«Будь-яка коаліція у будь-якій конфігурації смертельна для всіх трьох сил» – Григорій Перепелиця

– Коли приймались доповнення до Конституції (відразу після революції 2004-го року), були внесені речі, які, власне, створили дисбаланс, а іншими словами – «розбалансовку» гілок державної влади. І в силу цього дисбалансу, українська державна машина виявилася паралізованою. Коли одна гілка влади веде війну з іншою гілкою влади. Тому що повноваження були змішані. Вони були, так би мовити, прописані Конституцією як результат політичного компромісу, а не як ідея державотворчого процесу. І тому ми бачимо перманентний конфлікт між гілками влади. Це дуже серйозна проблема, яка потребує вирішення: або виключити ті положення, які були внесені, або доопрацювати Конституцію. Друга проблема полягає в амбіціях наших політиків. Сьогодні в мене особисто складається враження, що в боротьбі за монополію влади в країні вони готові навіть спалити всю Україну, щоб задовольнити свої власні політичні амбіції. І це проблема національна для країни, яка була притаманна, на жаль, українцям у всі часи – в часи гетьманщини, в часи Української незалежної республіки, і сьогодні ми це бачимо, як це повторюється на наших очах.

– Пане Перепелиця, теоретично глава держави може і не проголошувати позачергові вибори, а що тоді є альтернативою виборам?

– Розумієте, нові вибори – це, власне, патова ситуація для всіх. Очевидно, що депутати не хочуть тих виборів. Очевидно, що народ втомився і зневірився у своїх політиках і в цьому процесі виборів. Скільки можна вибирати, коли наші політики абсолютно недієздатні, вони тільки дають обіцянки і нічого не виконують. Це призводить до зневіри народу до процесу виборів і до самих політиків. Тому ніхто не хоче позачергових виборів.

– Чи може бути створена нова коаліція?

– Питання в тому, що будь-яка коаліція у будь-якій конфігурації смертельна для всіх трьох сил. Зрозуміло, якщо Тимошенко об’єднується з Партією регіонів, вона втрачає весь свій електорат, а її електорат – це якраз демократично налаштоване населення західних і центральних регіонів України, це опора демократії української! Для Партії регіонів, звісно, це теж не найкращий варіант, оскільки вони позиціонують себе з Росією виключно як проросійська, антиукраїнська сила. І союз із біло-блакитними, які, так би мовити, залишились вірними гаслам Помаранчевої революції, підриває так само авторитет на сході для них. А потім, якщо БЮТ утворить коаліцію з Партією регіонів, то постає питання: а хто буде Прем’єром – Тимошенко чи Янукович? І це новий конфлікт за прем’єрство, вже всередині цієї коаліції. Що ж стосується «Нашої України» і Партії регіонів, то там, знову ж таки, не вистачає, тому що Наша Україна сама «поколота» якраз у підході до коаліції з Партією регіонів. Там просто, якщо буде ця конфігурація «Наша Україна»—Партія регіонів, то просто розвалиться сама «Наша Україна»!

– Тож який може бути вихід?

– Вихід... Тут, скоріше, не вихід, а просто ситуація сама буде розвиватися за своєю логікою.Найімовірніше, як такої коаліції не буде, а будуть певні ситуативні голосування за певними «підкилимними» домовленостями, виходячи з таких корпоративних, кон’юнктурних інтересів.

– Але і цих «підкилимних» домовленостей не завжди дотримуються...

– Ну, ось такий у нас політикум. Всі це розуміють, і ніхто не хоче дотримуватися духу Конституції. Це така якість вітчизняного політикуму. Тому, я думаю, що цей політикум доживає свої останні роки, оскільки він показав повну нездатність творити державу, навіть, так би мовити, підтримувати елементарну стабільність у державі.