Доступність посилання

ТОП новини

Парламент у Сухумі хоче, щоб Росія визнала незалежність Абхазії. Росія розбудовує буферну зону в Грузії


Російські військові неподалік Ґорі. 19 серпня 2008 р.
Російські військові неподалік Ґорі. 19 серпня 2008 р.

Законодавці Абхазії, сепаратистського регіону Грузії, вирішили звернутися до Росії із закликом визнати Абхазію незалежною державою. Рада Федерації буде обговорювати це питання наступного тижня. Водночас Росія заявляє, що її війська зміцнюють «буферну зону» довкола Південної Осетії і залишатимуться на території Грузії доти, доки це буде необхідно.

Росія обіцяла почати виведення своїх військ із Грузії у понеділок, 18 серпня. Але відтоді лише невелика група російської бронетехніки покинула місто Ґорі, що в центрі Грузії. Натомість Москва розбудовує буферну зону довкола Південної Осетії, що простягнеться на кілька кілометрів за межами цієї самопроголошеної республіки. Якщо на Заході вважають, що Росія не дотримується слова, то у Москві пояснюють, що йдеться про додаткові заходи безпеки. Про плани розбудувати буферну зону повідомив заступник керівника Генерального штабу Росії Анатолій Ноговіцин.

«На першому етапі будуть вісім постів на першій лінії, буде менше ніж батальйон, 272 особи. Пізніше буде друга лінія вже по адміністративному кордону Осетії. Вони, звичайно, мають бути забезпечені в інженерному плані, оснащені й підготовлені для постійної життєдіяльності миротворців», – каже Анатолій Ноговіцин.

Російський генерал також вважає, що російські війська мають право перебувати в буферній зоні довкола Абхазії.

Заяву абхазького парламенту почули у Москві

А в Сухумі законодавці у середу затвердили текст звернення до Росії із закликом визнати незалежність Абхазії. «Депутати визнали, що переговорний процес не лише зайшов у глухий кут, він не має жодного сенсу. Спільне існування Абхазії і Грузії в одній державі ми вважаємо неможливим», - заявив віце-спікер абхазького парламенту В’ячеслав Цуґба в інтерв’ю Радіо Свобода.

Текст звернення мають затвердити у четвер, на народному віче на головному майдані в Сухумі за участю абхазьких парламентарів і представників політичних партій.

На ці новини одразу ж відреагували у Москві. У понеділок, 25 серпня, має відбутися позачергове засідання верхньої палати російського парламенту – Ради Федерації, яка буде обговорювати заклики до визнання незалежності в Абхазії і Південній Осетії.

Грузинські урядовці кажуть, що на такі беззмістовні заяви сепаратистів мають реагувати правоохоронці. Абхазія вже кілька разів просила Росію визнати її незалежність, востаннє у березні.

Кремль постав перед непростим вибором

Але тепер грузини та росіяни дійшли до збройного конфлікту через сепаратистські регіони. А Росія, яка звинувачує в агресії Тбілісі, заявила, що ні Південна Осетія, ані Абхазія не можуть бути частиною Грузії. За даними російського агенції «Інтерфакс», спікер Ради Федерації Сергій Миронов заявив, що російський парламент «готовий» визнати незалежність абхазів і південних осетин, якщо такою буде воля цих народів і відповідне рішення президента.

Аналітик Радіо Свобода Ліз Фуллер вважає, що Кремль зацікавлений у тому, щоб відкласти схвалення рішення. «Наприклад, російські парламентарі можуть сказати, що їм потрібен ще один прояв підтримки незалежності, і в Абхазії проведуть ще один референдум. Це дасть можливість російському керівництву перепочити. Увага світу згодом відвернеться від Грузії і тоді Медведєв і його соратники будуть вирішувати, коли і як або чи взагалі визнавати незалежність», - сказала Ліз Фуллер.

Ця ситуація є викликом для Москви. З одного боку, там хочуть покарати Захід за визнання незалежності Косова, а з іншого боку, там пам’ятають про сепаратистські настрої на російських теренах, зокрема, в Чечні.

  • Зображення 16x9

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода – з 1996 року. Вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор Української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

XS
SM
MD
LG