– Чи може розраховувати України як одна з шести держав програми «Східного партнерства» на підтримку в період глобальної кризи з боку Чехії, Європейського Союзу в цілому ?
– Звичайно, що зайвих грошей немає, до деяких кредитів доступ обмежений. З іншого боку – для нас це можливість підтримати інвестиційні проекти в ділянці інфраструктури, які сприяють оживленню економіки. Тобто в певних ділянках, наприклад, енергетичної безпеки, а в нас вона пріоритетна, – об’єднання енергомереж, газопроводів, нафтопроводів – є можливості фінансової підтримки проектів. Це не тільки збільшить виробництво всередині Європи, але і зміцнить зв’язки ЄС із країнами «шістки».
– Чи вдасться вам, як головуючій країні в ЄС об’єднати держави з різними поглядами на розширення ЄС ? Наприклад, це стосується як вступу України до Євросоюзу, так і включення України до програми «Східного партнерства», що, зокрема, не викликає захоплення в Німеччини та Франції. І навпаки, в цьому Україну підтримують Чехія, Польща і країни Балтії. Як знайти спільну мову в такій ситуації?
– Завжди важко шукати нішу в закордонній політиці між голосами 27 країн. Ми справді повинні знаходити консенсус. Гадаю, що стосовно 6 країн «Східного партнерства» Чехія матиме що запропонувати. Концепція програми «Східного партнерства» якраз і полягає в тому, щоб підсилити відносини саме з такими державами, як Україна чи Грузія. Тут відкривається великий простір для діяльності, ми вживатимемо як можливості двосторонньої співпраці, так і багатосторонньої з країнами «Східного партнерства». Та кожна з цих країн є іншою, має відмінні уяви і ступінь свого розвитку, з кожною з тих країн можна розробити «дорожню карту» співпраці. Вона може торкатись і лібералізації візового режиму, звичайно, за умови, що ці країни зобов’яжуться покращити охорону своїх зовнішніх кордонів. Це може торкатись поглиблення торговельних та економічних стосунків аж до створення зон вільної торгівлі чи вузької співпраці в ділянці енергетики, тобто цих можливостей є багато. Я вірю, що нам вдасться виділити певні фінансові засоби для цієї співпраці.
– Що може зробити Чеська Республіка як головуюча країна в ЄС для того, щоб полегшити громадянам України отримання віз до Чехії ? При цьому хочу звернути увагу на те, що всі досі схвалені угоди, наприклад, між Україною та країнами Шенґенської зони про полегшення цього шляху реально на ситуацію не вплинули.
– Ми самостійно як Чеська Республіка маємо обмежені можливості, тому що ми – члени Шенґену. Але в межах Європейського Союзу будемо намагатись досягнути більшого прогресу в цій ділянці. Вважаю, що проект «Східного партнерства є для цього добра нагода. Та не можна мати ілюзій, що все зробиться відразу. І в Україні не повинні сприймати, що лібералізація візових контактів є якимось зобов’язанням Євросоюзу. Це можливе тільки на базі двосторонньої угоди, коли ЄС та Україна чітко знатимуть, що цей крок принесе більше користі, ніж ризику, з ним пов’язаного. Наприклад, балканські країни більше інтегровані до європейського середовища, але і для них цей процес є складним.
(Прага – Київ)
