У пам’ять Челебі-Джихана відбувся піший перехід кримськотатарської молоді Севастополь – Бахчисарай, а також молебень у ханській мечеті і Бахчисарайському палаці.
У молебні взяли участь активісти низки молодіжних організацій півострова, які організували Акцію пішої ходи із Севастополя до Бахчисарая.
22 лютого вони вийшли з одного з центральних майданів Севастополя, де, за даними істориків, 23 лютого 1918 року більшовиками-матросами був розстріляний Номан Челебі-Джихан, тіло якого потім кинули в море.
У Ханському палаці в Бахчисараї учасники пішої ходи вшанували пам’ять загиблого лідера кримськотатарського народу хвилиною мовчання.
Голова міжнародної організації «Бизим Кирим» Абдураман Егіз сказав Радіо Свобода, що це місце було обране не випадково: адже в Хан-Сараї 1 листопада 1917 року зібрався перший Kурултай кримськотатарського народу, де Номан Челебі-Джихан заявив про створення Кримської Народної Республіки, знищеної згодом більшовиками.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілев в інтерв’ю Радіо Свобода порівняв Челебі-Джихана одночасно з Миколою Чубинським, Михайлом Грушевським, Степаном Бандерою і Митрополитом Андреєм Шептицьким. За словами лідера Меджлісу, Челебі-Джихан – найбільш шанована кримськими татарам історична постать. Саме з ним було пов’язано формування на початку 20-го століття кримськотатарського народу як нації, саме він став автором національного гімну кримських татар – «Ант еткенмен!» («Я поклявся!»).
Клятві не зрадив
Номан Челебі-Джихан народився 1885 року у селі Сонак Перекопського повіту Таврійської губернії в родині землевласника. Закінчив мектеб і медресе, в університеті Стамбула здобув вищу юридичну та богословську освіту.
Участь у національному русі почав брати з 1906 року. 25 березня 1917 обирається головою Мусульманського виконавчого комітету, створеного на загальних зборах мусульман Криму, який відав усіма культурними, релігійними, економічними, а потім і політичними справами кримських татар. Тоді ж його вперше в історії кримськотатарського народу обрано духовним главою кримських татар – муфтієм.
Більшість дослідників вважають, що саме Челебі-Джихан був одним із організаторів створеної в липні 1917 року легендарної кримськотатарської партії «Міллі Фирка» та одним із авторів її програмних документів.
Політичні погляди Номана Челебі-Джихана на початковому етапі національної революції обмежувалися досягненням кримськотатарської культурно-національної автономії в складі Росії. Тимчасовий уряд Росії в Петрограді визнав Мусвиконком як вищий кримськотатарський орган, затвердив Челебі-Джихана на посаді голови.
Але після звернення муфтія до солдат – кримських татар із закликом не йти на фронт його арештували. Це викликало обурення кримськотатарського населення, і Челебі-Джихана звільнили.
Після більшовицького жовтневого перевороту в Петрограді, який викликав негативну реакцію кримськотатарського національного руху, у Бахчисараї почали свою роботу Установчі збори кримських татар – Курултай, який проголосив Кримську Народну Республіку на чолі з Номаном Челебі-Джиханом.
Але через розбіжності з соратниками 4 січня 1918 року він подав у відставку. Уже за десять днів матроські й червоногвардійські загони зайняли столицю Криму – Сімферополь.
Багато діячів кримськотатарського руху були вимушені емігрувати до Туреччини, але Челебі-Джихан, який сповідував традиційні для мусульманина погляди покірності долі («кисмет»), залишився у Сімферополі. Муфтія заарештували вдома і на аероплані доставили до Севастополя.
21–24 лютого 1918 року Севастополем прокотилася хвиля найжорстокіших убивств. У ніч на 23 лютого до в’язниці увірвалася група матросів-більшовиків. Муфтія розстріляли і вже мертвого били прикладами і каменями по голові. Потім тіло Челебі-Джихана разом із тілами ще сотень убитих матроси викинули в море.
(Сімферополь – Прага – Київ)
У молебні взяли участь активісти низки молодіжних організацій півострова, які організували Акцію пішої ходи із Севастополя до Бахчисарая.
22 лютого вони вийшли з одного з центральних майданів Севастополя, де, за даними істориків, 23 лютого 1918 року більшовиками-матросами був розстріляний Номан Челебі-Джихан, тіло якого потім кинули в море.
У Ханському палаці в Бахчисараї учасники пішої ходи вшанували пам’ять загиблого лідера кримськотатарського народу хвилиною мовчання.
Голова міжнародної організації «Бизим Кирим» Абдураман Егіз сказав Радіо Свобода, що це місце було обране не випадково: адже в Хан-Сараї 1 листопада 1917 року зібрався перший Kурултай кримськотатарського народу, де Номан Челебі-Джихан заявив про створення Кримської Народної Республіки, знищеної згодом більшовиками.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілев в інтерв’ю Радіо Свобода порівняв Челебі-Джихана одночасно з Миколою Чубинським, Михайлом Грушевським, Степаном Бандерою і Митрополитом Андреєм Шептицьким. За словами лідера Меджлісу, Челебі-Джихан – найбільш шанована кримськими татарам історична постать. Саме з ним було пов’язано формування на початку 20-го століття кримськотатарського народу як нації, саме він став автором національного гімну кримських татар – «Ант еткенмен!» («Я поклявся!»).
Клятві не зрадив
Номан Челебі-Джихан народився 1885 року у селі Сонак Перекопського повіту Таврійської губернії в родині землевласника. Закінчив мектеб і медресе, в університеті Стамбула здобув вищу юридичну та богословську освіту.
Участь у національному русі почав брати з 1906 року. 25 березня 1917 обирається головою Мусульманського виконавчого комітету, створеного на загальних зборах мусульман Криму, який відав усіма культурними, релігійними, економічними, а потім і політичними справами кримських татар. Тоді ж його вперше в історії кримськотатарського народу обрано духовним главою кримських татар – муфтієм.
Більшість дослідників вважають, що саме Челебі-Джихан був одним із організаторів створеної в липні 1917 року легендарної кримськотатарської партії «Міллі Фирка» та одним із авторів її програмних документів.
Політичні погляди Номана Челебі-Джихана на початковому етапі національної революції обмежувалися досягненням кримськотатарської культурно-національної автономії в складі Росії. Тимчасовий уряд Росії в Петрограді визнав Мусвиконком як вищий кримськотатарський орган, затвердив Челебі-Джихана на посаді голови.
Але після звернення муфтія до солдат – кримських татар із закликом не йти на фронт його арештували. Це викликало обурення кримськотатарського населення, і Челебі-Джихана звільнили.
Після більшовицького жовтневого перевороту в Петрограді, який викликав негативну реакцію кримськотатарського національного руху, у Бахчисараї почали свою роботу Установчі збори кримських татар – Курултай, який проголосив Кримську Народну Республіку на чолі з Номаном Челебі-Джиханом.
Але через розбіжності з соратниками 4 січня 1918 року він подав у відставку. Уже за десять днів матроські й червоногвардійські загони зайняли столицю Криму – Сімферополь.
Багато діячів кримськотатарського руху були вимушені емігрувати до Туреччини, але Челебі-Джихан, який сповідував традиційні для мусульманина погляди покірності долі («кисмет»), залишився у Сімферополі. Муфтія заарештували вдома і на аероплані доставили до Севастополя.
21–24 лютого 1918 року Севастополем прокотилася хвиля найжорстокіших убивств. У ніч на 23 лютого до в’язниці увірвалася група матросів-більшовиків. Муфтія розстріляли і вже мертвого били прикладами і каменями по голові. Потім тіло Челебі-Джихана разом із тілами ще сотень убитих матроси викинули в море.
(Сімферополь – Прага – Київ)
