Доступність посилання

ТОП новини

Чехія – слабкий лідер Євросоюзу, заявляють французи


Чеська Республіка - феєрверк на честь переходу головування у ЄС від Франції до Чехії, 1 січня 2009 р.
Чеська Республіка - феєрверк на честь переходу головування у ЄС від Франції до Чехії, 1 січня 2009 р.

Прага – 1 січня цього року Чеська Республіка перебрала у Франції головування в Європейському Союзі. На думку більшості політологів на Заході, чехи не зовсім успішно справляються з цією роллю, в їхніх діях мало ініціативи, з ухваленням рішень запізнюються, а зроблене часто викликає більше критику, ніж схвалення. Особливо голосно лунають зауваження з Парижа, Рима і Берліна – столиць так званої «старої Європи». Чехи критику категорично відкидають. Вони кажуть, що перший місць головування був успішним і в цілому ще не час підводити підсумки.

Вперше в історії Європейського Союзу його очолила посткомуністична країна зі східних теренів ЄС, котра єдина із 27-ми держав досі не ухвалила рішення щодо Лісабонського договору. Проти ухвалення договору виступає і чеський президент Вацлав Клаус, якого називають найбільшим євроскептиком в Євросоюзі. На думку західних політиків, така ситуація в середині країни ослаблює чеське головування в ЄС. Крім цього Чехії дістався чи не найскладніший за останні десятиліття вузол проблем: газова криза в Європі, воєнний конфлікт у Смузі Гази, помножені на світову фінансову та економічну кризу.
Чеські сусіди, зокрема, Польща і Словаччина не поділяють західної критики. Коли Росія перекрила газові крани до Європи, саме чеський прем’єр завдяки так званій «човниковій» дипломатії зумів посадити за стіл переговорів Україну та Росію, що в кінцевому результаті дослівно зігріло Європу. Складніше розвивались події в Смузі Гази, але і там, не без втручання чеських лідерів, вдалось врегулювати палестинсько-ізраїльський конфлікт. Такої думки дотримується, зокрема, словацький аналітик з братиславської газети «Правда» Мірослав Чапловіч.
«Те, як Прага справляється зі своєю функцією, критикувати не можна. Треба взяти до уваги, що Чеська Республіка – невелика країна. Прем’єр Мірек Тополанек знаходиться у невигідній ситуації тому, що його порівнюють із попереднім головою ЄС – французьким президентом Ніколя Саркозі чи ще з одним попередником – канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Потрібно врахувати і те, що Чехії дістались нелегкі проблеми – конфлікт у Смузі Гази, глобальна економічна криза. На мою думку, Чехія не вчинила нічого такого, за що можна було б Прагу критикувати», – зазначає Мірослав Чапловіч.
«Європа без капітана»
Критики в Парижі твердять, що нині ситуація в ЄС розбалансована. «Європа без капітана», – кажуть вони. Рятуючи ситуацію, французький президент Ніколя Саркозі з власної ініціативи хоче терміново зібрати самміт голів держав єврозони, тобто тих, в яких запроваджене євро, щоб розробити спільні дії в умовах фінансової кризи. Натяк на Чехію поза грою очевидний: саме головуюча Чехія не входить до єврозони, тобто саміт може обійтись і без чеських лідерів. Крім цього президент Франції погрозив, що з метою забезпечення власних громадян роботою виведе з Чехії два заводи, на яких складають французькі автомобілі «Рено» та «Пежо».
У відповідь на це відразу активізувалась Прага. По-перше, звинуватила Францію в односторонньому погляді на кризу. По-друге, чеський прем’єр Мірек Тополанек повідомив, що планує найближчим часом зібрати позачерговий самміт Євросоюзу, щоб терміново розробити спільні заходи ЄС в боротьбі з кризою. За його словами, зростає загроза поглиблення розбіжностей всередині Євросоюзу власне тому, що країни-члени ЄС намагаються запроваджувати антикризові заходи кожен окремо. З усього виглядає, що подолання розбіжностей всередині ЄС є нині головним завданням, яке стоїть перед головуючою в Євросоюзі Чехією.
(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG