Найперша відмінність інавгурації Обами від попередніх – це кількість народу у центрі столиці, де уздовж Національної площі між Конгресом і обеліском Пам’ятника Вашингтону і далі в парку, попри морозну погоду, стояло десь два мільйони людей, принаймні за підрахунками поліції. Такого ніколи не було. Досі найбільший натовп глядачів, 1 мільйон 200 тисяч, було зафіксовано поліцією 20 січня 1965 року під час інавгурації Ліндона Джонсона.
А ще, як зауважив Крис Воллес, коментатор телемережі «ФоксНьюз», поліцейських, снайперів на дахах будинків, національних гвардійців, працівників правоохоронних служб у центрі столиці було, либонь, більше, ніж американських військ в Афганістані.
Присяга на Біблії президента Авраама ЛінкольнаЩе одна відмінність – відчуття історичності моменту. Взагалі слово «історичний» стало того дня вельми популярним прикметником: перший президент-афроамериканець, паралелі з Авраамом Лінкольном і його родинною Біблією, на якій присягав Обама. Порівнюють Обаму і з Джоном Кенннеді, адже він, як відомо, теж мав талант висловлювати свої ідеї та думки в афористичній формі.
Зокрема, у промові на інавгурації Обама сказав, звертаючись до певних режимів, і це, на думку оглядачів, адресувалося таким країнам як Іран або Північна Корея: «Тим, хто тримається за владу завдяки корупції чи обманові та придушенню опонентів, (ми скажемо): Ви на хибному боці історії, але ми ладні простягнути вам руку, якщо ви розтиснете свій кулак».
Інавгурація на тлі проблем
Та й усю його промову вважають історичною. Це пояснюють, перш за все, сучасним тлом, на якому відбувається дія, важкими проблемами, що потребують рішення.
Історична інавгураційна промова«Ми переживаємо кризу… Наша країна веде війну проти розгалуженої мережі насильства й ненависті. Наша економіка значно послаблена внаслідок… нашої колективної нездатності підготувати країну до нової ери. Люди втрачають домівки, підприємства закриваються. Наша система охорони здоров’я занадто дорога, наші школи незадовільно навчають…, ми використовуємо енергоносії так, що посилюємо наших ворогів і загрожуємо нашій планеті дальшим потеплінням», – сказав новий президент.
Разом з тим Обама наголошує, що США залишаються найбагатшою і найпотужнішою країною світу, і треба лише докласти всенародних зусиль, щоб виправити становище.
З іншого боку, сказав Обама, «ми відкидаємо як фальшивий вибір між нашою обороною і нашими ідеалами. Варто згадати, що попередні покоління протистояли фашизмові та комунізмові не лише за допомогою ракет і танків, а й завдяки міцним союзам і твердим переконанням. Вони здавали собі справу з того, що сама по собі сила не здатна забезпечити миру. Крім того, вони розуміли, що самої лише сили не вистачить для нашого захисту… Наша безпека спирається на справедливість нашої справи, на силу нашого прикладу, на нашу витримку».
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
А ще, як зауважив Крис Воллес, коментатор телемережі «ФоксНьюз», поліцейських, снайперів на дахах будинків, національних гвардійців, працівників правоохоронних служб у центрі столиці було, либонь, більше, ніж американських військ в Афганістані.
Зокрема, у промові на інавгурації Обама сказав, звертаючись до певних режимів, і це, на думку оглядачів, адресувалося таким країнам як Іран або Північна Корея: «Тим, хто тримається за владу завдяки корупції чи обманові та придушенню опонентів, (ми скажемо): Ви на хибному боці історії, але ми ладні простягнути вам руку, якщо ви розтиснете свій кулак».
Інавгурація на тлі проблем
Та й усю його промову вважають історичною. Це пояснюють, перш за все, сучасним тлом, на якому відбувається дія, важкими проблемами, що потребують рішення.
Разом з тим Обама наголошує, що США залишаються найбагатшою і найпотужнішою країною світу, і треба лише докласти всенародних зусиль, щоб виправити становище.
З іншого боку, сказав Обама, «ми відкидаємо як фальшивий вибір між нашою обороною і нашими ідеалами. Варто згадати, що попередні покоління протистояли фашизмові та комунізмові не лише за допомогою ракет і танків, а й завдяки міцним союзам і твердим переконанням. Вони здавали собі справу з того, що сама по собі сила не здатна забезпечити миру. Крім того, вони розуміли, що самої лише сили не вистачить для нашого захисту… Наша безпека спирається на справедливість нашої справи, на силу нашого прикладу, на нашу витримку».
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
