За 20 років нестача води сягне двох трильйонів кубометрів.

Вода у столиці відповідає встановленим вимогам, однак чи можна її споживати?

За даними ООН, кожні 20 секунд у світі через погану питну воду помирає одна дитина. В українців не набагато краще становище з водою, зазначає директор Інституту екології людини Михайло Курик. «У водопровідних мережах великих міст вода відповідає стандарту питної води з усіх позицій хімічних та мікробіологічних норм. Але пити цю воду, особливо дітям, не рекомендується. Говорити про якість води в бюветах та криницях, не проводячи перевірки, складно. Лишається єдине – фасована вода, яка не має містити ніяких консервантів».

Фахівець організації «Укрметртестстандарт», що опікується якістю води, Володимир Семенович каже: воду, що тече з крана, використовувати можна. Принаймні, у Києві. «На початку цього року з кожного району столиці ми відібрали зразки води, перевірили на відповідність нормативним документам і лише в трьох випадках виявили невідповідність встановленим вимогам. Вода в місті Києві відповідає встановленим вимогам».

Українці не заощаджують воду і проблем поки що не бачать

А міжнародні експерти наполягають, що проблема питної води до 2030 року може стати для людства болючою і спричинити війни.Щоб цьому запобігти, варто вже зараз економніше витрачати воду і ставитися до неї не менш ощадливо, ніж, наприклад, до нафти чи газу. Економіст Ільдар Ґазізуллін, зі свого боку, заспокоює: поки що проблема води для України не постала. «Більшість великих підприємств, які використовують у великій кількості воду, будують приватні свердловини. За користування надрами вони сплачують збір. Якщо ж вода постачається «Водоканалом», то це, зазвичай, невеликі обсяги. Плата за воду невисока, але вона поступово зростає, що й стимулює людей до заощадження. Але зараз проблема економії води не на часі для промислових підприємств. Більш економно споживають електроенергію».

Стан українських водоймів загострюється

Говорити про екологічну катастрофу стосовно українських річок не варто, зауважив Микола Бабич, заступник голови Державного комітету водного господарства. Але уточнив, що проблема залишається складною. «Загострюється ситуація в окремих маловодних регіонах (Південь, Схід, Центр). Складна ситуація насамперед залишається там, де є підприємства. Наприклад, нижня течія Дніпра, Сіверський Донецьк та річка Рось, в яку підприємства скидають відходи.У свою чергу очисні споруди працюють недостатньо ефективно, особливо комунальні в містах. Є проблема сольових забруднень річок через підземні шахти. Також ми постійно проводимо радіологічний моніторинг і уже встановили, що вода відновилася і не має вмісту радіації».

Еколог Іван Парнікоза категоричніший. Він стверджує, що стан українських річок викликає зараз жалобу і зіпсовані були ще на початку минулого століття. У степовій зоні стан річок погіршився, у зв’язку з активним господарюванням у радянські часи, а потім з повною безгосподарністю.У радянські часи скидали в річки хімікати, вони розбиралися на полив, у зв’язку з чим майже зникли. А зараз пошесть інша: забудова прибережних зон річок та вирубка лісів.

Джерела поповнення водних запасів

Де ж і Україні, і всьому людству можна знаходити нові джерела поповнення водних запасів? Чи є вони взагалі? Директор Інституту екології людини Михайло Курик каже, що є. Але в основному в теорії. «Це сумна історія, трагедія. Американці беруть зараз альпійську воду (льодовикову) та це також ненадовго. Є методи, як робити рафіновану воду через іоно-обмінні смоли (обезсолення). Так, наприклад, роблять в ОАЕ та в Ізраїлі, де у водопровідну мережу потрапляє вода перероблена з солоної».

Як саме в Ізраїлі економлять воду, розповіла пенсіонерка Ася. Вона мешкає на півночі країни - в місті Кіріят-Шмона. «Я знаю багато способів, як економити воду. Наприклад, водою, в якій Ви охолоджуєте бульйон, можна полити квіти чи помити ноги. Ми намагаємося не мити прісною водою автомобілі».

За даними ООН, дефіцит прісної води в світі становить 230 млрд. кубометрів на рік. За 20 років нестача сягне двох трильйонів кубометрів.

Глас народу