Вибраний Євросоюзом напрямок на подолання глобального потепління виглядає так: зменшити на 20 відсотків шкідливі викиди, скоротити на 20 відсотків використання електроенергії та збільшити на 20 відсотків частку відновлюваних способів її виробництва.
Все це має бути втілене до 2020 року – ще весною вирішили всі лідери країн, що входять до ЄС.Не всім у європейській співдружності хочеться йти цим шляхом. Офіційний Рим минулого тижня оголосив, що тепер не час думати про надто дорогі екологічні проекти. Прем’єр Сільвіо Берлусконі каже, що боротьба з кліматичними змінами коштуватиме аж 20 мільярдів євро. «Ні, 13 мільярдів», - поправили його представники Єврокомісії, здивовані цифрами, представленими італійським лідером.
Бідніші країни ЄС — проти дорогих екологічних проектів
Італія не одна бажає відступити від раніше затверджених екологічних планів. Бідніші країни Східної Європи кажуть, що заходи щодо кліматичних змін – непосильний тягар для їхніх економік. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що квоти на шкідливі викиди виробництва надто суворі,вони дуже зашкодять польській індустрії. З огляду на те, що більшість електроенергії в Польщі виробляється за рахунок вугілля, турбота поляків зрозуміла. Деякі нарікання висловлюють також Румунія та прибалтійські країни. Тому сьогодні міністри довго дискутували, адже треба було дати гарантії промисловцям та знайти найкраще співвідношення «вартості та ефективності» для кожної країни в нелегкій та дороговартісній боротьбі з потеплінням.
Клімат треба рятувати – Рада ЄС та Єврокомісія
Та загалом Європа не зійшла зі шляху зусиль щодо покращення клімату. Навіть навпаки, взялася показати приклад на міжнародній конференції з довкілля у Познані наприкінці цього року.
Французький міністр з питань довкілля та сталого розвитку Жан-Луї Борло сказав:
«Фінансова криза не припиняє глобального потепління, тож приготування майбутнього не було ніколи таким важливим, як сьогодні. Тому Євросоюз повинен утримати своє лідерство у цій сфері. Йти до Познані не варто, якщо Європа не продемонструє своєї волі та здатності впроваджувати ці проекти. Навіть в умовах загострених емоцій».
Міністри говорили про ліс та генетичні модифікації
Представники Єврокомісії також представили на обговорення міністрів пропозиції, як боротися з нелегальним вирубуванням лісів. Цей проект передбачає тверді вимоги до походження деревини та докази, що вирубування здійснене із дотриманням законодавства країни її походження. У разі порушень передбачені суворі покарання. План єврокомісара також передбачає зменшення вирубування лісів наполовину до 2030 року.
«Ліси дуже важливі для боротьби з кліматичними змінами. 20 відсотків парникових газів у атмосфері утворюється саме через вирубування лісів. Ми не досягнемо успіхів у боротьбі з глобальним потеплінням, якщо не зважатимемо на ці утворення. Вирубування лісів – це також одна з причин втрати біологічного розмаїття в природі», - зазначив єврокомісар з питань довкілля Ставрос Дімас.
Поміж інших тем, що обговорювалися сьогодні міністрами з питань довкілля країн ЄС ,– встановлення європейських стандартів в експертизі генетично модифікованих організмів та поводження зі шкідливими відходами виробництва.
(Брюссель – Прага – Київ)
Все це має бути втілене до 2020 року – ще весною вирішили всі лідери країн, що входять до ЄС.Не всім у європейській співдружності хочеться йти цим шляхом. Офіційний Рим минулого тижня оголосив, що тепер не час думати про надто дорогі екологічні проекти. Прем’єр Сільвіо Берлусконі каже, що боротьба з кліматичними змінами коштуватиме аж 20 мільярдів євро. «Ні, 13 мільярдів», - поправили його представники Єврокомісії, здивовані цифрами, представленими італійським лідером.
Бідніші країни ЄС — проти дорогих екологічних проектів
Італія не одна бажає відступити від раніше затверджених екологічних планів. Бідніші країни Східної Європи кажуть, що заходи щодо кліматичних змін – непосильний тягар для їхніх економік. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що квоти на шкідливі викиди виробництва надто суворі,вони дуже зашкодять польській індустрії. З огляду на те, що більшість електроенергії в Польщі виробляється за рахунок вугілля, турбота поляків зрозуміла. Деякі нарікання висловлюють також Румунія та прибалтійські країни. Тому сьогодні міністри довго дискутували, адже треба було дати гарантії промисловцям та знайти найкраще співвідношення «вартості та ефективності» для кожної країни в нелегкій та дороговартісній боротьбі з потеплінням.
Клімат треба рятувати – Рада ЄС та Єврокомісія
Та загалом Європа не зійшла зі шляху зусиль щодо покращення клімату. Навіть навпаки, взялася показати приклад на міжнародній конференції з довкілля у Познані наприкінці цього року.
Французький міністр з питань довкілля та сталого розвитку Жан-Луї Борло сказав:
«Фінансова криза не припиняє глобального потепління, тож приготування майбутнього не було ніколи таким важливим, як сьогодні. Тому Євросоюз повинен утримати своє лідерство у цій сфері. Йти до Познані не варто, якщо Європа не продемонструє своєї волі та здатності впроваджувати ці проекти. Навіть в умовах загострених емоцій».
Міністри говорили про ліс та генетичні модифікації
Представники Єврокомісії також представили на обговорення міністрів пропозиції, як боротися з нелегальним вирубуванням лісів. Цей проект передбачає тверді вимоги до походження деревини та докази, що вирубування здійснене із дотриманням законодавства країни її походження. У разі порушень передбачені суворі покарання. План єврокомісара також передбачає зменшення вирубування лісів наполовину до 2030 року.
«Ліси дуже важливі для боротьби з кліматичними змінами. 20 відсотків парникових газів у атмосфері утворюється саме через вирубування лісів. Ми не досягнемо успіхів у боротьбі з глобальним потеплінням, якщо не зважатимемо на ці утворення. Вирубування лісів – це також одна з причин втрати біологічного розмаїття в природі», - зазначив єврокомісар з питань довкілля Ставрос Дімас.
Поміж інших тем, що обговорювалися сьогодні міністрами з питань довкілля країн ЄС ,– встановлення європейських стандартів в експертизі генетично модифікованих організмів та поводження зі шкідливими відходами виробництва.
(Брюссель – Прага – Київ)
