Балканський Марадона
Рівно три роки тому знаменитий режисер Емір Кустуріца був в Україні з музичною формацією The No Smoking Orchestra, виступивши у Києві, Львові та Одесі. Тоді гурт, в якому в перервах між зйомками грає на гітарі «балканський Фелліні», представив новий альбом «Життя як диво». Музика з якого, до речі, стала саунд-треком до однойменного фільму Кустуріци. І ось знову метр з’являється в Україні. Щоправда, не особисто, а черговим фільмовим «месиджем». Наразі навіть не художнім, а документальним, що в практиці Кустуріци спостерігається вперше. Виявляється, пан Емір любить не лише циганські оркестри, маргіналів та аутсайдерів, а ще й футбол. А хто в цій царині, ну принаймні останні чверть сторіччя, є найяскравішою постаттю? Правильно, саме він, Дієго Марадона. І саме про життя знаменитого аргентинського футболіста розповість нова стрічка Кустуріци, прем’єра якої відбудеться 20 листопада в столичному кінотеатрі "Київ". Гадаю, увагу Кустуріци, котрий і сам має репутацію такого собі дивака, «панка з Сараєва», Марадона привабив не лише феєричними фінтами на полі. Не менш феєричним і дивакуватим Марадона є і в житті, поєднуючи різні пристрасті й метання, від алко- та наркозалежності до лівацтва й антимілітаризму. Тож два яскравих хлопці, як і має бути в цьому житті, таки перетнулися, у висліді чого й з’явився фільм. Слід сподіватися, теж яскравий. У той час, як в «Україні снів» продовжується «час варягів», чи, точніше, кінематографічне безчасся.
Пісня Патріарха
Щоправда, в літературі й музиці веселіше. А дехто ще й поєднує ці веселі стихії, й тоді виходить щось більш ніж п’ятдесятиградусне, на кшталт «Самогону» - спільного диску Юрія Андруховича й польського бенду «Карбідо». У цій роботі письменник, відклавши перо й «клаву», заспівав пісні на власні вірші – спочатку польською, а згодом і українською. Здавалося, зовсім недавно презентував цей альбом пан Юрій у Молодому театрі в Києві. А вже заповідається інший. Бо, як відомо фахівцям, певну специфічну «скаженість» самогону можна досягти не лише в поєднанні з карбідом, а й, скажімо, з курячим послідом, паленою шиною чи іншими, не менш фаховими речами. А можна й з «Мертвим Півнем», тільки то вже будуть зовсім інші пісні. Які? Ну, хоча б «Пісні Для Мертвого Півня» та співано-читаний альбом «Кримінальні Сонети», створені Патріархом «Бу-Ба-Бу» в співавторстві з культовим гуртом, дещо раніше й досить тепло сприйняті публікою. Як стало відомо, співпраця продовжується, і вже наступного року має уречевитися новим альбомом "Made In ЮА". Зрозуміло, що ЮА саме кирилицею, позаяк абревіатура недвозначно натякає на співаючого патріарха. Та й не лише співаючого, бо, як подейкують, у новому альбомі Андрухович постає ще й в іпостасі композитора. Вже в кінці листопада в Києві публіка зможе почути дещицю зі зробленого.
Радіо-диктант
Насамкінець трохи дат. Ні, не пов’язаних з черговою річницею «Октябєрськой» революції, що, як завжди, стає зручною нагодою вийти на люди помоховілим партіям та їхнім не менш ідейносвіжим лідерам. Мова про інше. Отож, 14-го листопада в Україні відзначається день вшанування жертв Батуринської трагедії. Рівно триста років тому московські війська вирізали в гетьманській столиці понад 15 тисяч мешканців та оборонців, а сам Батурин перетворили на руїну. Таким було тогочасне російське «прінуждєніє к міру» і відповідь Україні за незалежницький мазепинський «вектор». Цього дня буде освячено дерев’яну церкву Воскресіння Христового, відбудовану згідно з указом Президента Віктора Ющенка, а також відбудеться відкриття Музею археології Батурина.
А в День української писемності, котрий відзначається 9 листопада, вже традиційно стартував конкурс з української мови імені Петра Яцика. Як говорять офіційні документи, конкурс має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді. Напевно, так воно і є, тим більше, що переможців очікує чимала матеріальна винагорода. Цього разу конкурс проходить на Буковині, а радіодиктант «Голос народу нашого», озвучений виконавчим директором Ліги українських меценатів, відомим письменником Михайлом Слабошпицьким, писали мільйони школярів з усієї України. Віриться, що слова «професор» і «коаліція» вони написали правильно.Або подібних слів у диктанті не було взагалі.
(Київ – Прага)
Рівно три роки тому знаменитий режисер Емір Кустуріца був в Україні з музичною формацією The No Smoking Orchestra, виступивши у Києві, Львові та Одесі. Тоді гурт, в якому в перервах між зйомками грає на гітарі «балканський Фелліні», представив новий альбом «Життя як диво». Музика з якого, до речі, стала саунд-треком до однойменного фільму Кустуріци. І ось знову метр з’являється в Україні. Щоправда, не особисто, а черговим фільмовим «месиджем». Наразі навіть не художнім, а документальним, що в практиці Кустуріци спостерігається вперше. Виявляється, пан Емір любить не лише циганські оркестри, маргіналів та аутсайдерів, а ще й футбол. А хто в цій царині, ну принаймні останні чверть сторіччя, є найяскравішою постаттю? Правильно, саме він, Дієго Марадона. І саме про життя знаменитого аргентинського футболіста розповість нова стрічка Кустуріци, прем’єра якої відбудеться 20 листопада в столичному кінотеатрі "Київ". Гадаю, увагу Кустуріци, котрий і сам має репутацію такого собі дивака, «панка з Сараєва», Марадона привабив не лише феєричними фінтами на полі. Не менш феєричним і дивакуватим Марадона є і в житті, поєднуючи різні пристрасті й метання, від алко- та наркозалежності до лівацтва й антимілітаризму. Тож два яскравих хлопці, як і має бути в цьому житті, таки перетнулися, у висліді чого й з’явився фільм. Слід сподіватися, теж яскравий. У той час, як в «Україні снів» продовжується «час варягів», чи, точніше, кінематографічне безчасся.
Пісня Патріарха
Щоправда, в літературі й музиці веселіше. А дехто ще й поєднує ці веселі стихії, й тоді виходить щось більш ніж п’ятдесятиградусне, на кшталт «Самогону» - спільного диску Юрія Андруховича й польського бенду «Карбідо». У цій роботі письменник, відклавши перо й «клаву», заспівав пісні на власні вірші – спочатку польською, а згодом і українською. Здавалося, зовсім недавно презентував цей альбом пан Юрій у Молодому театрі в Києві. А вже заповідається інший. Бо, як відомо фахівцям, певну специфічну «скаженість» самогону можна досягти не лише в поєднанні з карбідом, а й, скажімо, з курячим послідом, паленою шиною чи іншими, не менш фаховими речами. А можна й з «Мертвим Півнем», тільки то вже будуть зовсім інші пісні. Які? Ну, хоча б «Пісні Для Мертвого Півня» та співано-читаний альбом «Кримінальні Сонети», створені Патріархом «Бу-Ба-Бу» в співавторстві з культовим гуртом, дещо раніше й досить тепло сприйняті публікою. Як стало відомо, співпраця продовжується, і вже наступного року має уречевитися новим альбомом "Made In ЮА". Зрозуміло, що ЮА саме кирилицею, позаяк абревіатура недвозначно натякає на співаючого патріарха. Та й не лише співаючого, бо, як подейкують, у новому альбомі Андрухович постає ще й в іпостасі композитора. Вже в кінці листопада в Києві публіка зможе почути дещицю зі зробленого.
Радіо-диктант
Насамкінець трохи дат. Ні, не пов’язаних з черговою річницею «Октябєрськой» революції, що, як завжди, стає зручною нагодою вийти на люди помоховілим партіям та їхнім не менш ідейносвіжим лідерам. Мова про інше. Отож, 14-го листопада в Україні відзначається день вшанування жертв Батуринської трагедії. Рівно триста років тому московські війська вирізали в гетьманській столиці понад 15 тисяч мешканців та оборонців, а сам Батурин перетворили на руїну. Таким було тогочасне російське «прінуждєніє к міру» і відповідь Україні за незалежницький мазепинський «вектор». Цього дня буде освячено дерев’яну церкву Воскресіння Христового, відбудовану згідно з указом Президента Віктора Ющенка, а також відбудеться відкриття Музею археології Батурина.
А в День української писемності, котрий відзначається 9 листопада, вже традиційно стартував конкурс з української мови імені Петра Яцика. Як говорять офіційні документи, конкурс має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді. Напевно, так воно і є, тим більше, що переможців очікує чимала матеріальна винагорода. Цього разу конкурс проходить на Буковині, а радіодиктант «Голос народу нашого», озвучений виконавчим директором Ліги українських меценатів, відомим письменником Михайлом Слабошпицьким, писали мільйони школярів з усієї України. Віриться, що слова «професор» і «коаліція» вони написали правильно.Або подібних слів у диктанті не було взагалі.
(Київ – Прага)
