Берліну в ці дні доводиться приймати гостей з Києві й Москви. Наприкінці минулого тижня німецьку столицю відвідала делегація з України й виклала своє бачення на газову суперечку. У вівторок і середу в Берліні провів низку зустрічей заступник керівника російського концерну «Газпром» Олександр Медведєв. Як того й слід було очікувати, кожна зі сторін конфлікту звинувачує в усьому одна одну.
Європейські країни в ролі заручників
Попри те, що Німеччина є одним із найбільших у Західній Європі споживачів російського газу, вона, однак, поки що не має наміру ані виступати в ролі посередника, ані втручатися в конфлікт. Як у середу заявив федеральний міністр економіки Німеччини Міхаель Ґлос, у минулому Україна й Росія вже неодноразово демонстрували, що здатні самостійно вирішувати двосторонні проблеми.
«Вони повинні зараз сісти за стіл переговорів і нарешті почати дотримуватися своїх зобов’язань, які витікають із угод про поставку газу», – сказав Ґлос. Міністр зазначив, що не можна судити, яка сторона права, а яка – ні. «Але в мене складається враження, що багато інших країн опинилися в ролі заручників у суперечці, яка розгорілася між Україною й Росією», – зауважив Ґлос.
На відміну від багатьох інших країн, Німеччині зараз не загрожує брак блакитного палива. Країна має потужні газосховища, запасу блакитного палива в яких вистачить на чверть року. Крім того, вона може частково компенсувати відсутність поставок газу з Росії. За словами Ґлоса, Німеччина залежить від російського газу лише на одну третину й здатна компенсувати перебої в його надходженні за рахунок додаткового імпорту блакитного палива з Норвегії та Нідерландів, а також за допомогою збільшення обсягів поставок через газопровід, який не проходить через Україну.
Заклики про терміновий пошук альтернативи
Хоча Німеччині й не доводиться мерзнути внаслідок нинішнього конфлікту, в країні лунають заклики витягти необхідні уроки із суперечки. Як прокоментувала газета Süddeutsche Zeitung, якщо говорити про перспективу, то покладатися на поставки зі Сходу не можна. На цьому тлі в країні розмірковують про будівництво додаткових газосховищ або про створення терміналів для зрідженого газу.
Із вимогами зменшити залежність від російських енергоносіїв виступають не тільки політики, як, наприклад, ліберали, але також представники громадських організацій. Голова Союзу орендарів житла Німеччини Франс-Ґеорґ Ріпс звернув увагу на те, що нинішня українсько-російська суперечка опесередковано зачіпає 20 мільйонів німецьких домашніх господарств. На цьому тлі, вважає Ріпс, слід активніше реалізовувати проекти із заощадження енергії й вкладати гроші в розробку відновлювальних джерел.
(Берлін – Прага – Київ)
Європейські країни в ролі заручників
Попри те, що Німеччина є одним із найбільших у Західній Європі споживачів російського газу, вона, однак, поки що не має наміру ані виступати в ролі посередника, ані втручатися в конфлікт. Як у середу заявив федеральний міністр економіки Німеччини Міхаель Ґлос, у минулому Україна й Росія вже неодноразово демонстрували, що здатні самостійно вирішувати двосторонні проблеми.
«Вони повинні зараз сісти за стіл переговорів і нарешті почати дотримуватися своїх зобов’язань, які витікають із угод про поставку газу», – сказав Ґлос. Міністр зазначив, що не можна судити, яка сторона права, а яка – ні. «Але в мене складається враження, що багато інших країн опинилися в ролі заручників у суперечці, яка розгорілася між Україною й Росією», – зауважив Ґлос.
На відміну від багатьох інших країн, Німеччині зараз не загрожує брак блакитного палива. Країна має потужні газосховища, запасу блакитного палива в яких вистачить на чверть року. Крім того, вона може частково компенсувати відсутність поставок газу з Росії. За словами Ґлоса, Німеччина залежить від російського газу лише на одну третину й здатна компенсувати перебої в його надходженні за рахунок додаткового імпорту блакитного палива з Норвегії та Нідерландів, а також за допомогою збільшення обсягів поставок через газопровід, який не проходить через Україну.
Заклики про терміновий пошук альтернативи
Хоча Німеччині й не доводиться мерзнути внаслідок нинішнього конфлікту, в країні лунають заклики витягти необхідні уроки із суперечки. Як прокоментувала газета Süddeutsche Zeitung, якщо говорити про перспективу, то покладатися на поставки зі Сходу не можна. На цьому тлі в країні розмірковують про будівництво додаткових газосховищ або про створення терміналів для зрідженого газу.
Із вимогами зменшити залежність від російських енергоносіїв виступають не тільки політики, як, наприклад, ліберали, але також представники громадських організацій. Голова Союзу орендарів житла Німеччини Франс-Ґеорґ Ріпс звернув увагу на те, що нинішня українсько-російська суперечка опесередковано зачіпає 20 мільйонів німецьких домашніх господарств. На цьому тлі, вважає Ріпс, слід активніше реалізовувати проекти із заощадження енергії й вкладати гроші в розробку відновлювальних джерел.
(Берлін – Прага – Київ)
