Новину про Першу бабусю сприйняли в Америці як сенсацію з декількох причин. Насамперед тому, що в американських родинах дорослі діти, як правило, мешкають окремо від батьків. Якщо й трапляється возз’єднання, то не батьки приходять до дітей, а навпаки, дорослі діти самі, подекуди повертаються до родинного гнізда, якщо потрапляють у скрутні обставини.
Меріан Робінсон дотепер мешкала у власній хаті, але нині сім’я президента Барака Обами, як бачимо, порушила цей звичай. Треба сказати, що президент в Америці традиційно вважається зразком для молоді, прикладом до наслідування, і Обама – не виняток. Скажімо, його професійні бігові кеди марки Asics зненацька здобули широку популярність, так само, як органічно вирощений чай, що його уподобає президент, як його бейсбольна шапочка Nike тощо. Але навряд чи остання новина – про переїзд бабусі до Білого дому – спричинить масове наслідування. Очевидно, зміна в сім’ї Обами спричинена специфічними обставинами.
Президентський історик Даг Від, автор кількох досліджень про президентські родини, вважає, що у той час, як батько двох маленьких дівчаток повсякчас зайнятий державними справами, а мати виконує обов’язки Першої леді, присутність бабусі поверне дітям відчуття нормального житейського ритму: «На мою думку, це чудово. Це необхідно, бо діти потребують любові постійно, як також порядку й дисципліни... Президент і Перша леді прагнуть, щоб їхнє життя, життя дітей і життя у домі було нормальне, але ж воно не може бути нормальним».
Білий дім нагадує мені музей
Постаті Першої бабусі відрізняється від мільйонів пересічних бабусь мабуть, насамперед тим, що Меріан досить прохолодно поставилася до запрошення переїхати до Білого дому, сприймаючи це як зазіхання на її самостійність. Меріан була кар’єрним службовцем, працювала касиром у банку, пішла на пенсію. Їй 71 рік, але вона веде активне життя.
Лише пару років тому, наприклад, вона брала участь у легкоатлетичних змаганнях Олімпіади пенсіонерів штату Іллінойс. Разом з тим, вона щодня на своєму авто возила онучок до школи і на позашкільні заняття, допомагала їм готувати уроки, варила обіди тощо. Тож, Мішель прохала матір і надалі допомагати з дітьми, десятирічною Малією і семирічною Сашею.
Але навіть коли місіс Робінсон погодилася переїхати до Вашингтона, вона сказала репортерові: «Білий дім нагадує мені музей. Як можна ночувати у музеї?» Місіс Робінсон воліла мешкати окремо, але її врешті-решт переконали. До речі, згідно з останнім переписом населення, 2007 року лише 3 мільйони 600 тисяч американських батьків мешкали разом з дорослими дітьми. Щоправда, нині, можливо внаслідок економічної кризи, такі випадки почастішали.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)
Меріан Робінсон дотепер мешкала у власній хаті, але нині сім’я президента Барака Обами, як бачимо, порушила цей звичай. Треба сказати, що президент в Америці традиційно вважається зразком для молоді, прикладом до наслідування, і Обама – не виняток. Скажімо, його професійні бігові кеди марки Asics зненацька здобули широку популярність, так само, як органічно вирощений чай, що його уподобає президент, як його бейсбольна шапочка Nike тощо. Але навряд чи остання новина – про переїзд бабусі до Білого дому – спричинить масове наслідування. Очевидно, зміна в сім’ї Обами спричинена специфічними обставинами.
Президентський історик Даг Від, автор кількох досліджень про президентські родини, вважає, що у той час, як батько двох маленьких дівчаток повсякчас зайнятий державними справами, а мати виконує обов’язки Першої леді, присутність бабусі поверне дітям відчуття нормального житейського ритму: «На мою думку, це чудово. Це необхідно, бо діти потребують любові постійно, як також порядку й дисципліни... Президент і Перша леді прагнуть, щоб їхнє життя, життя дітей і життя у домі було нормальне, але ж воно не може бути нормальним».
Білий дім нагадує мені музей
Постаті Першої бабусі відрізняється від мільйонів пересічних бабусь мабуть, насамперед тим, що Меріан досить прохолодно поставилася до запрошення переїхати до Білого дому, сприймаючи це як зазіхання на її самостійність. Меріан була кар’єрним службовцем, працювала касиром у банку, пішла на пенсію. Їй 71 рік, але вона веде активне життя.
Лише пару років тому, наприклад, вона брала участь у легкоатлетичних змаганнях Олімпіади пенсіонерів штату Іллінойс. Разом з тим, вона щодня на своєму авто возила онучок до школи і на позашкільні заняття, допомагала їм готувати уроки, варила обіди тощо. Тож, Мішель прохала матір і надалі допомагати з дітьми, десятирічною Малією і семирічною Сашею.
Але навіть коли місіс Робінсон погодилася переїхати до Вашингтона, вона сказала репортерові: «Білий дім нагадує мені музей. Як можна ночувати у музеї?» Місіс Робінсон воліла мешкати окремо, але її врешті-решт переконали. До речі, згідно з останнім переписом населення, 2007 року лише 3 мільйони 600 тисяч американських батьків мешкали разом з дорослими дітьми. Щоправда, нині, можливо внаслідок економічної кризи, такі випадки почастішали.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)
