– Український уряд обіцяє державну підтримку підприємствам гірничо-металургійного комплексу за умови, що вони не будуть скорочувати робочі місця і збережуть нинішній рівень зарплат у галузі. Чи це правильний підхід у кризовій ситуації?
– Це криза, коли треба дивитися на окремі підприємства. Деякі з них, звісно, треба закривати, інші консолідувати, тобто продавати іншим власникам. Нині в Україні сім великих металургійних комбінатів, і це забагато для такої держави. Тому варто очікувати, що їхнє число зменшиться наполовину. Це світова криза, а Україна, можливо, більш уразлива до неї через тип металопродукції, який виробляє. Метал нижчого ґатунку є найбільш уразливим сегментом світового ринку.
– Українським олігархам, які є власниками металургійних заводів, дорікають, що вони за останні роки отримували надприбутки, не вкладаючи досить коштів у модернізацію галузі. Чи Ви погоджуєтеся з тим, що така політика поглибила кризу в Україні?
– Головне те, що треба було знайти ефективніших власників для кількох великих комбінатів. Самостійно вони навряд чи будуть успішними. Я не можу стверджувати, які саме підприємства варто було модернізувати, а які закривати, але потрібно подбати про ефективність галузі.
– Чи нинішня криза є шансом модернізувати українську металургійну промисловість, щоб вона була більш конкурентоспроможною?
– Я б не назвав це шансом. Потрібно обмежувати видатки. Ми є свідками наближення серйозної світової рецесії, і тут нічому радіти. Це складний виклик, який треба долати.
– Чого варто очікувати Україні наступного року? Як проблеми металургів відіб’ються на кишені решти українців?
– Це сильно підірве економічну ситуацію, незалежно від того, що робитиме уряд. Різко скоротиться економічне зростання, експорт. Це означає, що Україна буде змушена суттєво обмежити імпорт. Було б логічно очікувати, що буде пристосовано і валютний курс, що через невтішну ситуацію в металургійній галузі послабиться гривня. Коротше, це означає суттєве затягування пасків для всієї України. А уряд має дбати передовсім про соціальний вимір проблеми, адже різке зростання безробіття в областях, де розташовані металургійні підприємства, за таких обставин неминуче.
(Прага – Київ)
