(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Акімова: По-перше, у фінансовому секторі потрібні стабілізаційні міри. В їх числі я назвала б прозору схему участі держави в рекапіталізації проблемних комерційних банків. Це дуже важливо, бо це база для стабілізації не тільки в Україні, а також в інших країнах. Згадаймо, що ми десятиліття сприяли всіма силами (я маю на увазі українців: і тих, що нагорі, і тих, що не нагорі), щоб довіряти нарешті гривні. І за декілька місяців зруйнована ця довіра. Я хотів би попередити банкірів, які думають, що вони будуть і надалі спекулювати на понижені курсу: будь ласка, зупиніться і розробіть плани нових тенденцій, що гривня буде трошки укріплюватися наступними місяцями, прийде до більш врівноваженого характеру. Тоді банки змінять свою політику на грошовому ринку. 
Ірина АкімоваМожливість перша. Якщо є приватний інвестор, то залучай його. І тоді держава тобі не потрібна. Якщо ж такого інвестора немає, чи він не може докладати великого капіталу для рекапіталізації банку, то ти можеш залучати державу. НБУ має бути незалежним. У нього повинна бути єдина мета – це цінова стабільність. Тільки при цих умовах можна казати і оцінювати діяльність НБУ, наскільки вона правильна чи неправильна.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрин: Панове економісти, спілкуючись з багатьма людьми, я запитувала, чи є інтелектуальний потенціал в України, щоб справитися з тією кризою, в яку вона втрапила, бо, власне, ця криза вже давно існує? І знаєте, що? Я думала, що буде багато песимістів. А вони сказали, що такі люди є. І серед економістів вони назвали і вас.
Скажіть, що маємо робити?
Ірина Акімова: У фінансовому секторі потрібні стабілізаційні міри. В їх числі я назвала б прозору схему участі держави в рекапіталізації проблемних комерційних банків. І друге – це дуже прозора, конкретна схема рефінансування комерційних банків НБУ.
І друге – це дуже прозора, конкретна схема рефінансування комерційних банків НБУ.
Це потребує часу і зусиль. Але це спроба, яка повинна бути дуже успішною для стабілізації національної валюти і в наступних місяцях боротьби з інфляцією. Це перше і дуже важливе.
З точки зору населення? Ситуація буде критичною, бо ці люди, які мають сьогодні доларові кредити, сподівалися, що всі валютні ризики НБУ, як і в минулому, буде покладати на свої плечі. Зараз ситуація повністю змінилася і в режимі гнучкого обмінного курсу ці валютні ризики будуть лежати на плечах нашого населення.
Я вважаю, що комерційним банкам необхідно буде прислухатися до реальної ситуації і, мабуть, розробляти схеми реструктуризації боргів населення, бо інакше проблеми будуть не тільки в гаманці у населення, але й в комерційних банків також.
Ірина Штогрин: Пане Володимире, Ви не раз казали про те, що основне тут має бути – це відновлення довіри, довіри до банківської системи.
Це можливо зробити швидко якимись конкретними заходами, які будуть зрозумілі пересічному громадянину?
Володимир Лановий: Коли втрачається довіра, то дуже важко її відновити.
Володимир Лановий: Ми десятиліття сприяли всіма силами, щоб довіряти нарешті гривні. І за декілька місяців зруйнована ця довіра.
Як Ви думаєте, чи можна швидко повернути цю довіру? Чи ми в ілюзіях будемо говорити, що от завтра вже все буде стабільно і люди всі повірять? Я думаю, що це урок знову на кілька років.
Це дуже серйозний удар взагалі по стабільності, по накопиченнях, по довірі тій, щоб свої власні доходи, резерви, якісь відкладання на чорний день довіряти українській банківській системі.
Володимир Лановий
На жаль, останніми місяцями ця певна зневіра, яка з'явилася в людей, коли люди почали депозити забирати, менше вкладати в цьому році, депозити там на 2-3% зростають, тобто там фактично при інфляції 20% і більше, то це значить, що люди вже забирають гроші і не довіряють банківській системі.
І от на цьому фоні ще оця безглузда абсолютно девальвація, знецінення нашої гривні, яке ніякими фінансовими потоками не підтверджувалося, а тільки коливаннями, тільки незграбним переходом до політики так званого «гнучкого курсу».
Володимир Лановий: Фактично ніде у світі «гнучкого курсу» немає, а в нас експеримент над нами, над людьми, над економікою проводять.
Фактично ніде у світі «гнучкого курсу» немає, а в нас експеримент над нами, над людьми, над економікою проводять: от давайте, зробимо «гнучким», точніше «плаваючим» і нехай «плаває». Він уже втонув, а у нас ще плаває.
Треба, щоб банк відразу, як появилися тенденції певного характеру, проявляв стійкість, твердість, присутність на ринку, контроль за ситуацією, тоді банки не думали б, що НБУ навмисне буде понижати курс.
А тепер у банкірів… Чому банкіри скуповують долари і створили цей надлишок, який б’є і знижує далі курс гривні ? Тому що у них думка, що НБУ прийняв мету понизити якомога курс, тому що чим нижче буде курс гривні, тим легше сьогодні буде експортерам, які сьогодні стоять, і менше буде імпорту.
Володимир Лановий: Чому банкіри скуповують долари і створили цей надлишок, який б’є і знижує далі курс гривні ? Тому що у них думка, що НБУ прийняв мету понизити якомога курс, тому що чим нижче буде курс гривні, тим легше сьогодні буде експортерам, які сьогодні стоять, і менше буде імпорту.
Отаким способом, я думаю, банкіри так думають про НБУ. Вони думають, що й далі буде понижуватися курс і продовжують скуповувати валюту.
Якби НБУ своїми діями забезпечив, убезпечив, гарантував, що все, твердо, гроші є, валюта є, курс буде і так далі, то банки перестали б скуповувати. Тоді у нас відновилося б кредитування і інші процеси. Сьогодні навіть кредитування заблоковане.
Тому які підприємства?! Який вихід?! Якщо процентні ставки 30% і більше і грошей немає кредитних у банків, тому що банки не можуть з цією гривнею, яка втрачає цінність, працювати, вони її заощаджують у доларах. Вони відкладають це у свої резерви. За останніх 2 місяці 10 мільярдів з резервів НБУ фактично перейшли в резерви комерційних банків.
Коли ми стабілізуємо гривню в країні, тоді банки почнуть всі свої заощадження в доларах продавати, тому що тримати їх немає сенсу, і тоді почнеться знову відновлення курсу.
Я думаю, що після цього ненормального відхилення буде повернення цього відхилення в більш-менш рівноважне становище.
Володимир Лановий: За останніх 2 місяці 10 мільярдів з резервів НБУ фактично перейшли в резерви комерційних банків. Коли ми стабілізуємо гривню в країні, тоді банки почнуть всі свої заощадження в доларах продавати, тому що тримати їх немає сенсу, і тоді почнеться знову відновлення курсу.
Ірина Штогрин: Тут є ще одне питання.
Росія, наприклад, пішла таким шляхом, що вона ті банки, які визнала неліквідними, вона сказала, що все, держава забирає ліцензію, і такого банку більше немає.
Україна не вдається до таких різких кроків. Але страждають клієнти. Без клієнта банки неможливі.
Пані Ірино, скажіть, будь ласка, чи можлива роль банкіра, роль керівників банків, яка зіграла б, скажімо, на те, що вони, не опираючись на НБУ, у своїй політиці працювали б так, щоб відновили довіру до себе?
Є такі приклади в історії чи, можливо, у нас є такі банки, які так себе поводять?
Ірина Акімова: Приклади такі є і в інших державах.
Якщо проблема недокіпаталізації банка не є дуже великою, і цей банк має тільки проблеми ліквідності, він може звертатися до центрального банку країни, одержати рефінансування і знову почувати себе більш-менш здоровим.
Але якщо проблема в недостатньому капіталі, то тут є можливість залучати якогось приватного інвестора, який готовий прийти, долучити свої збереження, підвищити капітал банку, і тоді капітал банку без націоналізації може також почувати себе здоровим.
Якщо такого інвестора немає, то тоді держава повинна залучатися до рекапіталізації банку. Для чого? Для того, щоб не було того, що ми називаємо «ефектом ланцюга», тобто один банк збанкрутує і починається банкротство багатьох банків фінансової системи.
Чи є така можливість в Україні? Вона є. Той закон, який був прийнятий декілька тижнів тому, і той закон, який я зареєструвала з моєю колегою Юлією Новиковою щодо залучення держави до рекапіталізації комерційних банків, він пропонує банкам декілька можливостей.
Але в нашому законі прописана схем, яка дозволяє після фінансової стабілізації виводити державу якомога скоріше. Бо, з нашої точки зору, держава ніколи не є ефективним власником, тому її присутність повинна бути тільки тимчасовою.
І я хочу кілька коментарів щодо слів Володимира Ланового додати…
Ірина Акімова: НБУ має бути незалежним. В нього повинна бути єдина мета – це цінова стабільність.
І друга умова – це жорстка координація фіскальної монетарної політики. Або іншими словами, то це жорстка координація діяльності уряду у сфері бюджетної політики і діяльності банку. У цьому році цього не було. Ми бачимо зараз результат…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
