Хоча деталі хартії про стратегічне партнерство між США і Грузією наразі невідомі, припускається, що цей документ має на меті посилити співпрацю цих країн у галузях оборони, безпеки та економіки. Подібну угоду США підписали з Україною у грудні 2008 року. Той документ включав програму посиленої співпраці в питаннях безпеки для прискореного просування кандидатури України до членства в НАТО.
Як вважають фахівці, ця угода є повторенням моделі американсько-балтійської хартії, яку 1998 року підписали США, Естонія, Латвія та Литва. Згідно із нею, Вашингтон зобов’язався допомагати тим країнам здійснити військову та інші реформи з метою допомогти їм інтегруватися до західних інституцій.
Згідно із офіційними чинниками Латвії, американсько-балтійська хартія стала першим серйозним кроком на шляху колишніх балтійських республік до НАТО. Латвія, Литва й Естонія стали членами Північноатлантичного альянсу 2004 року.
ЄС не знайшов у собі волі, щоб підтримати Грузію й Україну
Підписання відповідних угод США із Грузією й Україною також можна розглядати як вияв підтримки країнам, що потерпають від дедалі зростаючого тиску Росії. Як відомо, Москва протидіє євроатлантичним прагненням Тбілісі й Києва і намагається утримати їх у своїй сфері впливу. Літня війна Росії проти Грузії та нинішній газовий шантаж України стали переконливими доказами рішучості Кремля. В обох випадках Європейський Союз не знайшов у собі волі, щоб підтримати Грузію й Україну, тому що низка держав ЄС на чолі із Німеччиною надто побоюються економічних наслідків для себе через можливу конфронтацію із Росією. США, у свою чергу, майже не залежать від Росії економічно.
Грузинські офіційні чинники сподіваються, що нова хартія допоможе відбудувати грузинську армію, яка зазнала важкого удару під час літньої війни. Представники грузинської опозиції також припускають, що президент Грузії Міхеїл Саакашвілі проводить перемови з офіційними чинниками США щодо розміщення на грузинській території американських військових баз.
(Лондон –Прага – Київ)
