Зараз найбільш імовірними є два варіанти розвитку подій. Президент Віктор Ющенко хоче обрати спікера – депутата від фракції НУНС позапартійного Івана Плюща і не порушує питання про створення парламентської коаліції. З цього приводу він сьогодні радився із представниками фракції «Наша Україна – Народна самооборона». Натомість фракції БЮТ та Партії регіонів ведуть переговори про утворення коаліції. А вранці 9 грудня лідер НУНС В’ячеслав Кириленко заявив про готовність своєї фракції розпочати про створення коаліції у форматі БЮТ-НУНС-Блок Литвина.
Дуже імовірно, що один із цих варіантів буде реалізовано вже цього тижня. Попередньо депутати збиралися визначитися у вівторок 9 грудня. Проте на заваді стали непередбачувані обставини. Лідери кількох парламентських фракцій та деякі депутати сил поїхали на поховання патріарха Алексія ІІ до Москви. Тому, очевидно, питання обрання спікера та створення коаліції фракцій БЮТ і Партії регіонів розглядатиметься в парламенті на вечірньому засіданні або у четвер, 11 грудня.
Бракує довіри і гарантій
Власне, інтригу тримають регіонали. Одні представники цієї найчисленнішої фракції у парламенті кажуть про обрання спікера Плюща, інші – про коаліцію з БЮТ. Загалом депутати від БЮТ та Партії регіонів доволі неохоче коментують хід переговорів про створення коаліції.
Міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що перспективи створення коаліції між фракціями БЮТ і ПР є доволі непевними: «Я розцінюю імовірність створення коаліції в цілому п’ятдесят на п’ятдесят, а на цьому тижні – тридцять на сімдесят, що вона не буде створена. Найскладніша тема, коли сходяться протилежні політичні сили, це система гарантій. Має бути гарантовано, що всі учасники цього процесу будуть у перспективі задоволені своїм місцем і своєю роллю».
Найбільшого розголосу набула інформація, що предметом домовленостей нової коаліції можуть стати не тільки посади в уряді чи президії Верховної Ради, але й Основний закон.
Державний лад – предмет торгів
Політологи стверджують, що такий варіант розвитку подій дуже імовірний. А також наголошують на тому, що в цих умовах впровадження парламентської республіки може мати переважно негативні наслідки.
«Треба взяти до уваги характер стосунків у самому парламенті, - каже політолог Юрій Якименко. - Коли ми говоримо про політичні торги, тіньові домовленості, політичну корупцію, то слід передбачити, що все це буде перенесене і на процес обрання Президента. Це вже від початку закладає такий самий рівень недовіри до нього. Зрештою, цей орган скоріше не працює, ніж працює».
На думку іншого політолога, Віталія Кулика, за теперішніх умов на обрання Президента в парламенті матимуть представники великого бізнесу. «Потужні фінансово-промислові групи, які представлені в обох фракціях, фактично контролюють сімдесят-вісімдесят відсотків економіки, - каже він. - Оскільки в умовах кризи олігархічний капітал намагається мінімізувати свої ризики – відповідно, він намагається побудувати таку систему влади, яка б ці ризики знижувала».
Коментуючи інформацію про ймовірні зміни до Конституції, віце-спікер Микола Томенко, обраний від фракції БЮТ, заявив, що посада Президента залишиться. Утім, він не уточнив, як обиратимуть Голову держави – шляхом всенародного голосування чи у парламенті. За його словами, ймовірна коаліція уникатиме вирішення ідеологічних питань, а зосередиться на антикризових заходах.
(Київ – Прага)
Дуже імовірно, що один із цих варіантів буде реалізовано вже цього тижня. Попередньо депутати збиралися визначитися у вівторок 9 грудня. Проте на заваді стали непередбачувані обставини. Лідери кількох парламентських фракцій та деякі депутати сил поїхали на поховання патріарха Алексія ІІ до Москви. Тому, очевидно, питання обрання спікера та створення коаліції фракцій БЮТ і Партії регіонів розглядатиметься в парламенті на вечірньому засіданні або у четвер, 11 грудня.
Бракує довіри і гарантій
Власне, інтригу тримають регіонали. Одні представники цієї найчисленнішої фракції у парламенті кажуть про обрання спікера Плюща, інші – про коаліцію з БЮТ. Загалом депутати від БЮТ та Партії регіонів доволі неохоче коментують хід переговорів про створення коаліції.
Міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що перспективи створення коаліції між фракціями БЮТ і ПР є доволі непевними: «Я розцінюю імовірність створення коаліції в цілому п’ятдесят на п’ятдесят, а на цьому тижні – тридцять на сімдесят, що вона не буде створена. Найскладніша тема, коли сходяться протилежні політичні сили, це система гарантій. Має бути гарантовано, що всі учасники цього процесу будуть у перспективі задоволені своїм місцем і своєю роллю».
Найбільшого розголосу набула інформація, що предметом домовленостей нової коаліції можуть стати не тільки посади в уряді чи президії Верховної Ради, але й Основний закон.
Державний лад – предмет торгів
Політологи стверджують, що такий варіант розвитку подій дуже імовірний. А також наголошують на тому, що в цих умовах впровадження парламентської республіки може мати переважно негативні наслідки.
«Треба взяти до уваги характер стосунків у самому парламенті, - каже політолог Юрій Якименко. - Коли ми говоримо про політичні торги, тіньові домовленості, політичну корупцію, то слід передбачити, що все це буде перенесене і на процес обрання Президента. Це вже від початку закладає такий самий рівень недовіри до нього. Зрештою, цей орган скоріше не працює, ніж працює».
На думку іншого політолога, Віталія Кулика, за теперішніх умов на обрання Президента в парламенті матимуть представники великого бізнесу. «Потужні фінансово-промислові групи, які представлені в обох фракціях, фактично контролюють сімдесят-вісімдесят відсотків економіки, - каже він. - Оскільки в умовах кризи олігархічний капітал намагається мінімізувати свої ризики – відповідно, він намагається побудувати таку систему влади, яка б ці ризики знижувала».
Коментуючи інформацію про ймовірні зміни до Конституції, віце-спікер Микола Томенко, обраний від фракції БЮТ, заявив, що посада Президента залишиться. Утім, він не уточнив, як обиратимуть Голову держави – шляхом всенародного голосування чи у парламенті. За його словами, ймовірна коаліція уникатиме вирішення ідеологічних питань, а зосередиться на антикризових заходах.
(Київ – Прага)
