У Європейському Союзі 99% підприємств складають малі та середні компанії. Це і є той середній клас, на якому тримається економіка розвинених країн.
В Україні говорять про цифру в 70%. Але є розбіжність у розрахунках: в Україні, на відміну від ЄС, рахують разом весь «приватний сектор», а не тільки малий і середній бізнес, тому 70% – цифра оманлива. Архітектура ж української економіки будується на великих підприємствах.
І якщо Україна хоче у ЄС, то цю архітектуру треба перебудовувати. В цьому й повинен допомогти Діалог між ЄС та Україною щодо політики у сфері підприємництва.
Ґюнтер Фергойґен вважає, що в Україні не вистачає малих та середніх підприємств. На його думку, підприємницька «жилка» в громадян України розвинена не гірше, ніж у громадян інших країн Європи, але українці негативно оцінюють наявні можливості для ведення бізнесу.
«В Україні існує недостатньо людей, – каже єврокомісар, – які йдуть на ризик, щоб створити підприємство та найняти людей. А це надзвичайно важливо для економіки. І виважена та добре розроблена політика в сфері малого та середнього підприємництва повинна змінити ситуацію».
Як вберегти малий та середній бізнес
У ЄС вважають, що в умовах економічної кризи особливо важливо захистити середній клас. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко з єврокомісаром Ґюнтером Фергойґеном погоджується і пропонує заходи, як захистити малий та середній бізнес.
По-перше, це посилення комунікації між урядом України та асоціаціями малих та середніх підприємців. Мета такої співпраці – щоб підприємці могли висловитися та безпосередньо взяти участь в ухваленні рішень.
По-друге, каже прем’єр, це під час такої важкої економічної кризи «робити все, щоб не покласти на малий та середній бізнес будь-які додаткові навантаження». «І в цьому напрямку я цілком та повністю підтримую пана Фергойґена про введення на період кризи мораторію на будь-які підвищення або введення податків», – заявила вона.
І третя ініціатива в межах діалогу ЄС та України щодо політики у сфері підприємництва – це розбюрократизація та дерегуляція малого та середнього бізнесу з боку чиновників усіх типів та рівнів.
Комісар Ґюнтер Фергойґен попередню п’ятирічку в Європейській Комісії відповідав за розширення ЄС. Саме за його комісарства відбулося найбільше розширення ЄС у його історії, коли у 2005 році в Союз увійшли відразу 10 країн.
Про можливість європейської інтеграції України він говорив і в Києві на зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією: «Це не питання курки та яйця, тобто що має бути першим: українська сторона просить «дайте нам перспективу членства, і ми змінимо реальність у країні», а ми кажемо «змініть реальність в Україні, і ми вам дамо перспективу членства».
«Змінити реальність – це те, що Вам доведеться зробити в будь-якому разі. Вас не просять це зробити, щоб стало приємно бюрократам в Брюсселі. Вам потрібно це зробити, бо інакше у країни не буде щасливого майбутнього», – сказав комісар.
Цим візитом віце-президента Європейської Комісії ЄС хотів продемонструвати, що мотор у стосунках між ЄС та Україною нікуди не дівся і що фундамент цих стосунків та довготермінові інтереси не змінилися. Принаймні так це бачить Фергойґен. І перший крок на довгому шляху євроінтеграції можна зробити вже зараз, і цей крок – це розвиток малого та середнього підприємства.
(Київ – Прага)
Київ – Політика ЄС щодо України через газовий конфлікт в довготерміновій перспективі не зміниться – про це в Києві заявив віце-президент Європейської Комісії Ґюнтер Фергойґен. Він також є комісаром із питань підприємництва та промисловості. Тому приводом його приїзду в Україну було підписання документів про діалог між ЄС та Україною щодо політики у сфері розвитку малих та середніх підприємств. Щоб наблизитися до європейських стандартів, на його думку, слід було б змінити структуру української економіки.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1