«Закарпатський винний шлях»
Фахівці на Закарпатті ще категоричніші. Вони запевняють, що дві третини всього виноградного напою на прилавках українських магазинів — підробка. Ароматизатори, спеціальні барвники, спирт та сухі винні порошки — ось основні складові нинішніх вин. Експерти кажуть, що проконтролювати, з чого виготовляється напій, майже нереально, оскільки готують його здебільшого на потужних приватних підприємствах, які зазвичай мають своїх захисників серед контролюючих органів та найвищих щаблів влади. У великій кількості фальсифікату переконує ще й мала кількість площ, засаджених виноградниками: якщо порівняти, скільки лози вирощується і скільки вина загалом випускається, то розбіжність аж занадто разюча…
Завідувач кафедри туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор, який уже кілька років поспіль вивчає виноробство, бачить два можливі пояснення такій ситуації: велика кількість виноматеріалу або завозиться, або підробляється.
Закарпатські фахівці говорять, що виноробство на Закарпатті загалом занепадає. З колишніх 26 винзаводів нині в області діють лише 5, а український ринок дедалі більше заповнюють не завжди якісні зарубіжні вина.
Причина такої ситуації — запровадження ліцензії на здійснення оптової торгівлі алкоголем у розмірі 500 тисяч гривень. Для гігантів винного виробництва ця цифра цілком доступна, для дрібніших виробників і приватних виноробів — зашморг на шию. Саме тому найкращі закарпатські вина, наприклад, Бобовищанські чи Середнянські, можна придбати хіба що безпосередньо на підприємствах.
Спеціалісти переконують: не виключено, що дрібні винороби могли б конкурувати з потужними, якби існував належний контроль за якістю вина. Нині ж його в Україні здійснюють хіба що такі структури, як Споживзахист та Держстандартметрологія. Але й вони діють переважно за старими вимогами й ГОСТами, що не відповідають сучасним вимогам.
Нещодавно в Закарпатті розробили спеціальний туристичний маршрут — «Закарпатський винний шлях». Так місцеві винороби хочуть ознайомити гостей області з якісним вином та дати спробувати натуральний продукт.
Державний контроль
Якщо вірити висновкам експертів, чимало вин виготовляють в Україні з неякісної сировини. При цьому у напоях є синтетичні домішки, завдяки яким можна збільшити випуск. А якщо додати до цих чинників старе обладнання на підприємствах і брак контролю, виходить така цифра фальсифікату.
Володимир Фуркевич, радник фахівців «Укрвинпрому» розповів, що висновки щодо підробок ґрунтуються на результатах дегустації, яка була проведена в Коктебелі. Експерт запевняє, що причина такої ситуації – у відсутності Державної інспекції з виноробства й виноградарства. «У всіх цивілізованих державах виробництво виноробної продукції контролюється. А в нас не контролюється, тож з’явилося багато людей, які хочуть на цьому заробити, обманювати споживачів».
За нинішньої ситуації, коли бракує контролю з боку держави, довести фальсифікацію вина практично неможливо, запевняє Фуркевич. Адже для цього потрібен державний контроль від виноградного кущика і до пляшки.
Головний спеціаліст відділу розвитку садівництва Міністерства аграрної політики України Вадим Зварийчук підтверджує, що можливостей контролю в держави обмаль. До більшості приватних підприємств доступу зовсім немає, а в випадку приватної власності Міністерство не має контролюючих функцій.
Будьте обережні!
Отруєння фальсифікованим вином може призвести до ще серйозніших наслідків, ніж отруєння підробленою горілкою, констатує лікар-нарколог Олександр Юрченко: «Навантаження на печінку ще більше. Загалом отруєння впливає на весь організм».
Якщо споживач вважає, що купив неякісне вино, а сурогат, він має змогу довести свою правоту, запевняє голова одного із українських товариств захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. Покупець має знати Закон України «Про захист прав споживачів», зокрема статтю 8:
Якщо ж споживач хоче зробити експертизу, то йому треба звернутися в Головне київське управління Держспоживстандарту у справах захисту прав споживачів.
Фахівці на Закарпатті ще категоричніші. Вони запевняють, що дві третини всього виноградного напою на прилавках українських магазинів — підробка. Ароматизатори, спеціальні барвники, спирт та сухі винні порошки — ось основні складові нинішніх вин. Експерти кажуть, що проконтролювати, з чого виготовляється напій, майже нереально, оскільки готують його здебільшого на потужних приватних підприємствах, які зазвичай мають своїх захисників серед контролюючих органів та найвищих щаблів влади. У великій кількості фальсифікату переконує ще й мала кількість площ, засаджених виноградниками: якщо порівняти, скільки лози вирощується і скільки вина загалом випускається, то розбіжність аж занадто разюча…
Завідувач кафедри туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор, який уже кілька років поспіль вивчає виноробство, бачить два можливі пояснення такій ситуації: велика кількість виноматеріалу або завозиться, або підробляється.
Закарпатські фахівці говорять, що виноробство на Закарпатті загалом занепадає. З колишніх 26 винзаводів нині в області діють лише 5, а український ринок дедалі більше заповнюють не завжди якісні зарубіжні вина.
Причина такої ситуації — запровадження ліцензії на здійснення оптової торгівлі алкоголем у розмірі 500 тисяч гривень. Для гігантів винного виробництва ця цифра цілком доступна, для дрібніших виробників і приватних виноробів — зашморг на шию. Саме тому найкращі закарпатські вина, наприклад, Бобовищанські чи Середнянські, можна придбати хіба що безпосередньо на підприємствах.
Спеціалісти переконують: не виключено, що дрібні винороби могли б конкурувати з потужними, якби існував належний контроль за якістю вина. Нині ж його в Україні здійснюють хіба що такі структури, як Споживзахист та Держстандартметрологія. Але й вони діють переважно за старими вимогами й ГОСТами, що не відповідають сучасним вимогам.
Нещодавно в Закарпатті розробили спеціальний туристичний маршрут — «Закарпатський винний шлях». Так місцеві винороби хочуть ознайомити гостей області з якісним вином та дати спробувати натуральний продукт.
Державний контроль
Якщо вірити висновкам експертів, чимало вин виготовляють в Україні з неякісної сировини. При цьому у напоях є синтетичні домішки, завдяки яким можна збільшити випуск. А якщо додати до цих чинників старе обладнання на підприємствах і брак контролю, виходить така цифра фальсифікату.
Володимир Фуркевич, радник фахівців «Укрвинпрому» розповів, що висновки щодо підробок ґрунтуються на результатах дегустації, яка була проведена в Коктебелі. Експерт запевняє, що причина такої ситуації – у відсутності Державної інспекції з виноробства й виноградарства. «У всіх цивілізованих державах виробництво виноробної продукції контролюється. А в нас не контролюється, тож з’явилося багато людей, які хочуть на цьому заробити, обманювати споживачів».
За нинішньої ситуації, коли бракує контролю з боку держави, довести фальсифікацію вина практично неможливо, запевняє Фуркевич. Адже для цього потрібен державний контроль від виноградного кущика і до пляшки.
Головний спеціаліст відділу розвитку садівництва Міністерства аграрної політики України Вадим Зварийчук підтверджує, що можливостей контролю в держави обмаль. До більшості приватних підприємств доступу зовсім немає, а в випадку приватної власності Міністерство не має контролюючих функцій.
Будьте обережні!
Отруєння фальсифікованим вином може призвести до ще серйозніших наслідків, ніж отруєння підробленою горілкою, констатує лікар-нарколог Олександр Юрченко: «Навантаження на печінку ще більше. Загалом отруєння впливає на весь організм».
Якщо споживач вважає, що купив неякісне вино, а сурогат, він має змогу довести свою правоту, запевняє голова одного із українських товариств захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. Покупець має знати Закон України «Про захист прав споживачів», зокрема статтю 8:
| Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості 1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний термін; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. 5. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. 8. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності. 11. Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа. |
Якщо ж споживач хоче зробити експертизу, то йому треба звернутися в Головне київське управління Держспоживстандарту у справах захисту прав споживачів.
