Гарантії, які відкривають Ірландії шлях до нового референдуму щодо Лісабонської угоди ЄС було надано у п’ятницю, 12 грудня, на саміті ЄС у Брюсселі.
Лісабонську угоду довелося заморозити після першого референдуму у червні цього року, коли ірландські виборці проголосували проти. Новий референдум проведуть уже наступного року.
Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу заявив: «Ми не проситимемо ірландський народ висловити свою думку точно з тих самих проблем. Ми кажемо: ми розуміємо, що ви маєте із цим певні проблеми, тож ми можемо вам дати виразні запевнення, що ці проблеми будуть розв’язані у межах Європейського Союзу».
Згідно з угодою, Ірландська Республіка матиме бажану поступку від ЄС, яка полягає у тому, що країна матиме в Європейському Союзі постійного уповноваженого. Також Дублін одержав потрібні запевнення в чутливих для ірландців ділянках військового нейтралітету, податкової політики та прав працівників.
Лісабонська угода, що є наступницею відкинутого на референдумах у Франції та Голландії проекту конституції ЄС, має на меті зробити ефективнішим процес ухвалення рішень і дати Євросоюзові більшу вагу у світі за допомогою впровадження посади президента ЄС, а також керівника спільного зовнішньополітичного відомства.
«Тепер потрібні серйозні консультації з ірландськими виборцями»
Поступки Ірландії означають, що ірландський уряд до листопада наступного року організує ще один референдум, котрий, як сподіваються в ЄС, нарешті дасть зелене світло для угоди. Прибічники цього документа кажуть, що процес ухвалення рішень в ЄС відтоді, як Ірландія сказала «ні», серйозно загальмувався. Також вони вважають, що Лісабонська угода допомогла б цьому об’єднанню 27 держав більш ефективно протидіяти найгіршій фінансовій кризі за останні 80 років.
Крім Ірландії, лише Чехія та Польща досі не ратифікували нової угоди. Прага має намір зробити це на початку наступного року, а президент Польщі сказав, що підтримає документ, коли буде розв’язана ірландська проблема.
Ірландія пообіцяла, що після одержання гарантій ЄС відразу розробить «дорожню карту» для ратифікації. Президент Європейського парламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ вважає, що тепер потрібні серйозні консультації з ірландськими виборцями – діалог із громадянами Ірландії
(Лондон –Прага – Київ)
