Сам Ігор Бакай є фігурою одіозною. За часів президентства Леоніда Кучми очолював «Нафтогаз» та Державне управління справами. Після приходу Президента Ющенка його звинуватили у зловживанні службовим становищем. Далі з’ясувалося, що він має російське громадянство. Міністерство внутрішніх справ оголосило його у міжнародний розшук.
У 2006 році Печерський суд Києва виніс постанову про припинення розслідування. А у 2007 році Апеляційний суд припинив міжнародний розшук екс-керівника ДУСі. Однак наприкінці минулого року Верховний Суд реанімував кримінальні справи проти соратника Президента Кучми. Сам Бакай в інтерв’ю Радіо Свобода по телефону з Москви заявив, що ініціаторами поновлення справ проти нього є група у складі Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна, Дмитра Фірташа та Інни Богословської.
– Пане Бакай, уже багато років ціна газу для України є політичною. Навіть можна говорити, що такою вона була від початків незалежності. Політичні торги за газ відбувалися і цього року. Чи можна говорити, що вчорашні документи можуть покласти початок переходу до справді нового, європейського формату в українсько-російських газових відносинах?
– Вперше за всю історію, навіть тоді, коли працював я, є довгостроковий контракт. Є бачення ситуації і можливість планувати на майбутнє енергетичний баланс в Україні. Тому домовленості, які відбулися, є позитивними. По-перше, немає ніяких посередників. По-друге, є можливість подивитися у майбутнє. По-третє, є зрозумілість, що перехід на світові ціни дасть можливість, як то кажуть, дещо стрепенутися. Подумати про енергозбереження, про інші джерела постачання енергоносіїв, про заміну одних енергоносіїв іншими. Попрацювати на тим, щоб мати власний видобуток в інших країнах світу для потреб України...
– Чи можна говорити, що Україна та Росія повністю перейшли на прямі газові контракти? Чи все-таки на шляху імпортованого російського газу до кінцевих споживачів можуть вигулькнути ще якійсь посередницькі структури?
– Сьогодні ми можемо абсолютно точно сказати, що ніяких посередників не буде: ні на експортований газ, ні на його розподілення на споживання в Україні. Якщо ми можемо трохи сумніватися, що Україна може сьогодні одні рішення ухвалювати, завтра – інші, і нікому за це нічого не буває, то в Росії, якщо по телебаченню президент та прем’єр-міністр говорять, що ніяких посередників не буде, то ми в це мусимо вірити. У Росії, якщо кажуть, що буде так, то буде так, і все.
– Секретаріат Президента, а саме Пан Балога уже розкритикував нові газові домовленості. Як Ви оцінюєте роль Президента Ющенка та його канцелярії у цьому газовому конфлікті?
– По-перше, я не хочу конфліктувати і не хочу оцінювати роботу Балоги. Я з цією людиною, перебуваючи в Україні, не був знайомий, я з ним не працював. Хочу вам сказати тільки одне: керівники держави, які обіймають такі посади, повинні бути глибокоосвіченими у проблемі і грати в одній команді, у команді Україна. Я вважаю, що є помилки. Коли, наприклад, у Москві перебуває делегація, яку Україна відрядила і дала повноваження домовитися по такій-то ціні на газ, перенести розрахунки на перший квартал (2009 року), тому що реалізація газу у сховищах піде у першому кварталі, підуть кошти, і з’явиться можливість розрахуватися, хтось надоумлює керівництво держави заявити на прес-конференції, що з 1-го числа ми повинні перейти на світові ціни, і до 1 січня розрахуватися коштами МВФ та іншими. Після чого, звісно, переговори зупиняються. Реакція іде з російського боку, що ви поїдьте домовтеся у себе, що ви хочете, а тоді повертайтеся. Це стратегічна помилка.
– Пане Бакай, тепер хочу повернутися до питання, яке останнім часом викликало резонанс. Юрій Бойко заявляв, що причиною зриву українсько-російських газових переговорів наприкінці минулого року є те, що Юлія Тимошенко начебто лобіювала у посередники структуру, власниками якої є Ви та Віктор Медведчук. Ви уже спростовували цю інформацію. А пан Медведчук звернувся до суду із проханням, щоб Бойко спростував цю інформацію. Для чого була зроблена ця заява?
– Я вважаю, що це йому просто на голову впало. Не знаю чому, але ця група людей: Бойко, Фірташ, Льовочкін, Богословська — вже кілька років мені життя не дають. Вони напевно вважають, що я їм є якимось суперником... Ті речі, які відбувалися, для мене були взагалі незрозумілими. Я не хочу займатися цією ситуацією, але вони мене втягнули у це. І щоб ви знали, вони працюють дуже нечесно. Тільки зараз стало відомо, що ініціювали всі ці справи по мені... Зараз поновлення цих справ іде, я ж два роки тому був виправданий українськими судами, а тепер дізнаюся, хто ініціював повернення всіх цих справ, виявляється, що це знову ця група людей. Я просто шокований. Я не хочу ні з ким воювати, я не хочу більше коментувати всю цю ситуацію. Я вважаю, що Бойко просто помилився. Він неправий на 100%. Точно так же неправа Богословська, яка учора сказала, що я вкрав 860 мільйонів державних коштів. Вона бреше.
– Пане Бакай, а чи не сумуєте за Україною?
– За такою Україною — ні. А за тією, де я народився, — так.
– А чи не виникає бажання повернутися?
– Ні. Багато людей вважають, що я втік з України. Дійсно, я не їду в Україну. Спочатку не міг їхати. Тепер не їду в Україну тільки тому, що нема до кого їхати. Не хочу, щоб з моїм приїздом про мене писали, казали гарне чи погане. Якщо вони можуть збудувати кращу державу, ніж ми, нехай збудують. Я буду тільки радий, якщо вона стане краща, і я туди зможу приїхати відпочити і побачити своїх батьків, дітей, братів. Проте не хочу їм заважати створювати ту державу, яку вони створюють. Я вважаю, що вони помиляються, хоч одні, хоч другі, хоч треті...
– А чи спілкуєтеся Ви зараз з кимсь із українських чиновників?
– Дайте мені подумати... Я з Романом Безсмертним нещодавно розмовляв, десь тижнів два тому. Ми з ним друзі. З ким же я ще розмовляв? Ну з депутатами багатьма ми спілкуємось. Із Нестором Шуфричем інколи спілкуємося. Ось, власне, і все.
(Київ – Прага)
