Чим ближче до суті – тим менше коментарів. Такий висновок напросився від спілкування із державною структурою, яка встановлює роздрібні ціни на газ. На просте запитання – яким чином реально визначаються ціна для населення? – у прес-службі Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) відповіла коротко: «без коментарів».
Приводом звернення до НКРЕ послужило повідомлення УНІАН про те, що голова Комісії Валерій Кальченко ніби-то надіслав листа на адресу Кабінету Міністрів України із пропозицією підвищення ціни газу для населення. Зокрема, йшлося про прирівнення ціни блакитного палива для населення, яке обігріває газом житло, до підприємств комунальної теплоенергетики. За простими підрахунками подорожчання за таких умов склало би до 70%.
Але вже наступного дня НКРЕ спростувало це повідомлення, а на запитання Радіо Свобода чи був взагалі такий лист – також відповіли: «без коментарів».
Прес-служба нас відіслала до Постанови №1697 від 8 грудня 2006 року, де прописані формули обчислення внутрішніх цін на природній газ.
Не захотіли в НКРЕ надати інформацію і про те, чи використовується імпортний газ для теплопостачання помешкань громадян та гарячої води.
Ясно що нічого неясно
Колишній президент «Укртранснафти», а тепер Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук вважає, що частка російського газу коливається в межах однієї третини із загальної кількості блакитного палива, яке споживає населення.
Хоча генеральний секретар «Національної газової спілки» Михайло Коваленко стверджує, що енергоносіїв власного видобутку Україні вистачає для задоволення потреб населення у теплі, гарячій воді та приготуванні їжі. В середньому Україна видобуває 20 млрд. куб.м газу на рік і має збільшувати видобуток відповідно до затвердженої Енергетичної стратегії.
Ціну українського газу формує вартість видобування і транспортування, податок на додану вартість та прибутки структур, що розподіляють газ споживачам. А тепер ще й затверджені парламентом великі акцизи.
Скільки ж коштує споживачеві утримання структур, які розподіляють газ і посердників, які отримали можливість заробляти на газопостачанні – сказати напевне не береться ніхто. «Це закрита тема», – каже Олександр Тодійчук.
Газ – джерело корупції
Ціна газу для комунальної сфери і населення є монополізованою і формується тіньовим способом, – стверджує директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.
Газ розподіляють споживачам «облгази» і підпорядковані їм структури. Зараз ці структури внаслідок рейдерських атак вже майже перейшли у приватну власність певних осіб.
11 січня співвласник газового посередника «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ в інтерв'ю російській газеті «Ведомости» заявив , що РУЕ скупило контрольні пакети українських підприємств (облгазів і міськгазів) і отримало контроль над 75% обсягу газу, що продається в Україні.
А облгази ті міськгази, на думку Олега Соскіна, це місця концентрації найбільших внутрішніх тіньових газових оборудок. «Ниточки ж від них ведуть на саму гору української влади», – стверджує Соскін.
Тому й неможливо дізнатися який саме газ і за якою формулою ціноутворення отримує населення і комунальні підприємства.
Прозора схема запорука енергетичної незалежності
Прозора ж система постачання газу та утворення ціни на нього, хоч і теж вела б до поступового здорожчання блакитного палива, однак призвела до того, що населення інвестувало б у видобуток вітчизняного газу і сприяло енергетичній незалежності країни.
Наразі ж основний видобувник українського газу – компанія «Укрнафта» – звинувачує НКРЕ у штучному занижуванні ціни на вітчизняний газ.
«Створюється враження, що все робиться цілеспрямовано для того, щоб остаточно зруйнувати нафтогазовидобувну галузь держави», –заявив помічник голови правління ВАТ «Укрнафта» Віктор Полубинський.
Очевидно, що поки перепродаж російського газу був надприбутковим на українські родовища не звертали серйозної уваги. Може тепер ситуація зміниться?
(Київ–Прага)
Приводом звернення до НКРЕ послужило повідомлення УНІАН про те, що голова Комісії Валерій Кальченко ніби-то надіслав листа на адресу Кабінету Міністрів України із пропозицією підвищення ціни газу для населення. Зокрема, йшлося про прирівнення ціни блакитного палива для населення, яке обігріває газом житло, до підприємств комунальної теплоенергетики. За простими підрахунками подорожчання за таких умов склало би до 70%.
Але вже наступного дня НКРЕ спростувало це повідомлення, а на запитання Радіо Свобода чи був взагалі такий лист – також відповіли: «без коментарів».
Прес-служба нас відіслала до Постанови №1697 від 8 грудня 2006 року, де прописані формули обчислення внутрішніх цін на природній газ.
Не захотіли в НКРЕ надати інформацію і про те, чи використовується імпортний газ для теплопостачання помешкань громадян та гарячої води.
Ясно що нічого неясно
Колишній президент «Укртранснафти», а тепер Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук вважає, що частка російського газу коливається в межах однієї третини із загальної кількості блакитного палива, яке споживає населення.
Хоча генеральний секретар «Національної газової спілки» Михайло Коваленко стверджує, що енергоносіїв власного видобутку Україні вистачає для задоволення потреб населення у теплі, гарячій воді та приготуванні їжі. В середньому Україна видобуває 20 млрд. куб.м газу на рік і має збільшувати видобуток відповідно до затвердженої Енергетичної стратегії.
Ціну українського газу формує вартість видобування і транспортування, податок на додану вартість та прибутки структур, що розподіляють газ споживачам. А тепер ще й затверджені парламентом великі акцизи.
Скільки ж коштує споживачеві утримання структур, які розподіляють газ і посердників, які отримали можливість заробляти на газопостачанні – сказати напевне не береться ніхто. «Це закрита тема», – каже Олександр Тодійчук.
Газ – джерело корупції
Ціна газу для комунальної сфери і населення є монополізованою і формується тіньовим способом, – стверджує директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.
Газ розподіляють споживачам «облгази» і підпорядковані їм структури. Зараз ці структури внаслідок рейдерських атак вже майже перейшли у приватну власність певних осіб.
11 січня співвласник газового посередника «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ в інтерв'ю російській газеті «Ведомости» заявив , що РУЕ скупило контрольні пакети українських підприємств (облгазів і міськгазів) і отримало контроль над 75% обсягу газу, що продається в Україні.
А облгази ті міськгази, на думку Олега Соскіна, це місця концентрації найбільших внутрішніх тіньових газових оборудок. «Ниточки ж від них ведуть на саму гору української влади», – стверджує Соскін.
Тому й неможливо дізнатися який саме газ і за якою формулою ціноутворення отримує населення і комунальні підприємства.
Прозора схема запорука енергетичної незалежності
Прозора ж система постачання газу та утворення ціни на нього, хоч і теж вела б до поступового здорожчання блакитного палива, однак призвела до того, що населення інвестувало б у видобуток вітчизняного газу і сприяло енергетичній незалежності країни.
Наразі ж основний видобувник українського газу – компанія «Укрнафта» – звинувачує НКРЕ у штучному занижуванні ціни на вітчизняний газ.
«Створюється враження, що все робиться цілеспрямовано для того, щоб остаточно зруйнувати нафтогазовидобувну галузь держави», –заявив помічник голови правління ВАТ «Укрнафта» Віктор Полубинський.
Очевидно, що поки перепродаж російського газу був надприбутковим на українські родовища не звертали серйозної уваги. Може тепер ситуація зміниться?
(Київ–Прага)
