Серед восьми кандидатів, які не раз демонстрували «свободу думки», цього року були і Далай-Лама, і звільнена з багаторічного полону колумбійська заручниця і політик Інґрід Бетанкур. Проте до короткого списку вони не увійшли.
Натомість гідне місце в ньому посіли три зовсім різні людини, з різних континентів, яких пов’язують «великі досягнення в справі захисту прав людини та її основних свобод», а також «пошана міжнародного законодавства і внесок у розвиток демократії», за які вручається премія.
Чий внесок визнають найбільшим?
Другий рік поспіль кандидатом на Сахаровську премію став китайський правозахисник Ху Цзя. Він працював у галузі захисту довкілля та захисту прав людей, що живуть з вірусом СНІДу. За свідченнями, які він дав по телефону підкомісії з прав людини Європейського парламенту майже рік тому, його заарештували й ув’язнили на три з половиною роки.
Інший кандидат походить з Демократичної Республіки Конґо. Отець Аполінер Малю Малю є головою незалежної виборчої комісії цієї африканської держави. Його заслуга полягає у влаштуванні мирної угоди, яка має покласти край громадянській війні в одному з регіонів країни, та у тому, що «діалог взяв гору над насильством».
Третій кандидат походить з країни, яку називають останньою диктатурою в Європі. Ним став нещодавній політв’язень і опозиціонер Олександр Казулін. Колишнього кандидата на президентську посаду, його засудили на п’ять з половиною років ув’язнення за організацію демонстрацій протесту проти нечесних виборів.
Чому саме Казулін?
Про це Радіо Свобода запитало депутата Європарламенту від Нідерландів Яна Марінуса Вірсму, який разом з польськими колегами, висунув його кандидатуру. Він сказав, що пана Казуліна «номінували ще влітку, коли він був в ув’язненні. Ми дуже раді, що його звільнили, але ми вирішили зберегти його кандидатуру на премію Сахарова. Цим ми демонструємо нашу стурбованість станом демократії. Радше, відсутністю демократії в Білорусі».
Якщо Олександр Казулін отримає премію Сахарова, він стане третім представником Білорусі, який отримав цю нагороду на 20 років її існування. Чи це є знаком особливої уваги Європи до Білорусі? Євродепутат вважає, що так: «Звичайно, ми звертаємо особливу увагу. Не лише я чи мій польський колега пан Потасевич, який став ініціатором цієї номінації, — Європейський парламент в цілому занепокоєний ситуацією в Білорусі. Ми мали багато засідань, присвячених цьому питанню. Крім того, Білорусь є сусідом Європи, і нам не дуже подобається, коли країна з 10 мільйонами людей, наш сусід, має недемократичне правління. І чим більше країна демонструватиме брак демократії, тим більше ми демонструватимемо свій інтерес, це логічна реакція», – сказав в інтерв'ю Радіо Свобода євродепутат Ян Марінус Вірсма.
Проте, як говорять в кулуарах парламенту, саме через той факт, що Білорусь є лідером за кількістю Сахаровських премій, цьогорічна нагорода, найімовірніше, поїде до іншого континенту.
Оголошення переможця відбудеться 23 жовтня, а вручення премії урочисто пройде 17 грудня. На цю церемонію запрошені усі попередні володарі цієї премії, адже цього року її вручатимуть уже вдвадцяте.
(Київ – Прага)
Натомість гідне місце в ньому посіли три зовсім різні людини, з різних континентів, яких пов’язують «великі досягнення в справі захисту прав людини та її основних свобод», а також «пошана міжнародного законодавства і внесок у розвиток демократії», за які вручається премія.
Чий внесок визнають найбільшим?
Другий рік поспіль кандидатом на Сахаровську премію став китайський правозахисник Ху Цзя. Він працював у галузі захисту довкілля та захисту прав людей, що живуть з вірусом СНІДу. За свідченнями, які він дав по телефону підкомісії з прав людини Європейського парламенту майже рік тому, його заарештували й ув’язнили на три з половиною роки.
Інший кандидат походить з Демократичної Республіки Конґо. Отець Аполінер Малю Малю є головою незалежної виборчої комісії цієї африканської держави. Його заслуга полягає у влаштуванні мирної угоди, яка має покласти край громадянській війні в одному з регіонів країни, та у тому, що «діалог взяв гору над насильством».
Третій кандидат походить з країни, яку називають останньою диктатурою в Європі. Ним став нещодавній політв’язень і опозиціонер Олександр Казулін. Колишнього кандидата на президентську посаду, його засудили на п’ять з половиною років ув’язнення за організацію демонстрацій протесту проти нечесних виборів.
Чому саме Казулін?
Про це Радіо Свобода запитало депутата Європарламенту від Нідерландів Яна Марінуса Вірсму, який разом з польськими колегами, висунув його кандидатуру. Він сказав, що пана Казуліна «номінували ще влітку, коли він був в ув’язненні. Ми дуже раді, що його звільнили, але ми вирішили зберегти його кандидатуру на премію Сахарова. Цим ми демонструємо нашу стурбованість станом демократії. Радше, відсутністю демократії в Білорусі».
Якщо Олександр Казулін отримає премію Сахарова, він стане третім представником Білорусі, який отримав цю нагороду на 20 років її існування. Чи це є знаком особливої уваги Європи до Білорусі? Євродепутат вважає, що так: «Звичайно, ми звертаємо особливу увагу. Не лише я чи мій польський колега пан Потасевич, який став ініціатором цієї номінації, — Європейський парламент в цілому занепокоєний ситуацією в Білорусі. Ми мали багато засідань, присвячених цьому питанню. Крім того, Білорусь є сусідом Європи, і нам не дуже подобається, коли країна з 10 мільйонами людей, наш сусід, має недемократичне правління. І чим більше країна демонструватиме брак демократії, тим більше ми демонструватимемо свій інтерес, це логічна реакція», – сказав в інтерв'ю Радіо Свобода євродепутат Ян Марінус Вірсма.
Проте, як говорять в кулуарах парламенту, саме через той факт, що Білорусь є лідером за кількістю Сахаровських премій, цьогорічна нагорода, найімовірніше, поїде до іншого континенту.
Оголошення переможця відбудеться 23 жовтня, а вручення премії урочисто пройде 17 грудня. На цю церемонію запрошені усі попередні володарі цієї премії, адже цього року її вручатимуть уже вдвадцяте.
(Київ – Прага)
