Головним здобутком уряду голова Кабміну Юлія Тимошенко вважає той факт, що видатну частину держбюджету 2009, порівняно з цьогорічним, вдалося збільшити майже на 100 мільярдів гривень.
Натомість з боку Президента проект головного фінансового документа країни зазнавав критики. Президент та його Секретаріат розкритикували переважно два моменти: занижену ціну на газ та недостатні витрати на армію. Зокрема, Рада національної безпеки та оборони України рекомендувала збільшити витрати на оборону на 15 мільярдів гривень.
Газове питання Прем’єр планує вирішити під час переговорів у Москві, куди вона відправляється 2 жовтня. Що ж до витрат на оборону, то Тимошенко каже, що дала армії все, що могла. Витрати на оборону зросли з трохи менше 10 мільярдів до понад 17 мільярдів гривень. Тобто порівняно з цим роком оборонні витрати 2009 року збільшені на 75% (тоді як на науку і освіту – лише на 13%).
На думку першого заступника голови бюджетного комітету Верховної Ради, депутата від фракції Партії регіонів Володимира Макеєнка, збільшувати фінансування Збройних сил можна завдяки реалізації надлишкових військових об’єктів та земельних ділянок.
«Мені здається, – каже депутат-регіонал, – біля 600 містечок є, які можуть продаватися. А це питання землі. Але це дуже серйозні кошти: повірте мені, більше буде, ніж від приватизації, наприклад, Одеського припортового чи «Укртелекому». Чому ці кошти цільовим призначенням – абзацом, рядком у бюджеті – не направити на фінансування армії? Чітко треба вказати, звідки, і чітко прописати механізм поступлення цих грошей до армії, щоб вони дійшли. А якщо казати, що просто треба профінансувати армію, 32 мільярди, – звідки? Давайте, з когось знімемо. Покажіть мені, з кого?», – зазначив Володимир Макеєнко.
У депутатів – інший клопіт
Тим часом, у парламенті про бюджет говорять мало, що досить незвично, адже зазвичай, тільки-но проект бюджету потрапляє до профільного комітету Верховної Ради, як опозиція починає його критикувати, а проурядові сили – хвалити. Зараз хіба що депутат-регіонал Борис Колесников критично відгукнувся про проект бюджету.
Таке апатичне ставлення парламентарів до проекту перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради Володимир Макеєнко пояснює політичною кризою. «Бюджет готують у бюджетному комітеті звичайні депутати. Яким треба одночасно і балотуватися, і слідкувати за своїм рейтингом в округах, і готувати бюджет. Коли депутат планує, що він приходить на 4 роки – це одна справа. А коли тебе кожного року відсилають на вибори, то мусиш займатися виборами. Тому бюджет у нас і в цьому році, і в тому році політично залежний», – каже депутат.
Тож доки не буде з’ясовано, чим скінчиться політична криза, тобто, чи будуть перевибори, чи фракції створять нову коаліцію, – доти депутати не обговорюватимуть фінансову конституцію на наступний рік всерйоз.
(Київ – Прага)
Натомість з боку Президента проект головного фінансового документа країни зазнавав критики. Президент та його Секретаріат розкритикували переважно два моменти: занижену ціну на газ та недостатні витрати на армію. Зокрема, Рада національної безпеки та оборони України рекомендувала збільшити витрати на оборону на 15 мільярдів гривень.
Газове питання Прем’єр планує вирішити під час переговорів у Москві, куди вона відправляється 2 жовтня. Що ж до витрат на оборону, то Тимошенко каже, що дала армії все, що могла. Витрати на оборону зросли з трохи менше 10 мільярдів до понад 17 мільярдів гривень. Тобто порівняно з цим роком оборонні витрати 2009 року збільшені на 75% (тоді як на науку і освіту – лише на 13%).
На думку першого заступника голови бюджетного комітету Верховної Ради, депутата від фракції Партії регіонів Володимира Макеєнка, збільшувати фінансування Збройних сил можна завдяки реалізації надлишкових військових об’єктів та земельних ділянок.
«Мені здається, – каже депутат-регіонал, – біля 600 містечок є, які можуть продаватися. А це питання землі. Але це дуже серйозні кошти: повірте мені, більше буде, ніж від приватизації, наприклад, Одеського припортового чи «Укртелекому». Чому ці кошти цільовим призначенням – абзацом, рядком у бюджеті – не направити на фінансування армії? Чітко треба вказати, звідки, і чітко прописати механізм поступлення цих грошей до армії, щоб вони дійшли. А якщо казати, що просто треба профінансувати армію, 32 мільярди, – звідки? Давайте, з когось знімемо. Покажіть мені, з кого?», – зазначив Володимир Макеєнко.
У депутатів – інший клопіт
Тим часом, у парламенті про бюджет говорять мало, що досить незвично, адже зазвичай, тільки-но проект бюджету потрапляє до профільного комітету Верховної Ради, як опозиція починає його критикувати, а проурядові сили – хвалити. Зараз хіба що депутат-регіонал Борис Колесников критично відгукнувся про проект бюджету.
Таке апатичне ставлення парламентарів до проекту перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради Володимир Макеєнко пояснює політичною кризою. «Бюджет готують у бюджетному комітеті звичайні депутати. Яким треба одночасно і балотуватися, і слідкувати за своїм рейтингом в округах, і готувати бюджет. Коли депутат планує, що він приходить на 4 роки – це одна справа. А коли тебе кожного року відсилають на вибори, то мусиш займатися виборами. Тому бюджет у нас і в цьому році, і в тому році політично залежний», – каже депутат.
Тож доки не буде з’ясовано, чим скінчиться політична криза, тобто, чи будуть перевибори, чи фракції створять нову коаліцію, – доти депутати не обговорюватимуть фінансову конституцію на наступний рік всерйоз.
(Київ – Прага)
