При цьому експерти погоджуються в тому, що спільний антикризовий план потрібен, однак не всі впевнені, що він буде доведений до логічного завершення.
Зокрема, як вважає директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко, потрібно створити єдиний центр подолання кризи і винести всі розбіжності за дужки. «Але у наших політиків над загальнонаціональними інтересами домінують вузькокорпоративні. Думаю, що насправді домовленості між керівниками держави – це спроба створити ілюзію стабільності перед західними кредиторами і бажання показати, що у нас можливі спільні дії влади», – відзначив він.
На думку директора Центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребинського, для Президента це був вимушений крок. «Можливо, на нього вплинули люди, з якими він зустрічався напередодні, зокрема посол США», – сказав він.
Директор політичних програм Центру досліджень політичних цінностей «АКСІА» Олександр Медведєв також вважає досягнуті домовленості вимушеними. «Тимчасове перемир'я – це вимушена позиція і Президента, і Прем'єр-міністра. І це, як і у випадку з прийняттям першої частини антикризового пакету законів, ініціатива МВФ. Можна сказати, що це нова траншева умова Фонду для України, в разі виконання якої, ми отримаємо нову порцію доларового кредиту», – відзначив він.
На його думку, скоріше за все ці домовленості – зовнішня консолідація антикризових намірів до дати отримання другого траншу від валютного фонду. Він також сумнівається в тому, що антикризовий план буде затверджений, якщо кредитні кошти надійдуть до його презентації. «Якщо кредитні гроші надійдуть до України до презентації антикризового плану, який повинна розробити спільна група політичних груп, то висока вірогідність що єдиного антикризового плану країна так і не побачить», – вважає Медведєв.
«Така зустріч і ухвалення позитивних рішень – це позитив. Підвищуються шанси узяти кредити, а також погасити валютну паніку на валютному ринку всередині країни», – відзначив президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.
Водночас він вважає, що прийняття антикризового плану буде складним, оскільки він має бути затвердженим Верховною Радою. «Як відомо, коаліції для цього потрібно максимально консолідувати свої зусилля. Хоча на зустрічі і був пан Азаров, і цю декларацію підписував Президент, у мене є сумніви, що Партія регіонів, депутати, орієнтовані на Президента, голосуватимуть за ці антикризові заходи», – сказав він.
Тим не менше, на думку іншого експерта, Погребинського, зустріч може сприйматись як перший крок до налагодження стосунків між ворогуючими таборами, однак він не вірить у можливість перемир’я. «Я не дуже вірю в те, що Віктор Андрійович може угамувати свої антиурядові пристрасті. Якщо говорити про можливість координації дій із Партією регіонів, то відповідь буде швидше позитивна, ніж негативна. Адже регіонами зацікавлені в запобіганні найбільших наслідків кризи. Під загрозою їхні бізнеси. Єдине що сприймається двозначно, – те, що не було Януковича, а був Азаров. Для початку такої розмови потрібні перші особи», – відзначив Погребинський.
Директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Юрій Якименко відзначає, що і Президент, і Прем'єр-міністр, і спікер, і опозиція по різному бачать дороги виходу з кризи. «Вірогідні конфлікти в підходах. Це завдання для них важке. Потрібно, щоб питання виборів було відсунуте до 1 липня, як і говорив Президент. Але малоймовірно, що всі учасники цієї зустрічі готові до цього», – сказав він.
27 лютого Президент України, Прем’єр-міністр, голова Верховної Ради за участі голови Національного банку України та представника опозиції домовились про спільні дії з подолання кризи.
Президент повідомив, що сторони домовились здійснити три спільні кроки.
По-перше: підготувати спільну декларацію, яка висвітлює економічний стан України, де наголошується на готовності сторін спільно долати наслідки економічної кризи.
Другий крок, про який домовились учасники наради, – створення робочої групи, яка сформує спільну позицію всіх гілок влади щодо відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
Третьою домовленістю також є створення робочої групи, до якої увійдуть представники всіх присутніх на нараді інститутів влади. Ця група має виробити спільний антикризовий план.
«Яким він буде по глибині, це покаже готовність сторін брати на себе політичну відповідальність, приймати рішення, які не є простими», – сказав Ющенко.
Зокрема, як вважає директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко, потрібно створити єдиний центр подолання кризи і винести всі розбіжності за дужки. «Але у наших політиків над загальнонаціональними інтересами домінують вузькокорпоративні. Думаю, що насправді домовленості між керівниками держави – це спроба створити ілюзію стабільності перед західними кредиторами і бажання показати, що у нас можливі спільні дії влади», – відзначив він.
На думку директора Центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребинського, для Президента це був вимушений крок. «Можливо, на нього вплинули люди, з якими він зустрічався напередодні, зокрема посол США», – сказав він.
Директор політичних програм Центру досліджень політичних цінностей «АКСІА» Олександр Медведєв також вважає досягнуті домовленості вимушеними. «Тимчасове перемир'я – це вимушена позиція і Президента, і Прем'єр-міністра. І це, як і у випадку з прийняттям першої частини антикризового пакету законів, ініціатива МВФ. Можна сказати, що це нова траншева умова Фонду для України, в разі виконання якої, ми отримаємо нову порцію доларового кредиту», – відзначив він.
На його думку, скоріше за все ці домовленості – зовнішня консолідація антикризових намірів до дати отримання другого траншу від валютного фонду. Він також сумнівається в тому, що антикризовий план буде затверджений, якщо кредитні кошти надійдуть до його презентації. «Якщо кредитні гроші надійдуть до України до презентації антикризового плану, який повинна розробити спільна група політичних груп, то висока вірогідність що єдиного антикризового плану країна так і не побачить», – вважає Медведєв.
«Така зустріч і ухвалення позитивних рішень – це позитив. Підвищуються шанси узяти кредити, а також погасити валютну паніку на валютному ринку всередині країни», – відзначив президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.
Водночас він вважає, що прийняття антикризового плану буде складним, оскільки він має бути затвердженим Верховною Радою. «Як відомо, коаліції для цього потрібно максимально консолідувати свої зусилля. Хоча на зустрічі і був пан Азаров, і цю декларацію підписував Президент, у мене є сумніви, що Партія регіонів, депутати, орієнтовані на Президента, голосуватимуть за ці антикризові заходи», – сказав він.
Тим не менше, на думку іншого експерта, Погребинського, зустріч може сприйматись як перший крок до налагодження стосунків між ворогуючими таборами, однак він не вірить у можливість перемир’я. «Я не дуже вірю в те, що Віктор Андрійович може угамувати свої антиурядові пристрасті. Якщо говорити про можливість координації дій із Партією регіонів, то відповідь буде швидше позитивна, ніж негативна. Адже регіонами зацікавлені в запобіганні найбільших наслідків кризи. Під загрозою їхні бізнеси. Єдине що сприймається двозначно, – те, що не було Януковича, а був Азаров. Для початку такої розмови потрібні перші особи», – відзначив Погребинський.
Директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Юрій Якименко відзначає, що і Президент, і Прем'єр-міністр, і спікер, і опозиція по різному бачать дороги виходу з кризи. «Вірогідні конфлікти в підходах. Це завдання для них важке. Потрібно, щоб питання виборів було відсунуте до 1 липня, як і говорив Президент. Але малоймовірно, що всі учасники цієї зустрічі готові до цього», – сказав він.
27 лютого Президент України, Прем’єр-міністр, голова Верховної Ради за участі голови Національного банку України та представника опозиції домовились про спільні дії з подолання кризи.
Президент повідомив, що сторони домовились здійснити три спільні кроки.
По-перше: підготувати спільну декларацію, яка висвітлює економічний стан України, де наголошується на готовності сторін спільно долати наслідки економічної кризи.
Другий крок, про який домовились учасники наради, – створення робочої групи, яка сформує спільну позицію всіх гілок влади щодо відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
Третьою домовленістю також є створення робочої групи, до якої увійдуть представники всіх присутніх на нараді інститутів влади. Ця група має виробити спільний антикризовий план.
«Яким він буде по глибині, це покаже готовність сторін брати на себе політичну відповідальність, приймати рішення, які не є простими», – сказав Ющенко.
