Після п’яти років рівень насильства в Іраку, схоже, зменшився, нарешті, настільки, що його громадяни можуть знову планувати своє майбутнє, вважають оглядачі.
Це, в свою чергу, звело нанівець небезпеку громадянської війни. Втім, напади з використанням вибухових пристроїв, закладених в автомобілі, не припинилися. А це – все нові й нові жертви.
Та попри все це, останні місяці вважають найспокійнішими з часу повалення режиму Саддама Хусейна.
Радіо Свобода попросило одного мешканця Багдада відповісти на запитання про те, чи з’явився новий настрій на вулицях столиці? Дивлячись на противибухові щити і контрольно-пропускні пункти, яких ще багато на вулицях міста, мешканець столиці заявив: «Тепер ми можемо сказати, що ситуація з безпекою поступово поліпшується. Однак після підписання угоди з американцями про виведення їхніх військ не можна допустити, щоб із країни і вулиць зникли чи американці, чи багатонаціональні сили. Це могло би зашкодити безпеці. Тому якщо влада планує забрати всі ці бар’єри на вулицях, то краще робити це поступово».
На порядку денному – виведення військ
У листопаді Вашингтон і Багдад погодили графік виведення американських військ. Наступного року ці війська зникнуть із міст, а країну покинуть до 2011 року.
Обидві сторони сподіваються, що ця угода дозволить призупинити зростання числа повстанців, які аргументують свої дії тим, що, мовляв, Америка має намір ще довго залишатися в Іраку.
Угода також сприятиме посиленню громадської думки про те, що іракський уряд, армія країни є достатньо стабільними, щоб гарантувати безпеку країни. Водночас, це аргумент на користь того, що будь-які серйозні заворушення, заколоти у країні практично приречені на провал.
Головні випробування – політичні
Попри поліпшення з безпековою ситуацією в країні, Ірак все ще зіштовхується з головними випробуваннями на фронті політичному.
Дуже багато часу за останні 12 місяців політики витратили на сварки щодо виборчого закону напередодні місцевих виборів, що мають відбутися в січні.
Наприкінці 2009 року відбудуться ще одні вибори – до парламенту.
Однією з найбільших політичних проблем залишається те, як провести вибори у суперечливій і багатій на нафту області Кіркук. Річ у тім, що іракські курди заявляють, що ця провінція має бути частиною їхнього автономного регіону.
Джуст Гілтерман із Міжнародної кризової групи так оцінює ситуацію: «Я думаю, дуже важливим було ухвалення закону про місцеві вибори. Це ще раз підкреслює, що демократичний процес існує. Ми маємо однозначно визнати, що це – добрий шлях і його належить продовжити. Звичайно, проблеми існують. Однією з них є проблема Кіркука, його необхідно вилучити з закону про місцеві вибори і відкласти для окремої процедури. Це не є якимось серйозним свідченням неповноцінності демократичного процесу. Це відображає надзвичайну складність ситуації щодо Кіркука».
Два раунди виборів в Іраку наступного року будуть першими майже за чотири роки. Внутрішня рівновага політичних сил значною мірою залежатиме саме від результатів цих виборів, вважають експерти.
Іракці кажуть, що ще передчасно говорити, що майбутні вибори допоможуть стабілізації, однак більшість сподівається саме на це.
Maхмуд Усман, який є членом парламенту від Курдського Альянсу, каже, що вибори – єдиний спосіб, який може забезпечити тривалу національну злагоду в майбутньому. «Оскільки, – каже він, – я вважаю, що Ірак завжди був під диктатурою і під центральними урядами без демократичних елементів, то все це є новим для нашої країни. Звичайно, ніхто не очікує, що все буде дуже гладко. Тим не менше, вибори – завжди крок уперед...»
Від сусідів залежить дуже багато
Майбутнє Іраку, його стабільність значною мірою залежать від його сусідів. Вони, звичайно ж, уважно стежать за всім, що тут відбувається.
Цей сусід, насамперед, – Іран. Саме Іран здійснює вплив на Ірак через шиїтські політичні партії, які домінують в іракському уряді, і також через шиїтські воєнізовані формування.
Після обрання Барака Обами президентом США, який заявив про жорстку, але пряму дипломатію з Іраном щодо його ядерної програми, є надія на те, що Вашингтон і Тегеран відновлять найближчим часом діалог про Ірак.
Однак, на думку американських експертів, відновлення добрих взаємин між США та Іраном вимагає не лише часу, а й взаємних зусиль із подолання минулих і нинішніх труднощів і проблем.
Кен Кацман, фахівець з Ірану з Дослідницької служби Конгресу, попереджає, що не варто очікувати такого драматичного прориву у взаєминах з Іраном, як із Китаєм в часи правління Річарда Ніксона.
Щодо конкретно Іраку, то нові дослідження, проведені Центром боротьби з тероризмом у Вест-Поінті, показують, що загальні інтереси саме в питанні стабілізації Іраку можуть надати США та Ірану нові можливості для врегулювання двосторонніх взаємин.
Втім, варто зауважити, що кілька американсько-іранських зустрічей у Багдаді не допомогли якомусь відчутному прогресові в двосторонніх взаєминах.
США та Іран, тим часом, заявляють, що хочуть бачити стабільний Ірак, який мирно живе зі всіма своїми сусідами.
(Прага – Київ)
Це, в свою чергу, звело нанівець небезпеку громадянської війни. Втім, напади з використанням вибухових пристроїв, закладених в автомобілі, не припинилися. А це – все нові й нові жертви.
Та попри все це, останні місяці вважають найспокійнішими з часу повалення режиму Саддама Хусейна.
Радіо Свобода попросило одного мешканця Багдада відповісти на запитання про те, чи з’явився новий настрій на вулицях столиці? Дивлячись на противибухові щити і контрольно-пропускні пункти, яких ще багато на вулицях міста, мешканець столиці заявив: «Тепер ми можемо сказати, що ситуація з безпекою поступово поліпшується. Однак після підписання угоди з американцями про виведення їхніх військ не можна допустити, щоб із країни і вулиць зникли чи американці, чи багатонаціональні сили. Це могло би зашкодити безпеці. Тому якщо влада планує забрати всі ці бар’єри на вулицях, то краще робити це поступово».
На порядку денному – виведення військ
У листопаді Вашингтон і Багдад погодили графік виведення американських військ. Наступного року ці війська зникнуть із міст, а країну покинуть до 2011 року.
Обидві сторони сподіваються, що ця угода дозволить призупинити зростання числа повстанців, які аргументують свої дії тим, що, мовляв, Америка має намір ще довго залишатися в Іраку.
Угода також сприятиме посиленню громадської думки про те, що іракський уряд, армія країни є достатньо стабільними, щоб гарантувати безпеку країни. Водночас, це аргумент на користь того, що будь-які серйозні заворушення, заколоти у країні практично приречені на провал.
Головні випробування – політичні
Попри поліпшення з безпековою ситуацією в країні, Ірак все ще зіштовхується з головними випробуваннями на фронті політичному.
Дуже багато часу за останні 12 місяців політики витратили на сварки щодо виборчого закону напередодні місцевих виборів, що мають відбутися в січні.
Наприкінці 2009 року відбудуться ще одні вибори – до парламенту.
Однією з найбільших політичних проблем залишається те, як провести вибори у суперечливій і багатій на нафту області Кіркук. Річ у тім, що іракські курди заявляють, що ця провінція має бути частиною їхнього автономного регіону.
Джуст Гілтерман із Міжнародної кризової групи так оцінює ситуацію: «Я думаю, дуже важливим було ухвалення закону про місцеві вибори. Це ще раз підкреслює, що демократичний процес існує. Ми маємо однозначно визнати, що це – добрий шлях і його належить продовжити. Звичайно, проблеми існують. Однією з них є проблема Кіркука, його необхідно вилучити з закону про місцеві вибори і відкласти для окремої процедури. Це не є якимось серйозним свідченням неповноцінності демократичного процесу. Це відображає надзвичайну складність ситуації щодо Кіркука».
Два раунди виборів в Іраку наступного року будуть першими майже за чотири роки. Внутрішня рівновага політичних сил значною мірою залежатиме саме від результатів цих виборів, вважають експерти.
Іракці кажуть, що ще передчасно говорити, що майбутні вибори допоможуть стабілізації, однак більшість сподівається саме на це.
Maхмуд Усман, який є членом парламенту від Курдського Альянсу, каже, що вибори – єдиний спосіб, який може забезпечити тривалу національну злагоду в майбутньому. «Оскільки, – каже він, – я вважаю, що Ірак завжди був під диктатурою і під центральними урядами без демократичних елементів, то все це є новим для нашої країни. Звичайно, ніхто не очікує, що все буде дуже гладко. Тим не менше, вибори – завжди крок уперед...»
Від сусідів залежить дуже багато
Майбутнє Іраку, його стабільність значною мірою залежать від його сусідів. Вони, звичайно ж, уважно стежать за всім, що тут відбувається.
Цей сусід, насамперед, – Іран. Саме Іран здійснює вплив на Ірак через шиїтські політичні партії, які домінують в іракському уряді, і також через шиїтські воєнізовані формування.
Після обрання Барака Обами президентом США, який заявив про жорстку, але пряму дипломатію з Іраном щодо його ядерної програми, є надія на те, що Вашингтон і Тегеран відновлять найближчим часом діалог про Ірак.
Однак, на думку американських експертів, відновлення добрих взаємин між США та Іраном вимагає не лише часу, а й взаємних зусиль із подолання минулих і нинішніх труднощів і проблем.
Кен Кацман, фахівець з Ірану з Дослідницької служби Конгресу, попереджає, що не варто очікувати такого драматичного прориву у взаєминах з Іраном, як із Китаєм в часи правління Річарда Ніксона.
Щодо конкретно Іраку, то нові дослідження, проведені Центром боротьби з тероризмом у Вест-Поінті, показують, що загальні інтереси саме в питанні стабілізації Іраку можуть надати США та Ірану нові можливості для врегулювання двосторонніх взаємин.
Втім, варто зауважити, що кілька американсько-іранських зустрічей у Багдаді не допомогли якомусь відчутному прогресові в двосторонніх взаєминах.
США та Іран, тим часом, заявляють, що хочуть бачити стабільний Ірак, який мирно живе зі всіма своїми сусідами.
(Прага – Київ)
