– Джозеф Байден у Мюнхені запропонував, як відомо, здійснити «перезавантаження» і розпочати стосунки з Росією з чистого аркуша. Ця заява, на мій погляд, перегукується з мюнхенськими рішеннями, ухваленими 71 рік тому, в 1938 році. Як відомо, їх називали «Мюнхенською змовою». Невипадково пропозицію Байдена із задоволенням сприйняли російські силовики. Вона, як мені здається, повністю знімає ті вимоги, які висловлювалися американською владою (хай не дуже вдало, хай непослідовно, хай неефективно, але все ж таки висловлювалися) в попередні роки.
– В чому, на Вашу думку, пропозиція віце-президента Байдена є такою небезпечною?
– Реалізація того, що сказав Байден, означало б визнання американською адміністрацією права Кремля на здійснення тієї політики, яка була заявлена російськими силовиками влітку минулого року. Ця політика будується на тому, що у Росії є так звані «привілейовані інтереси» на пострадянському просторі.
По суті, це є зеленим світлом для здійснення експансіоністської та агресивної політики російських силовиків не лише щодо своїх громадян та інститутів російського громадянського суспільства, але й стосовно сусідніх країн.
Я б хотів звернути увагу на те слово, яке присутнє у назві слухань у Конгресі «Від змагання до колаборації», тобто йдеться про колабораціонізм. Я сказав, що пропозиція про колабораціонізм, навіть використання цього терміну, говорить про те, що йдеться не лише про відступ, не просто про політику умиротворення, про політику повної капітуляції. Слово «колабораціонізм» має цілком чітку політичну конотацію, і асоціюється з подіями середини 20 століття в Європі. І це означає, що нова американська адміністрація серйозно замислюється над тим, щоб стати колабораціоністом із режимом, який публічно заявляє та здійснює ревізію міжнародно встановлених кордонів в односторонньому порядку.
Ті, хто нібито прагнуть миру, отримують війну. Можливо, навіть війни. Варто пам’ятати, що ми мали попередження.
(Прага – Київ)
– В чому, на Вашу думку, пропозиція віце-президента Байдена є такою небезпечною?
– Реалізація того, що сказав Байден, означало б визнання американською адміністрацією права Кремля на здійснення тієї політики, яка була заявлена російськими силовиками влітку минулого року. Ця політика будується на тому, що у Росії є так звані «привілейовані інтереси» на пострадянському просторі.
По суті, це є зеленим світлом для здійснення експансіоністської та агресивної політики російських силовиків не лише щодо своїх громадян та інститутів російського громадянського суспільства, але й стосовно сусідніх країн.
Я б хотів звернути увагу на те слово, яке присутнє у назві слухань у Конгресі «Від змагання до колаборації», тобто йдеться про колабораціонізм. Я сказав, що пропозиція про колабораціонізм, навіть використання цього терміну, говорить про те, що йдеться не лише про відступ, не просто про політику умиротворення, про політику повної капітуляції. Слово «колабораціонізм» має цілком чітку політичну конотацію, і асоціюється з подіями середини 20 століття в Європі. І це означає, що нова американська адміністрація серйозно замислюється над тим, щоб стати колабораціоністом із режимом, який публічно заявляє та здійснює ревізію міжнародно встановлених кордонів в односторонньому порядку.
Ті, хто нібито прагнуть миру, отримують війну. Можливо, навіть війни. Варто пам’ятати, що ми мали попередження.
(Прага – Київ)
