще декільком десяткам білоруських чиновників. Після оголошення чеськими лідерами, які нині очолюють Раду ЄС, пріоритету Євросоюзу щодо східноєвропейських країн усі 27 держав співдружності розпочали активно відновлювати контакти з офіційним Мінськом.
Минулого місяця білоруську столицю відвідав Верховний представник ЄС зі спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана. А в понеділок, навіть незважаючи на вістки про тиск на представників офіційно невизнаної організації «Союз поляків Білорусі», міністри дали своє «добро» на продовження цього, так би мовити, «випробувального періоду».
Голова зовнішньополітичного відомства Чехії Карел Шварценберґ сказав журналістам, що, на його переконання, Європейський Союз має і далі підтримувати позитивні зрушення у Білорусі.
Тому міністри продовжили термін зупинення візових обмежень для деяких білоруських офіційних осіб ще на 9 місяців. Тим часом дія інших санкцій проти Білорусі триватиме ще 12 місяців. Через 9 місяців Рада ЄС перегляне і вирішить подальшу долю решти штрафних санкцій проти офіційного Мінська.
А от місце Білорусі у «Східному партнерстві» все ще залишається невизначеним, бо поки що немає остаточного рішення, чи запрошувати президента Лукашенка на саміт, чи ні. Євроустанови мають визначитися щодо цього упродовж наступних тижнів.
(Брюссель – Прага – Київ)
